Місто вікінгів: розкопки відкрили піонерів містобудування, а не рейдерів-насильників

У фільмі, який знімали влітку цього року у мальовничому місті на південно-західному узбережжі, з ґрунту міста Рібе витягують кілки і шию ліри (верхня частина корпусу - ред.), струнного інструменту, що нагадує арфу. Датовані приблизно 720 роком, знахідки свідчать не тільки про те, що у вікінгів була музика, а й про те, що вони підтримували творців музичних інструментів.

В ході тих же розкопок були виявлені залишки дерев'яних будинків, форми для відливання візерунків з золота, срібла і міді, хитромудрі гребені з рогів оленів (свого роду викінгівський аналог слонової кістки), а також бурштинові прикраси початку VIII століття.

Більш дивовижним є те, що ці предмети були виготовлені не фермерами для домашнього вжитку, не кажучи вже про мандрівників. Їх створили вікінги, які жили в осілій міській громаді ремісників, мореплавців, купців і, схоже, музикантів.

«Рібе руйнує історію, - каже Річард Годжес (Richard Hodges), британський археолог і президент американського Університету Стародавнього Риму, - знахідки відкидають думку про те, що вікінги тільки те й робили, що грабували і гвалтували».

Знахідки з Рібе говорять про масове виробництво, високий рівень спеціалізації та розподілі праці - характеристики осілого міського суспільства, а не кочового способу життя, заснованому на грабежі.

«У Рібе ми бачимо, що суспільство вікінгів будувалося на передових ремеслах і торгівлі, - розповідає Годжес. - Парадокс: вони створили ці прекрасні речі, у них були чудові тканини і приголомшливі об'єкти матеріальної культури, але в історію вони увійшли своєю брутальністю».

Європейська історія була написана з точки зору християнських літописців, які хотіли розказати нам, що вікінги були варварами, зауважує Годжес.

Докази свідчать, що ще за кілька десятиліть до сумнозвісних набігів на Британію, які почалися з атаки Ліндісфарна у 793 році, вікінги створили одну з перших пост-романських скандинавських урбаністичних основ для світової торгівлі і дослідження світу. Їхня культура базувалася на майстерності і торгівлі, і допомогла створити основу для широких змін в економічному житті протягом наступного тисячоліття.

Знайдені в Рібе форми для виготовлення злитків і амулета сокири. Фото: музей Південно-Західної Ютландії

Постійні поїздки по сільській місцевості в околицях Рібе дають Сьорен Сіннбеку (Søren Sindbæk), археологу з Орхуського університету, поживу для роздумів про історичну роль цих місць. «Трансформвція в Північній Європі відбулася між кінцем Романського періоду – коли це була темна сторона континенту – і Середньовіччям, коли вона стала жвавим регіоном з великими містами, соборами і торговим флотом», - міркує Сіннбек.

На його думку, ця зміна, що призвела зрештою до європейської епохи досліджень і гегемонії світової торгівлі, починається тут, на узбережжі Північного моря, а міські вікінги були каталізатором цього.

Інша знахідка - це крихітна срібна монета розміром з ніготь, яка так добре збереглася, наче її було відчеканено вчора. Скарбниця є свідченням стабільної торгівельної спільноти, говорить Мортен Сьовшо (Morten Søvsø), головний археолог.

"Дивлячись на Рібе, ми бачимо, що вже з восьмого століття тут існувала монопольна система на чеканку монет", - каже Сьовшо. "Це все про торгівлю і податки, і про збереження миру - щоб люди могли мати впевненість, повертаючись з торгових походів".

Рібе вже давно відоме як поселення початку торгівлі. Питання, яке поставили останні відкриття, стосується відносин між цими міськими вікінгами та періодом рейдів, що відбулися після нападу на Ліндісфарн - момент 11 вересня Британії, як каже Sindbæk.

Монета, знайдена в Рібе. Фото: музей Південно-Західної Ютландії

"Факт, який ми можемо побачити, що ця торгова система вже існувала до рейдів вікінгів на Британські острови, і це дає ймовірність, що ці дві речі мають щось спільне, - каже він, поправляючи капелюх Індіани Джонса, який він тримає в багажнику автомобіля для дощових днів. - Можливо, рейди були верхівкою айсберга - є свідчення торгових відносин зі Скандинавією, але ми не чули про мирну сторону".

Місцевість в Рібе є унікальною, оскільки вона дає можливість точно визначити дату знахідок завдяки відкладенням, що залишилися непошкодженими в піщаному, вільному від черв'яка ґрунті. Лазери сканують місцину, і оскільки кожен шар історії відшаровується, можна створити 3D-модель восьмого століття, так що зразки можна точно розташувати в археологічній реставрації.

Цей метод показав, що виробники бісеру міста Рібе були ранніми жертвами глобалізації. Масово вироблені кульки бісеру з таких міст, як Ракка в сучасній Сирії, почали приїжджати насипом близько 780 року, підриваючи місцеву торгівлю.

Данські археологи застосували ще одну техніку для витіснення щонайменшої краплі знань з ділянки в Рібе. Блоки ґрунту, що не більше пачки сигарет за розміром, просочуються смолою, щоб їх можна було нарізати на тонкі зрізи, а потім проаналізувати під мікроскопом.

Розкопки, що фінансуються Фондом Карлсберга та проведені Орхуським університетом з Музеєм Південно-Західної Ютландії, розпочалися у 2017 році і зараз завершені; ділянка площею 100 квадратних метрів повернулася до громадського користування. Попереду багато відкриттів, говорить Сіндбек, коли він і його колеги вивчають дані та матеріали, які вони зібрали.

Скляний бісер. Музей Південно-Західною Ютландії

У гофрованій хатці поза межами складу, де зберігаються всі знахідки, Сара Гі і Джейн Сіф Гансен займаються менш високотехнологічною справою просіювання через мішки грязі. Гі описує, як відкриття спростовують попередні теорії про те, що вікінги були мародерами, а не торговцями.

Кілька днів тому, каже, вона знайшла в жижі бруду ідеальний маленький амулет, позначений хрестиянським хрестом - то був «величезний прилив адреналіну». Це говорить про те, що хрестияни були тут задовго до того, як король Геральд Блакитнозубий приніс цю релігію данцям своєю декларацією на рунічному камені в Єлінгу десь у 965 році.

"Деякі письмові джерела представляли вікінгів як варварів, щоб самим виглядати добре, - говорить Гі. Тому ми не можемо повністю довіряти людям, що писали в той час: вони описують те, що бачили, чи нав'язують своє власне розуміння побаченого?"

Переклад з англійської мій, О.К.