Мої питання до українських вакцинаторів

Вакцинація проти ковіду є дуже й дуже суперечливим питанням. Водночас воно є дуже й дуже суспільно важливим. І, в тих, хто не хоче вакцинуватися, виникають деякі, цілком природні питання. Ось мої питання.

1. Чому трохи менше, ніж за рік від початку «пандемії» ковіду в Україні була скасована (саме так!) система обліку інфекційних захворювань? Бо, лише така система здатна надати більш-менш достовірні відомості про поширеність якогось інфекційного захворювання.Трохи загальних відомостей про цю систему я знайшов аж у двох відкритих джерелах (це багато, або мало, для такої дуже суспільно важливої речі, як ви думаєте, шановні читачі?), посилання на найбільш авторитетне з них і навів. Шукаємо там, за допомогою стаціонарного браузера слово "система". Короткі відомості про цю систему - це друге таке слово в цьому джерелі. Завдяки скасуванню системи обліку інфекційних захворювань в Україні, прямі відомості щодо розповсюдженості інфекційних хвороб відсутні.
2. Чому в Україні існує закон, який знімає всю відповідальність за небажані наслідки вакцинації з виробника вакцин, з усіх причетних до вакцинації, а, натомість покладає фінансову відповідальність за це на платників податків. Звісно, як вакцинація проведена згідно офіційних інструкцій. Навіщо такий закон взагалі потрібен? Бо, відповідальність щодо  побічної дії у всіх інших лікарських препаратах розподілена між виробником цього  препарату, між лікарем, який його офіційно призначив, і між самою дієздатною людиною, яка його вжила.
3. Чому вже більше, ніж півтора роки всі протиковідні вакцини мають статус «для екстренного використання»? Чому ще й досі вони не сертифіковані, як звичайні медичні препарати? Бо, для проведення кліничних випробовувань дуже таких суспільно важливих препаратів, цілком вистачає одного року!
4. Чому більшість людей не знають, які офіційні побічні дії у вакцин проти ковіду? Це – цілком офіційні документи. Документи, які відкрито опубліковані. Але, аби дістатись до них, треба докласти дуже великі цілеспрямовані зусилля! Як там не пишеться нічого страшного, то чому так важко їх дістати?
5. Чому застосовується така жорстока цензура щодо цілком наукового та коректного обговорення дії протиковідних вакцин? Чому цілком наукові дані висміюються (як "теорії змови", та як фейки)? Чому поширюється щодо вакцинації так багато дуже різної брехні? Різної - я маю на увазі, як щодо безпечності вакцин, так і щодо їх шкоди. Зокрема, такої брехні, яка дуже й дуже легко спростовується. Такої брехні, спростувавши яку, вакцинатори кажуть:"Які ж тупі ці антиваксери!" Таким чином, ця брехня і є аргументом на користь того, що всі дані щодо шкоди вакцин є брехнею.
6. Чому влада в своєму прагненні вакцинувати якомога більшу кількість людей, в більшості країн йде на прямі, чисельні та грубі порушення конституцій своїх країн, та інших багатьох законів? В Україні це відбувається всупереч явно вираженій волі народу. В Україні близько 65% людей вважають, що примусова вакцинація на потрібна. А, близько 71% вважає такі  дії влади з примусу до вакцинації, порушенням прав людини
7. Чому в світі, в різних країнах, вживаються такі різні способі лікування та профілактики ковіду? Чому навіть російськомовна та україномовна версії статей про однаковий можливий засіб лікування ковіду настільки сильно відрізняються між собою? Я маю маю на увазі, російськомовну та україномовну статті у Вікипедії про Івермектин. Відрізняються вони  між собою рівно на один розділ про лікування ковіду Івермектином. Тобто, він є наприкінці саме україномовної версії статті про Іверметкин. А, в російськомовній версії статті про Івермектин, його, чомусь, нема. Також, чому ефективність різних засобів лікування та профілактики ковіду оцінюється цілком по різному? Бо, начебто, наука одна. І, наукові доводи теж одні. І, зв'язок є.

В мене є свої варіанти відповідей на ці питання.  Ось вони:

1.  Система обліку інфекційних захворювань була скасована задля того, аби приховати справжню розповсюдженість ковіду та справжні наслідки цієї хвороби. За офіційними статистичними відомостями, смертність від ковіду у 2020 році (близько 20 тис. випадків) була лише вдвічі більшою, ніж смертність від грипу та пневмонії в цей же час(близько 11 тис. випадків). Від порівняння цих цифр, складається враження, що це набагато менше, ніж треба для введення  карантину та локдауну
2. Закон, який перекладає всю відповідальність за наслідки вакцинації на саму дієздатну вакциновану людину потрібен з трьох причин: а) аби виробники вакцин отримували від вироблення вакцин лише прибутки, та не отримували судових позовів від тих, хто постраждав внаслідок такої вакцинації; б) аби самі вакцинатори отримували лише вигоди, та уникнули відповідальності за «побічні» дії вакцин; в) аби уникнути розголосу від тих, хто постраждав внаслідок вакцинації. До речі, «мейнстімні» ЗМІ також дуже вперто зберігають мовчання щодо подій, розголос яких може перешкодити вакцинації. А, роль у залякуванні людей ковідом в них – провідна. І, саме внаслідок страху смертність від ковіду, та інших інфекційних захворювань, зростає в рази. Бо, саме завдяки страху слабшає імунітет.

3. Всі протиковідні вакцини мають такий рівень побічних наслідків, який набагато перевищує вимоги стандартів до звичайних медичних препаратів щодо побічних наслідків. Тому, за наявних стандартів щодо медичних препаратів, вони всі не можуть бути сертифікованими, як звичайні медичні препарати ніколи.

4.  В офійних документах про вакцини пишуться дійсно страшні речі. Саме тому до них так важко дістатись. Але, аби уникнути ефекту Стрейзанд, ефекту сильного розповсюдження інформації, яку роблять таємницею, ці документи відкриті. Просто, суспільна увага на них не загострюється. І, відповідно, люди не знають, що там насправді пишеться.

5.  Така жорстока цензура затосовується для уникнення розголосу наслідків вакцинації. Як на мене, вони є досить страшними. Чого варте лише швидке послаблення імунітету, яке може призвести до раку!

6. Люди, внаслідок вакцинації, стають більш слухняними (конформними). Для теперішніх можновладців це дуже вигідно! Бо, керувати такими людьми, та грабувати й принижувати їх, набагато легше! І, люди, внаслідок вакцинації, набагато більш приймають те, коли авторитетні люди кажуть на чорне – що то, насправді, біле (дивитись документальний науково-популярний фільм з 18.00)  А, так нахабно діє проти волі людей влада тому, що сподівається уникнути відповідальності за таке. Натомість, влада сподівається отримати величезні зиски з цього. І, деякі підстави так вважати в неї насправді є. Бо, ще ніде не спалахнула громадянська війна з цього приводу.

7. Лікування та профілактика ковіду - це не наукове питання, а політичне. Одні країни активно та наполегливо скорочують своє населення (тобто, чинять прихований геноцид), а інші вирішили, що вже скоротили населення достатньо.

Прихованим геноцидом взагалі не займались лише Білорусь, та Швеція. А, Індія, Японія та Малайзія, взагалі, пішли дуже цікавим шляхом. Індія, завдяки розповсюдженому залякуванню ЗМІ людей ковідом, розгорнула масове виробництво Івемерктину (дуже дешевого). І, ці країни, Індія, Японія та Малайзія,  офіційно рекомендують Івермектин, як ліки від ковіду.