Мета життя шляхетної людини

Діяльність

З дитинства ми чимось займаємось. Але діяльність має нам подобатись і нести добрі плоди. Згадаймо Сковороду з його філософією серця.

Починати треба із себе, бо вдосконалюючи себе - вдосконалюємо навколишній світ. А як відомо Людина є триєдиною істотою, тому працювати зразу варто на всіх 3-ох рівнях (духу, душі та тіла).

Тут є безмежне поле для творчих дій. Кожен гравець ставить власну мету і з успіхом її досягає. Мета в кожного своя: можна дарувати людям невичерпні джерела енергії, твори мистецтва, здоров’я, міцні організаційні структури, гарні екологічні будівлі, книги, правильний світогляд і т.п. Кожне нове звершення приносить задоволення і натхнення для постановки і реалізації нових задумів. Вся діяльність арія має нести добрі плоди, але більше задоволення має давати сам процес, тоді результат виходить якнайкращим. "Той йогин, хто дію вершить не жадаючи плоду, не кинувши огнище хатнє, не зрікшися роду.."(Божественна пісня). Найбільше задоволення і найкращі плоди приносить діяльність у формі гри.

Внутрішня краса неодмінно прорветься назовні

Людина має двоїсту природу: в ній закладена людська і божественна складові. Остання початково перебуває у сплячому стані, а в результаті натхненної праці з ладування внутрішніх і зовнішніх світів образ божий проявляється, людська і божественна складові рухаються назустріч. Цей рух веде до їх повного єднання - єднання з Творцем Всесвіту. Докладніше у статті "Динамізм - філософський фундамент аріохрестиянства".

Тобто гравець починає реалізовувати закладені в нього боголюдські можливості. Найвідоміший приклад - Ісус Хрестос, де Ісус - ім’я, Хрестос - це стан бога, тобто людини, яка набула божественних ознак: "Озвався Симон Петро й каже до Нього: Ти хрестос – Син Бога живого. І Він наказав їм гостро, щоб вони нікому не казали, що Він хрестос."

? Що далі

Потім стає ще цікавіше, людина набула божественних ознак "..я сказав ви боги"("Добра Новина"), опановує своє тіло, думки, навколишній простір, природні стихії, їй стає підвладна матерія, час, простір, енергія. Це досягається шляхом багатократних втілень. Ось як про це каже Ісус Хрестос "..ви, що пішли за Мною, в палінгенезії у сто разів більше одержите і життя вічне успадкуєте". Правильний відповідник слову безсмертя - це евангельське вічне життя, яке ми маємо успадкувати.

Євангельське вічне життя не можна трактувати як систему багаторазових втілень, адже ми вже так живемо багатократно народжуючись в нових тілах і аж ніяк не юдохрістиянське царство небесне, де справжнє життя підміняється існуванням у формі астральних сутностей (душ). Очевидно мова йде про такий рівень розвитку в гравця божественності, що він стає фактично безсмертним, час вже стає не владний над ним. Проміжним етапом є перехід гравцем в палінгенезії, коли індивід повністю зберігає весь свій попередній досвід і знання в нових втіленнях, але прожити життя треба так, щоб цей досвід був корисним. Ми не пам’ятаємо попередні життя тому, що минулий досвід був би важким баластом, який заважає рухатись до вдосконалення, через порушення Правил творця в минулих втіленнях.

Тільки життя за Правилами творця, відкриває шлях до збереження знань і досвіду в наступних втіленнях. Поки цьому перешкоджає відсутність достовірної інформації про мету життя, світобудову і правила творця з моменту зачаття індивіда. Зараз ця інформація знову відкрилась нам, тому гравці , які народжуватимуться у наших дітях, матимуть можливість зберігати набуте в чергових втіленнях.

?Хто цього досяг

Ми знаємо напевне, що Хрестос після воскресіння, став зовсім іншим, його надзвичайні здібності тільки посилились. Після цього вдруге помирати йому не було жодного сенсу. Цікавими є слова Доброї Новини:"Є ще й багато іншого, що зробив Ісус, та якби воно було записане кожне зокрема, гадаю, що й самий світ не вмістив би написаних книг" - може стосуватися лише особи яка дуже довго (вічно) живе. Певно він і зараз є посеред нас і сприяє багатьом благим справам. Збереглося аріянське вітання - !Хрестос посеред нас! - Є і буде!

Дуже ймовірно, що Хрестос був не один, адже мав учнів, які впевнено йшли за ним і в наступних втіленнях легко могли набути вічне життя. Першим з апостолів ймовірно був найздібніший (тому й улюблений) учень Хреста - Іван. Ось що про ньог сказано в Добрій Новині: "І розійшлось це слово між братами, що той учень не вмре."

Інші послідовники такі як Павло Самосатський, Лукіан, Іриней Ліонський, Понтій Пилат теж могли осягнути вічне життя. Як і Діва Марія, адже міт про те, що ніби вона була забрана з тілом на небеса, означає- по її "смерті" не залишилось тіла.

Факт вічного життя не можна було відкрито розповідати і показувати. Це знання мало бути відкрито в певний час, на певному рівні розвитку конкретної особи. Зараз із цим простіше: хто до цього готовий - радо сприймає, для інших - це "якась маячня".

Повна секретність вимагалась, щоб не привертати увагу для зайвих людей. Якщо людина живе дуже довго і при цьому зберігає молодість, на неї й сьогодні дивляться підозріло наче енергетичного вампіра чи т.ін.

Відомо , що деякі святі в певний момент просто несподівано для всіх зникали, ніби розчинялись в повітрі так, що найближчі родичі й гадки не мали, де вони поділись. Цей процес детально пояснено у фільмі "Людина землі"

У Божественній пісні (Пісні богів) теж вказує напрям руху до безсмертя:"Лиш тим, хто стійкий, незворушний у горі і щaсті, Здолaти сум'яття й здобути безсмертя удасться".

Найбільший противник

?А що може перешкодити рухові до досконалості. Найбільшим злочином людини, який несе негативну карму є лінь, яка веде до деградації. Сьогодні основним її стимулятором є індустрія розваг, яка не дає людині жодних корисних плодів, а лише витягує з неї ресурси.

Отже, маємо чітку стратегію життя: Мета - божественність, вічне життя, яка досягається - через творення гармонії і краси у внутрішніх і зовнішніх світах.

Творимо!