Континентальний блок: як Китай прокладає свої шовкові шляхи через всю Євразію і Африку

Хоргос - початок шовкового шляху

Проект нових шовкових шляхів, який китайська влада запустила у 2013 році, газета називає «фараонівським». Пекін прокладає собі дорогу до західної Європи через Центральну Азію, Росію, індокитайський півострів і Східну Африку. Будуючи стратегічно важливі об'єкти, Піднебесна імперія має намір забезпечити собі оптимальний доступ до ринків, до дешевої робочої сили і до сировинних ресурсів.

Мета - розширити свій економічний і військовий вплив на всю Євразію.

Газета починає свою подорож, що складається з п'яти етапів, з міста Хоргос, розташованого на кордоні між Китаєм і Казахстаном. 

Ще кілька років тому тут були суцільні степові простори, а в 2012 році з'явилося нове місто, важливий залізничний вузол на шляху з Китаю до Європи. 

Місце було обрано не випадково. В епоху династій Суї і Тан (581 - 907 рр) в Хоргосі зупинялися каравани, що перевозили товари з Центральної Азії до Європи. 

Через 1500 років тут тепер височіють величезні хмарочоси посеред міста, де живе 80 000 населення. З казахської сторони кордону побудований великий центр безмитної торгівлі. 51% активів належить Китаю. У минулому році центр відвідали три мільйони чоловік. Сюди їдуть навіть з Алмати, економічної столиці Казахстану, купувати недорогі китайські товари. Однак переважна частина покупців - китайці.

Компанія, що управляє центром, безкоштовно надала 460 га землі інвесторам. Їм пропонуються також податкові пільги, безмитна торгівля і безвізовий режим для клієнтів. 

Ряд підприємців вже зацікавилися привабливими пільгами. East Gate Partner збирається відкрити в індустріальній зоні на території Хоргоса завод з виробництва конфітюру. 

Фрукти будуть привозити із сусіднього Узбекистану, а банки - з Китаю. Компанія планує також виробляти соки і соуси. Le Figaro при цьому уточнює, що експорт з Китаю сільськогосподарської продукції строго регламентований, зокрема в тому, що стосується зернових та м'яса.

Казахська сторона до 2020 року збирається побудувати тут парк атракціонів та іподром. Дорога між Хоргосом і Алмати вже будується. 

8 червня казахський президент Нурсултан Назарбаєв в присутності глави Китаю Сі Цзіньпіна заявив, що Казахстан стане транзитною країною і на цьому буде базуватися розвиток торговельних відносин з Китаєм. 

За останні чотири роки Астана побудувала 1500 км залізниць, 3000 км автомобільних доріг і автобанів, які в цілому в п'ять разів зменшують час перевезення товарів з Китаю в Європу. Будучи членом ЄврАзЕС, економіка Казахстану багато в чому залежить від нафти. Країна шукає шляхи диверсифікації за допомогою нових технологій і залучення іноземних інвестицій.

Зв'язати Китай з Сінгапуром

Другий етап подорожі Le Figaro - Лаосько-китайський кордон. Під «Мостом дружби» між Китаєм і Лаосом день і ніч трудяться робочі над будівництвом тунелю довжиною дев'ять км. Поки прорили тільки 40 метрів. Роботи планується завершити за три роки. Через цей тунель пройде залізнична колія. 

Завдяки цьому проекту з міста Куньмін можна буде дістатися на поїзді до В'єтнаму за десять годин, а звідти шлях триває до Бангкока. У довгостроковій перспективі китайська влада планує за допомогою цієї залізниці зв'язати Китай з Сінгапуром. 70% прибутку, отриманого від цієї залізниці, дістанеться Китаю.

А поки прикордонне лаоське місто Ботені, де майже не залишилося місцевих, готується до великих змін. 3000 китайських робітників живуть і трудяться над будівництвом тунелю. 90% населення - китайці. 

Тут же знаходиться спеціальна економічна зона, територія, яку на 99 років Китай орендував у Лаоса. Місто збираються розширити до 34 км. І щоб звільнити додатково 10 тисяч га, будівельники планують зрівняти сім пагорбів.

