Найбільше вражає його аскетизм. Митрополит, скажімо, ощадливо витрачав гроші у поїздках, не замовляв таксі, подорожував третім класом, коли навідався до Канади. Він вважав, що не має права на комфорт, коли по Першій світовій війні стільки сиріт потребувало найелементарнішого.
До колекції найкрасивіших книг світу – Stiftung Buchkuns – на цьогорічному Книжковому ярмарку у Франкфурті потрапили п’ять книжок «Видавництва Старого Лева». Одна з них — “Шептицький від А до Я”. Автори тексту – Галина Терещук, Оксана Думанська, ілюстрації — творчої майстерні “Аґрафка» — Романи Романишин та Андрія Лесіва.
Творчий колектив створив книгу у форматі абетки, вона відкриває читачам головні віхи життя великого Митрополита Андрея Шептицького (1865-1944), розповідає про його рід, формування його як людини і духовного наставника. А що в особистості Андрея Шептицького відкрили для себе автори, працюючи над цим виданням? На запитання відповідає письменниця Оксана Думанська (на фото з книжкою).
— Коли працювали над книгою, Галина Терещук щедро наділила мене багатою інформацією про цю особистість, і тепер я можу сказати, що пізнала Митрополита значно глибше, зрозуміла, що його вирізняв великий демократизм у ставленні до інших. Він ніколи не був зверхнім, ніколи не ставився до людей з позиції своєї високої посади… Чимало його порад можуть бути надзвичайно корисними. Митрополит покладався на “усамостійнення” — таке міцне слово, наголошував, що не слід чекати допомоги, а слід вивільняти свої сили і досягати успіху завдяки своїй праці.
Коли ми всім творчим колективом видавництва працювали над книгою, то перебували у творчій лихоманці, весь час листувалися електронкою, узгоджували, розшукували, залишали найважливіше, адже неможливо осягнути неосяжне. І оцей стан – внутрішнього тремтіння з усвідомлення такого обширу матеріалів і фактів, переживаю завжди, коли доводиться зустрічатися з підлітковою аудиторією у бібліотеках чи школах…
- Які вчинки Андрея Шептицького для наших сучасників особливо показові?
- Та от хоча б такий. Коли Андрій Палій створив Маслосоюз, аби допомогти селянам збувати молочну продукцію, Митрополит закупив із 20 автівок і передав активістам — так він підтримав українське підприємництво. А його допомога молодим митцям? Вона безцінна, адже на стипендії вони могли вчитися у Празі, Парижі, Кракові. Митрополит запросив до Львова Олексу Новаківського і зафундував йому малярську школу, бо був великим прихильником живопису, — це у нього від матері, графині Шептицької, яка й сама вивчала малярство, писала ікони, а ще побувала із синами у всіх знаменитих музеях Західної Європи.
— Вам особисто яка риса характеру Шептицького найбільше імпонує?
— Найбільше вражає його аскетизм. Митрополит, скажімо, ощадливо витрачав гроші у поїздках, не замовляв таксі, подорожував третім класом, коли навідався до Канади. Він вважав, що не має права на комфорт, коли по Першій світовій війні стільки сиріт потребувало найелементарнішого…
— На презентаціях видання ви з особливим задоволенням показуєте улюблену сторінку. Чому саме її?
— …Так, це сторінка зі словом МОЛОДЬ. По-перше, там Роман Шептицький дуже молодий, у військовому строї, надзвичайно вродливий (на фото справа); він на порозі військової кар’єри, від якої довелося відмовитися після недуги, але вже о тій юнацькій порі думав про інше служіння. І там же процитовано знамениті слова уже Митрополита Андрея про те, як має себе усамостійнювати молодь. Власне він сам так чинив, коли вибрав собі пастирський шлях. Я б ці слова написала при вході у кожну школу, гімназію, коледж чи виш, я б їх повторювала батькам, у яких підростають діти.
Наші інтереси:
Знати про справжніх світочей нації! Приклад справжньої української еліти.
На перший погляд, це недосяжна мета. Проте Ісус закликає без вагань братися до справи й негайно розпочинати стратегію «успадкування Землі», адже правильна стратегія сама згенерує необхідні ресурси...
