Країна-плагіатор: у СРСР майже не було нічого оригінального

Клонів виявилося стільки, що серед них вже складно знайти хоч щось оригінальне. І все це, часто скопійоване до останнього гвинтика, отримувало російські назви й на блакитному оці видавалося за чергову перемогу вітчизняної конструкторської думки.

Найціннішим трофеєм СРСР у війні з Німеччиною виявилися ракети Фау-2. Для вивчення німецької ракетної програми на базі трьох заводів по збірці Фау-2, інституту «Рабе», заводу двигунів «Монтані» і випробувальної бази в Німеччині був створений так званий інститут «Нордхаузен». Гайдуков став його директором, Корольов - головним інженером, а Глушко очолив відділ по вивченню двигунів Фау-2.

З 1945 по 1947 роки радянські фахівці збирали в Німеччині всі доступні дані про виробництво німецьких ракет. А збирати було що: конструкторську документацію, готові зразки, виробниче обладнання та устаткування, методики розрахунку теплопередачі, розрахунку термодинаміки та сумішоутворення в камері, газодинаміку вильоту газів із сопла і т.д.

На те, щоб скопіювати Фау-2, у радянських фахівців пішло кілька років - позначалася низька культура виробництва і відсутність необхідних вітчизняних компонентів: в німецькій ракеті використовувалося 87 марок і сортаментів сталі та 59 кольорових металів, в її вітчизняному клоні Р-1 - 32 і 21 відповідно.

Зрозуміло, без добровільно-примусової допомоги німецьких фахівців не обійшлося. Всіх, хто не потрапив до американців, зібрали в «Нордхаузені». У двадцятих числах жовтня 1946 р німецьких фахівців, які працювали у виробничих підрозділах інституту «Нордхаузен», несподівано розбудили радянські солдати, запропонували зібрати необхідні речі та разом з сім'ями зануритися в підготовлені залізничні вагони для відправки в СРСР.

Спочатку їх розмістили в підмосковних санаторіях в Моніно, Валентинівці і на Клязьмі, а потім побудували на острові Городомля посеред озера Селігер, ціле містечко.

«Радянські німці» дали світу технічні рішення, що стали зараз класикою ракетобудування: головні частини, що відділяються, несучі баки, проміжні днища, гарячий наддув паливних баків, плоскі форсункові головки двигунів, управління вектором тяги за допомогою двигунів і інше. Ними ж були виконані проекти балістичних ракет з дальністю польоту 600, 800, 2500 і 3000 км, на міжконтинентальну дальність.

По суті, все сімейство ракет Р-7 (Схід, Схід, Союз та інші), на яких ми до сих пір літаємо в космос - це глибокий розвиток закладених в ФАУ-2 рішень і ідей німецьких фахівців.

Повний текст статті (рос.), автор - Вадим Жартун.