Китайський «план Маршалла» для Пакистану

Тисячі китайських робітників трудяться і в іншому напрямку, щоб прокласти стратегічний коридор від Гімалаїв до Аравійського моря. 

У 2014 році почалося будівництво швидкісної траси Каракорум, що зв'язує китайське місто Кашгар з північчю Пакистану. Ця дорога існує з 1982 року, але Пекін працює над її покращенням і створенням нових напрямків до 2020 року. Цей проект є одним з 32 запущених три роки тому Китаєм проектів на території Пакистану. Їх загальна вартість 55 мільярдів євро.

Газета Le Figaro називає цю ініціативу китайським «планом Маршалла», за допомогою якого Пекін планує вивести з ізоляції свої західні регіони, зв'язавши їх з Африкою і Перською затокою через Пакистан. 

Але Китай також планує економічно допомогти країні з 200 млн населенням, щоб вона змогла протистояти своєму індійському сусідові. 

Для Пакистану китайський «план Маршалла» просто манна небесна. Ось уже десять років, як західні інвестори обходять стороною цю країну, де таліби і джихадисти радикального угруповання здійснюють теракти. Однак терористична загроза не лякає китайців. Їх в Пакистані 30 тисяч. Пакистан, в свою чергу, мобілізував 10 тисяч військових, щоб забезпечити безпеку китайських робітників, а також споруджуваних тут об'єктів.

Замість французів - китайці

Передостанній етап подорожі журналістів Le Figaro - Джібуті. У січні тут відкрився новий вокзал. Червона вивіска, присвячена урочистому відкриттю, все ще висить. На ній напис на китайській та французькій мовах. 

Французька є офіційною мовою Джібуті, який 40 років тому ще був колонією Франції. Однойменна столиця була побудована французами 150 років тому. За іронією долі, все почалося саме з залізниці, прокладеної якраз по шовковому шляху з Індокитаю.

Дешева робоча сила і ринок Ефіопії з населенням 100 млн осіб притягнули Китай. З часів війни з Еритреєю в 1998 році, Аддіс-Абеба втратила вихід до моря. З тих пір тонни товарів надходять транзитом через Джібуті. Кожен день до 1500 вантажних машин перетинають кордон. Завдяки залізницям, час перевезення товарів скоротиться від двох днів до 10 годин. 

Однак, за шість місяців після відкриття вокзалу поїзди так і не почали ходити: недостатня потужність електрики і не вистачає кілька кілометрів, щоб з'єднати порт Джібуті з пунктом навантаження з боку Ефіопії.

Китай має намір розширити свою присутність в Східній Африці. Більше 20% активів порту Джібуті належить китайцям, які також заволодіють 40% спеціальної економічної зони площею 43 км², яка в проекті створення.

 Тут же п'ять днів тому Китай відкрив першу свою зарубіжну військову базу. 

Незважаючи на збережену там військову присутність, Франція багато в чому втратила свій вплив у Джібутті, особливо в економіці.

Греція - ворота в Європу

Пекін розширює свою присутність не тільки в Африці, але і в Європі. Найбільший порт Середземного моря, грецький Пірей, повністю перейшов під контроль китайців.

У минулому році його відвідав один мільйон чоловік, це на 12% більше ніж в 2015 році. З них 150 000 - китайці. 

Очікується, що до 2021 їх кількість може перевищити мільйон. За винятком деяких портових робітників, які висловлюють жаль, що гроші не потрапляють у «грецьку кишеню», в цілому незадоволених тут мало, - пише Le Figaro. 

Адже створюються нові робочі місця, а гроші в грецький бюджет надходять через податки.

Доходи вантажоперевізників, які працюють на терміналах 2 і 3, виросли майже на 9%. Деякі греки бачать в китайських інвестиціях шанс вийти з багаторічного кризи, в той час, як в Європі китайська присутність починає все більше і більше турбувати. 

Ослаблена з економічної точки зору Греція обрана китайцями не випадково. Адже Греція - це ворота в Європу. Тому Пекін інвестиціями в порт не обмежується. Інтерес китайці проявили вже до сектору телекомунікацій, енергетики і туризму. Наступним етапом «китайських завоювань» стануть Балкани, впевнений автор Le Figaro.