Сучасні методи комунікацій дозволяють майже всю інтелектуальну роботу виконувати дистанційно. Це дозволяє діяти швидко, ефективно, з мінімальними витратами часу і грошей. Саме так твориться Третій Гетьманат.

Проте розвиток організації потребує, щоб час від часу відбувалися контакти «в реалі». Важливою формою такої взаємодії є фестивалі, коли «всі бачать всіх».

Слово «фестиваль» походить від слова «фест», що значить «дуже», «сильно», «потужно» (воно ще залишилося у галицькому діалекті). Первинним є корінь *хва, звідси слова:

• хвацько – бадьоро, по-молодецьки, браво, загонисто, енергійно;
• хвалити – радісно розповідати про позитивні досягнення;
• Хведір – бравий воїн;
• хвантазія – сміливий політ уяви.  

У латинській мові корінь *хва проявився у слові festivus — святковий, веселий. Звідси й сучасне «фестиваль» – масове святкове дійство, що включає огляд чи демонстрацію досягнень у певних видах мистецтва. Тобто «хвастиваль» – це там, де багато людей хвалиться своїми досягненнями.

Розуміння етимології (істинного значення слова) дозволяє сформулювати головні завдання арійського фестивалю:

1. Радісне спілкування, енергетичний обмін (емоційний резонанс), відпочинок, оздоровлення, «перезарядка акумуляторів», нові знайомства.  

2. Обмін корисними знаннями і практичними навичками, майстер-класи, мозкові штурми, дискусії. Завжди має бути головна тема, яка визначає спрямованість фестивалю.

3. Розвиток і вдосконалення організаційної моделі проведення фестивалів та інших масових заходів. Вчимося правильно взаємодіяти.

Для проведення першого арійського фестивалю пропонується модель, яка може бути легко і швидко реалізована в будь-якому населеному пункті.

1. На сайті НО повідомляється про час і місце проведення фестивалю.

2. Приймаючою стороною є місцеве представництво на чолі з головою клубу (для заснування клубу досить трьох осіб). Голова клубу організовує роботу служби «Довідки»: щоб учасники фестивалю знали, до кого звернутися за порадою або допомогою.

3. Голова клубу у своєму блозі публікує рекомендації щодо готелів та садиб з інформацією про те, які умови проживання і який тип харчування вони пропонують (без харчування, жива їжа, вегетаріанська їжа тощо).

4. Усі заходи фестивалю плануються тільки для акціонерів НО, які зареєструвалися для участі у фестивалі.      

5. Учасники фестивалю самостійно добираються до місця його проведення і влаштовуються на житло згідно з рекомендаціями голови місцевого читацького клубу. Учасники можуть кооперуватися щодо приїзду, проживання, від’їзду: хтось хоче їхати поїздом в одному купе, а хтось шукає супутників для подорожі своїм авто; хтось бажає зупинитися в одномісному номері, а іншому цікавіше з компанією; одному подобається готель чи садиба, а другому – гостювання у знайомих.    

6. Конкретні фестивальні заходи (обговорення, екскурсії, майстер-класи, зустрічі з місцевими мешканцями) визначаються на місці в залежності від кількості зареєстрованих учасників, погоди, інших обставин та можливостей.  

7. Характер і масштаби долучення до фестивалю місцевих жителів вирішує голова місцевого клубу.

Як вам такий підхід? Прошу писати в коментарях свої міркування і пропозиції.