Митрополит Андрей Шептицький подорожував третім класом, але не шкодував грошей на стипендії митцям
Світ:
Найбільше вражає його аскетизм. Митрополит, скажімо, ощадливо витрачав гроші у поїздках, не замовляв таксі, подорожував третім класом, коли навідався до Канади. Він вважав, що не має права на комфорт, коли по Першій світовій війні стільки сиріт потребувало найелементарнішого.
sheptyckyy.jpg
До колекції найкрасивіших книг світу – Stiftung Buchkuns – на цьогорічному Книжковому ярмарку у Франкфурті потрапили п’ять книжок «Видавництва Старого Лева». Одна з них — “Шептицький від А до Я”. Автори тексту – Галина Терещук, Оксана Думанська, ілюстрації — творчої майстерні “Аґрафка» — Романи Романишин та Андрія Лесіва.
Творчий колектив створив книгу у форматі абетки, вона відкриває читачам головні віхи життя великого Митрополита Андрея Шептицького (1865-1944), розповідає про його рід, формування його як людини і духовного наставника. А що в особистості Андрея Шептицького відкрили для себе автори, працюючи над цим виданням? На запитання відповідає письменниця Оксана Думанська (на фото з книжкою).
— Коли працювали над книгою, Галина Терещук щедро наділила мене багатою інформацією про цю особистість, і тепер я можу сказати, що пізнала Митрополита значно глибше, зрозуміла, що його вирізняв великий демократизм у ставленні до інших. Він ніколи не був зверхнім, ніколи не ставився до людей з позиції своєї високої посади… Чимало його порад можуть бути надзвичайно корисними. Митрополит покладався на “усамостійнення” — таке міцне слово, наголошував, що не слід чекати допомоги, а слід вивільняти свої сили і досягати успіху завдяки своїй праці.
Коли ми всім творчим колективом видавництва працювали над книгою, то перебували у творчій лихоманці, весь час листувалися електронкою, узгоджували, розшукували, залишали найважливіше, адже неможливо осягнути неосяжне. І оцей стан – внутрішнього тремтіння з усвідомлення такого обширу матеріалів і фактів, переживаю завжди, коли доводиться зустрічатися з підлітковою аудиторією у бібліотеках чи школах…
- Які вчинки Андрея Шептицького для наших сучасників особливо показові?
- Та от хоча б такий. Коли Андрій Палій створив Маслосоюз, аби допомогти селянам збувати молочну продукцію, Митрополит закупив із 20 автівок і передав активістам — так він підтримав українське підприємництво. А його допомога молодим митцям? Вона безцінна, адже на стипендії вони могли вчитися у Празі, Парижі, Кракові. Митрополит запросив до Львова Олексу Новаківського і зафундував йому малярську школу, бо був великим прихильником живопису, — це у нього від матері, графині Шептицької, яка й сама вивчала малярство, писала ікони, а ще побувала із синами у всіх знаменитих музеях Західної Європи.
— Вам особисто яка риса характеру Шептицького найбільше імпонує?
— Найбільше вражає його аскетизм. Митрополит, скажімо, ощадливо витрачав гроші у поїздках, не замовляв таксі, подорожував третім класом, коли навідався до Канади. Він вважав, що не має права на комфорт, коли по Першій світовій війні стільки сиріт потребувало найелементарнішого…
— На презентаціях видання ви з особливим задоволенням показуєте улюблену сторінку. Чому саме її?
— …Так, це сторінка зі словом МОЛОДЬ. По-перше, там Роман Шептицький дуже молодий, у військовому строї, надзвичайно вродливий (на фото справа); він на порозі військової кар’єри, від якої довелося відмовитися після недуги, але вже о тій юнацькій порі думав про інше служіння. І там же процитовано знамениті слова уже Митрополита Андрея про те, як має себе усамостійнювати молодь. Власне він сам так чинив, коли вибрав собі пастирський шлях. Я б ці слова написала при вході у кожну школу, гімназію, коледж чи виш, я б їх повторювала батькам, у яких підростають діти.
Знати про справжніх світочей нації! Приклад справжньої української еліти.
Зверніть увагу
«Щасливі реалісти, бо вони отримають допомогу» – третій крок до вічного життя та опанування планети Земля