Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков у черговий раз назвав питання Криму «закритим», відреагувавши таким чином на ініціативу президента України Володимира Зеленського обговорити питання Криму в «нормандському форматі». Втім, така реакція цілком передбачувана ‒ і від Пєскова, і від будь-якого іншого російського чиновника. Після 2014 року, коли «Республіка Крим» та Севастополь були внесені до російської Конституції як суб'єкт федерації, ніхто в Росії не може відповісти вам інакше.
І це, насправді, ‒ головна проблема російсько-українських відносин. Крим, а не Донбас. Питання про майбутнє Донбасу рано чи пізно буде врегульоване. Можливо, не за президента Зеленського і президента Путіна, а за їхніх наступників. Можливо, за наступників наступників ‒ але буде врегульоване. Можливо, стріляти на Донбасі припинять ще раніше. Все це ‒ питання найближчих десятиліть, можливо, навіть і років. А ось Крим...
А ось Крим, думаю, на довгий час залишиться головним питанням. І аж ніяк не тільки питанням, яке Москва не захоче обговорювати з Києвом за будь-якого російського та будь-якого українського президента. А питанням, яке не дасть нормалізувати російсько-українські відносини ‒ щоб про це не думали «доброзичливці» Росії в самій Україні.
Мені можуть заперечити, що керівництво Молдови прекрасно спілкується з керівництвом Росії, незважаючи на фактичну окупацію Придністров'я. І що російсько-грузинські відносини час від часу покращуються, незважаючи на фактичну окупацію Абхазії та Південної Осетії і навіть визнання Росією незалежності цих двох грузинських автономій.
Але Росія ніколи не претендувала на територію Придністров'я і завжди визнавала територіальну цілісність Молдови. З Грузією вийшло інакше, однак і в цьому випадку Росія не вважає окуповані території цієї країни частиною своєї території. Схоже, Придністров'я чи Абхазія ‒ це не Крим, це Донбас через десятиліття після агресії.
А Крим ‒ це Крим. Аналогів у післявоєнному міжнародному праві у російської анексії просто нема. І навіть якщо припустити, що українці оберуть своїм президентом відвертого колабораціоніста, цьому другові Росії все одно доведеться здійснити візит у країну, яка окупує частину території його Батьківщини. І з ним у Москві відмовлятимуться обговорювати навіть сам факт цієї окупації. Тому що з російської точки зору проблема Криму вирішується просто ‒ відповідними змінами в Конституції України або ‒ що ще краще ‒ приєднанням самої України до Росії. І тоді всі знову опиняться в одній державі, з одним президентом ‒ Путіним.
Зрозуміло, що це ‒ політичне марення. Але саме тому варто визнати, що Дмитро Пєсков сказав правду. Для Кремля, судячи з усього, закрите не тільки питання Криму. Питання нормалізації російсько-українських відносин для Кремля теж закрите.
Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...
Москва відкинула назавжди нормалізацію російсько-українських відносин
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков у черговий раз назвав питання Криму «закритим», відреагувавши таким чином на ініціативу президента України Володимира Зеленського обговорити питання Криму в «нормандському форматі». Втім, така реакція цілком передбачувана ‒ і від Пєскова, і від будь-якого іншого російського чиновника. Після 2014 року, коли «Республіка Крим» та Севастополь були внесені до російської Конституції як суб'єкт федерації, ніхто в Росії не може відповісти вам інакше.
191021krym-ceukrayina.jpg
І це, насправді, ‒ головна проблема російсько-українських відносин. Крим, а не Донбас. Питання про майбутнє Донбасу рано чи пізно буде врегульоване. Можливо, не за президента Зеленського і президента Путіна, а за їхніх наступників. Можливо, за наступників наступників ‒ але буде врегульоване. Можливо, стріляти на Донбасі припинять ще раніше. Все це ‒ питання найближчих десятиліть, можливо, навіть і років. А ось Крим...
А ось Крим, думаю, на довгий час залишиться головним питанням. І аж ніяк не тільки питанням, яке Москва не захоче обговорювати з Києвом за будь-якого російського та будь-якого українського президента. А питанням, яке не дасть нормалізувати російсько-українські відносини ‒ щоб про це не думали «доброзичливці» Росії в самій Україні.
Мені можуть заперечити, що керівництво Молдови прекрасно спілкується з керівництвом Росії, незважаючи на фактичну окупацію Придністров'я. І що російсько-грузинські відносини час від часу покращуються, незважаючи на фактичну окупацію Абхазії та Південної Осетії і навіть визнання Росією незалежності цих двох грузинських автономій.
Але Росія ніколи не претендувала на територію Придністров'я і завжди визнавала територіальну цілісність Молдови. З Грузією вийшло інакше, однак і в цьому випадку Росія не вважає окуповані території цієї країни частиною своєї території. Схоже, Придністров'я чи Абхазія ‒ це не Крим, це Донбас через десятиліття після агресії.
А Крим ‒ це Крим. Аналогів у післявоєнному міжнародному праві у російської анексії просто нема. І навіть якщо припустити, що українці оберуть своїм президентом відвертого колабораціоніста, цьому другові Росії все одно доведеться здійснити візит у країну, яка окупує частину території його Батьківщини. І з ним у Москві відмовлятимуться обговорювати навіть сам факт цієї окупації. Тому що з російської точки зору проблема Криму вирішується просто ‒ відповідними змінами в Конституції України або ‒ що ще краще ‒ приєднанням самої України до Росії. І тоді всі знову опиняться в одній державі, з одним президентом ‒ Путіним.
Зрозуміло, що це ‒ політичне марення. Але саме тому варто визнати, що Дмитро Пєсков сказав правду. Для Кремля, судячи з усього, закрите не тільки питання Криму. Питання нормалізації російсько-українських відносин для Кремля теж закрите.
Віталій Портников (Крим. Реалії)
З Москвою можна домовлятися лише з позиції переважаючої сили.
Зверніть увагу
Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?