Міражні (розслаблення, відпочинок)

Стосунки найбільшого розслаблення: загалом приємні, найкращі для відпочинку. Але особистість партнера залишається неясною, ніби розпливається, перетворюється в міраж. З таким партнером не хочеться займатися справами. Всі помисли, ідей, мрії партнерами сприймаються як реальні, а насправді - нездійсненні. Серйозну справу виконувати разом важко, бо допомога надається там, де вона не завжди потрібна. Хоча готовність допомогти дуже сильна, саме цим і приваблюють партнери один одного. Але дії при допомозі видаються оманом і бажаний результат досягається великими зусиллями. Важко вибрати спосіб дій, який влаштовував би обох. Сама справа на перших порах затягується, робота відкладається, партнер не реагує відразу на прохання, бо не бачить у тому необхідності. Взагалі звертання до партнера з проханням допомоги чи з приводу інших питань сприймається як міраж. Незрозумілі мотиви вчинків. Те, чого прагне партнер, здається несуттєвим. Кожен чекає зовсім іншої активності від партнера. Тому один охолоджує іншого. Екстраверт надає цілі і впевненості, стимулює інтроверта до конкретних дій. Інтроверт відповідає вдячністю та надихає партнера моральною підтримкою. Таким чином партнери, прикладаючи зусиль, виконують завдання. Але при цьому екстраверт хоче змінити інтроверта, втручаючись у “заборонені” зони, намагаючись зробити з нього “нормальну” людину. Інтроверт, не розуміючи щирості намірів екстраверта, відстоює право на особисту думку і хоче досягти певної автономії. Обоє ставляться до здібностей іншого критично. Непорозуміння в цих стосунках нетривалі. Партнери тягнуться один до одного. При спілкуванні характерні люб’язність, прихильність, ввічливість, підтримка. Але бесіда може раптово урватися через нерозуміння поглядів іншого. І тоді не уникнути суперечок, чвар через дрібниці, які закінчуються компромісним рішенням і незабаром забуваються. Думки, цілі, інтереси іншого сприймаються дуже туманно, тому взаєморозуміння слабке. Інтроверт намагається вивільнитися від спроб екстраверта нав’язувати свої думки, прагнучи незалежності. Обоє не довіряють здібностям іншого. В одному й тому ж питанні партнерів цікавлять різні аспекти, різні ситуації, вони мають різні бажання і стимули до праці, хоча, коли разом працюють, то підтримують один одного до тих пір, поки не включається особистий інтерес. Один із партнерів маніпулює легко й вільно там, де інший робить це з напруженням. І той, кому справу робити легше, починає відволікати іншого, що в подальшому призводить до напруження у діях. Хоч партнери і бажають допомогти один одному, але не знають, як це зробити, чекають, щоб хтось підказав це зі сторони, але поради тільки посилюють непорозуміння. Разом навряд чи можна чогось досягти через неможливість зібратися і працювати на повну силу. Щоб утримати взаємовідносини, потрібно покладатися лише на себе, а краще знати, що вміє робити партнер, а що ні. У дружбі та співпраці стосунки час від часу стають теплими й спокійними. Спілкування та поведінка можуть бути делікатними у тому разі, якщо пояснення зрозумілі і не понижують самооцінку. Непорозуміння, як правило, короткочасні. Їх можна уникати тоді, коли партнери працюють разом, але виконують різні завдання. При кооперації знову зустрічаються з тими самими труднощами. Постійне перебування в міражних стосунках енергетично “виснажує” партнерів, вони намагаються один одного уникати.