Цього року культурна столиця Литви Клайпеда виділила в окреме свято ХІ Міжнародний пленер майстрів ковальської справи «Чотири вітри 2017». Учасниками стали представники 5 країн Європи. Україну традиційно представили майстри з Івано-Франківська, міста, яке по праву вважають ковальським центром України.
Звуки набережної річки Дана, що веде до паромної переправи, в ці дні доповнив неповторний спів ковадл та молотів. З 11 по 13 серпня кращі майстри ковальської справи Литви, Латвії, Білорусі, Чехії та України показували своє мистецтво і творили колективний монумент з металу, що назвали «Курган».
Цього року Спілка Литовських ковалів подала на домашнє завдання ковалям країн-учасниць міжнародного пленеру створити копії археологічних виробів, знайдених в курганах Литви. Крім цього, ковалі могли також додати щось з археології своїх країн.
Лінас Лящяускас кріпить роботи ковалів пленера в композицію"Курган"
Такий оригінальний об'єкт колективної творчості майстрів багатьох країн Європи прикрасить місто Клайпеда і нагадуватиме його жителям та гостям міста про майстрів, що брали участь в щорічному, вже традиційному, святі.
Багатьох відвідувачів цього мистецького свята, а особливо дітей, дивувала спритність і майстерність ковалів, що показували вправність у своїй професії. Різні змагання, а також можливість за один нагрів металу витягнути його в найдовший цвях придавали святу своєрідний азарт.
Роман Батюк - коваль з Івано-Франківська
Відкриттям цьогорічного фестивалю стала 9-річна україночка Віра, старша з трьох дочок коваля з Івано-Франківська Андрія Шешурака. Віра добре малює, займається танцями, а ковальське ремесло успадковує від батька. Вона ще не знає, чи стане це покликанням життя, але підкорення металу у форми краси та мистецький твір приносить їй велику радість. Разом з батьком Віра тут довершувала елемент до композиції «Курган», який несе в собі історію скіфських курганів та елементи трипільської культури з України, що перекликається з елементами литовської культури.Знак сонця для всіх народів є святим і спільним. І українське сонечко – творіння рук коваля Андрія та його доньки Віри – світитиме відблиском любові у Клайпеді.
Ковалі з України Андрій Шешурак з донькою Вірою (в центрі) та Михайло Клочко з сином Адрієм на пленері в Клайпеді
Андрій нам розповів: «З металом почав працювати давно, навіть вищу освіту здобув з художній обробки металу. Став ювеліром, але важкий метал манив і ковальство ввійшло в життя так органічно, що зараз не уявляю життя без цієї музики металу. В Литву на фестиваль приїхав вперше, приємно, що можу долучитись до нашої колективної творчості. На Україні працюю в такому напрямку ковальської справи як «стімпанк». Роботи мої не є класичними, вони більш технічні і модернові. Участю у такому пленері хочу бути поміченим в своєму стилі. Навіть до спільної роботи ковалів цього пленеру на сонячну тему я виготовив модерну модель, з технічними, не зовсім ковальськими елементами».
Михайло Клочко - постійний учасник ковальских пленерів
Михайло Клочко та його син Андрій вже відомі ковалі не тільки в Україні, а і в Клайпеді. Вони четвертий рік поспіль є учасниками цього міжнародного свята творчості. І як зазначив пан Михайло, для нього такі міжнародні пленери не просто свято, це є частка його життя.Тут любов до ковальської справи та людяність дарують радість від спілкування ковалям з різних країн Європи. Це підносить професію до найвищих вершин.Українська делегація на цьому святі є найбільшою і це радує, що про наших майстрів знає світ. Досвід Литви допомагає нам накувати кращу долю для України.
Ось, що сказав нам Лінас Лящяускас, один з організаторів та головних ковалів міжнародного пленеру «Чотири вітри – 2017»:
Лінас Лящяускас
– Ковальська справа у мене в крові. Мій дід та прадід – всі були ковалями. Я разом з друзями 11 років тому організували пленер для спілкування і творчого змагання найкращих ковалів з багатьох сусідніх країн, де відроджують це ремесло, яке стає мистецтвом.Мене радує, що вже багато років поспіль приїздять до нас українські ковалі. Це найкращі мої друзі і найкращі в світі люди.Наш одинадцятий фестиваль – це тільки розквіт нашої справи. Будемо продовжувати, до цього долучився і мій 18-тирічний син Вілюс.
З України також приїхали родинами і це стає свідченням того, що наш пленер плекає родинне коріння і житиме довго. Ми радіємо, що і у вас в Україні ковальські традиції набирають великої популярності. Для мене головне – мати добрих друзів, бо наші зустрічі надають наснаги та сил на творчість. Це і є найбільше досягнення нашого міжнародного ковальського пленеру.
І головне – навічно залишилось в місті Клайпеда створене більш як 30 майстрами «Сонця історії» в композиції «Курган», яка прикрасить місто, як і творчі композиції попередніх пленерів.
Анна та Петро Олар (Клайпеда, Литва)
Наші інтереси:
Досвід Литви допомагає нам накувати кращу долю для України
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Лебідь – це справжня назва державного герба України. Найважливіше, що це символ ельфійської трансформації. Символ-магніт. Магічний символ української ультранації!
