Як відомо, слово політика складається з двох коренів: *полі (гелленське πολι) – багато, і *тика (гелл. τικός) – інтерес. Тобто політика – це гармонізація багатьох інтересів, досягнення спільного блага. Антонімом слову πολιτικός є слово ιδιοτικός (ідіотікос) – «свій інтерес».  

В античні часи політику розглядали як вищу форму діяльності, притаманну вільним і шляхетним людям. Такі громадяни обов’язково мали активно діяти задля спільного блага. Натомість громадяни, які жили у відриві від суспільного життя і не цікавилися політикою, називалися «ідіотами» (відособленими, приватними особами).

У широкому сенсі, політика – це гармонізація інтересів людей і природи, видимого і невидимого світу. Таку вищу політику ми позначаємо терміном «метаполітика» (гелл. μετά – вищий).

Метаполітика є вищим із 5 підрозділів аріянської філософії динамізму:

Вищість метаполітики полягає в тому, що для досягнення гармонійних рішень вона застосовує метафізику, етику, натурфілософію і технософію. Відповідно, люди, які фахово займаються метаполітикою, повинні володіти знаннями магічними, соціальними, природничими і технічними.

Описані 5 підрозділів філософії динамізму відповідають 5 посадам у демосах – органічних спільнотах:

Функцію метаполітики здійснює лідер демосу, а четверо інших членів старшини в цьому йому допомагають.  

Таким чином, маємо точний зв’язок між структурою філософії і структурою демосів.

Загальна структура арійського світогляду описана у статті Ієрархічне впорядкування знань для нового світу: «простір», «час», «дія»

Над метаполітикою є тільки релігія, оскільки вона поєднує філософію і мистецтво.

Творимо!