Кували сонця ковалі у Клайпеді
Світ:
Спецтема:
«Ковальський пленер плекає родинне коріння і житиме довго», – Лінас Лящяускас, організатор та коваль міжнародного пленеру «Чотири вітри – 2017»
img1819.jpg
Цього року культурна столиця Литви Клайпеда виділила в окреме свято ХІ Міжнародний пленер майстрів ковальської справи «Чотири вітри 2017». Учасниками стали представники 5 країн Європи. Україну традиційно представили майстри з Івано-Франківська, міста, яке по праву вважають ковальським центром України.
Звуки набережної річки Дана, що веде до паромної переправи, в ці дні доповнив неповторний спів ковадл та молотів. З 11 по 13 серпня кращі майстри ковальської справи Литви, Латвії, Білорусі, Чехії та України показували своє мистецтво і творили колективний монумент з металу, що назвали «Курган».
Цього року Спілка Литовських ковалів подала на домашнє завдання ковалям країн-учасниць міжнародного пленеру створити копії археологічних виробів, знайдених в курганах Литви. Крім цього, ковалі могли також додати щось з археології своїх країн.
Лінас Лящяускас кріпить роботи ковалів пленера в композицію"Курган"
Такий оригінальний об'єкт колективної творчості майстрів багатьох країн Європи прикрасить місто Клайпеда і нагадуватиме його жителям та гостям міста про майстрів, що брали участь в щорічному, вже традиційному, святі.
Багатьох відвідувачів цього мистецького свята, а особливо дітей, дивувала спритність і майстерність ковалів, що показували вправність у своїй професії. Різні змагання, а також можливість за один нагрів металу витягнути його в найдовший цвях придавали святу своєрідний азарт.
Роман Батюк - коваль з Івано-Франківська
Відкриттям цьогорічного фестивалю стала 9-річна україночка Віра, старша з трьох дочок коваля з Івано-Франківська Андрія Шешурака. Віра добре малює, займається танцями, а ковальське ремесло успадковує від батька. Вона ще не знає, чи стане це покликанням життя, але підкорення металу у форми краси та мистецький твір приносить їй велику радість. Разом з батьком Віра тут довершувала елемент до композиції «Курган», який несе в собі історію скіфських курганів та елементи трипільської культури з України, що перекликається з елементами литовської культури. Знак сонця для всіх народів є святим і спільним. І українське сонечко – творіння рук коваля Андрія та його доньки Віри – світитиме відблиском любові у Клайпеді.
Ковалі з України Андрій Шешурак з донькою Вірою (в центрі) та Михайло Клочко з сином Адрієм на пленері в Клайпеді
Андрій нам розповів: «З металом почав працювати давно, навіть вищу освіту здобув з художній обробки металу. Став ювеліром, але важкий метал манив і ковальство ввійшло в життя так органічно, що зараз не уявляю життя без цієї музики металу. В Литву на фестиваль приїхав вперше, приємно, що можу долучитись до нашої колективної творчості. На Україні працюю в такому напрямку ковальської справи як «стімпанк». Роботи мої не є класичними, вони більш технічні і модернові. Участю у такому пленері хочу бути поміченим в своєму стилі. Навіть до спільної роботи ковалів цього пленеру на сонячну тему я виготовив модерну модель, з технічними, не зовсім ковальськими елементами».
Михайло Клочко - постійний учасник ковальских пленерів
Михайло Клочко та його син Андрій вже відомі ковалі не тільки в Україні, а і в Клайпеді. Вони четвертий рік поспіль є учасниками цього міжнародного свята творчості. І як зазначив пан Михайло, для нього такі міжнародні пленери не просто свято, це є частка його життя. Тут любов до ковальської справи та людяність дарують радість від спілкування ковалям з різних країн Європи. Це підносить професію до найвищих вершин. Українська делегація на цьому святі є найбільшою і це радує, що про наших майстрів знає світ. Досвід Литви допомагає нам накувати кращу долю для України.
Ось, що сказав нам Лінас Лящяускас, один з організаторів та головних ковалів міжнародного пленеру «Чотири вітри – 2017»:
Лінас Лящяускас
– Ковальська справа у мене в крові. Мій дід та прадід – всі були ковалями. Я разом з друзями 11 років тому організували пленер для спілкування і творчого змагання найкращих ковалів з багатьох сусідніх країн, де відроджують це ремесло, яке стає мистецтвом. Мене радує, що вже багато років поспіль приїздять до нас українські ковалі. Це найкращі мої друзі і найкращі в світі люди. Наш одинадцятий фестиваль – це тільки розквіт нашої справи. Будемо продовжувати, до цього долучився і мій 18-тирічний син Вілюс.
З України також приїхали родинами і це стає свідченням того, що наш пленер плекає родинне коріння і житиме довго. Ми радіємо, що і у вас в Україні ковальські традиції набирають великої популярності. Для мене головне – мати добрих друзів, бо наші зустрічі надають наснаги та сил на творчість. Це і є найбільше досягнення нашого міжнародного ковальського пленеру.
І головне – навічно залишилось в місті Клайпеда створене більш як 30 майстрами «Сонця історії» в композиції «Курган», яка прикрасить місто, як і творчі композиції попередніх пленерів.
Анна та Петро Олар (Клайпеда, Литва)
Досвід Литви допомагає нам накувати кращу долю для України
Зверніть увагу
Ельфи Ісуса Хреста та їх символіка на гербі української ультранації (аудіо)