Націонал-соціалізм як масовий рух в США – історичне дослідження

В США почалося повернення до традиціоналізму. В цікавій ситуації опинилася московська пропаганда: з одного боку США - погані фашисти, з другого - головним фашистом є Трамп, але хорошим фашистом.

Москалі - це хороші антифашисти, які борються проти поганих фашистів, але підтримують хороших фашистів. Підтримуючи хороших фашистів, москалі перестають бути антифашистами. Одне слово, почалася шизофренія, тобто роздвоєння особистості.

Автор цього тексту Едуард Володимирович Леонов, бандерiвець, народний депутат 7 скликання, № 23 у списку ВО "СВОБОДА" (народився у м. Евпаторiя, був головою Кр. орг ВО "СВОБОДА", зараз голова ВО "СВОБОДА" у Закарпаттi : Radio Intermarium

Я народився у Криму в учительській родині.
Від діда — вишиванка, від батька — чуприна.
Спілкуюсь українською, високий на зріст,
Аж раптом мені в спину прокричали “Фашист!”

Ти — фашист! Я — фашист?
Да, ти — фашист, фашист.
Якесь п’яне бидло, чи то гей, чи марксист
Визначило точно, що я справжній фашист.

Якщо ти не куриш, а тим більше не п'єш,
Ходиш до спортзали, традиційно живеш,
Якщо ти не гей і не кошерний марксист,
Значить стопудово — ти махровий фашист.

Ти — фашист! Я. Ти — фашист! Так.
Фашист, фашист.
Якщо ти не гей й не марксист,
Значить точно фашист.

Я згадав одного. Він учнів просив
Кохатись у правді, молитві їх вчив.
Він зцілював хворих, ходив по воді.
Його антифашисти розіп’яли на хресті.

Він був фашист. Фашист. Так, фашист. Фашист.
Громив синагоги, був не гей, не марксист,
Значить він стопудово був махровий фашист.
Фашист. Він — фашист. Так. Фашист.
Він теж фашист.
Ісус був не гей, не марксист, значить точно фашист.

Виконавець - автор тексту.

Дуже пізнавальна стаття. Скільки у світі було прихильників фашизму та націонал-соціалізму! Але чомусь відразу після Другої Світової його почали засуджувати.. Хоча наскільки я знаю то в США і зараз офіційно діють партії такого спрямування і використовують свастику як свою символіку.
На головній світлині зображена сучасність чи це якась реконструкція?

ВО «Свобода» єдина партія, яка проводить притомну кадрову політику. Так звані націонал-демократи, в тому числі «РУХ» ніколи не мали такої політики. В кращі роки, коли фракція «РУХу» у Верховній Раді України мала більше сорока народних депутатів, ніколи, наприклад, жодного кримчанина там не було. Націонал-демократичні діячі товклися на Правому березі висмикуючи один в одного округи, де могли розраховувати на гарантовану перемогу. Так Павло Мовчан тричі міняв мажоритарні округи, в жодному не балотувався двічі поспіль.
У прохідну частину списку «РУХу» завжди включали тільки «своїх». Навіть на виборах, коли був створений блок «Наша Україна» від Криму у прохідну частину потрапили тільки представники кримських татар Джемільов та Чубаров, а Леоніду Пілунському, багаторічному лідеру Кримського «РУХу» відомому публіцисту, популярному теле- та радіожурналісту місця не знайшлося. Більше того, коли після обрання Ющенка Президентом велика частина депутатів із фракції «НУ» пішли працювати до уряду та адміністрації Президента. Кілька народних депутатів, які мали скласти мандати цього не робили, щоб не пропустити до ВРУ «чужих» із непрохідної на час виборів частини списку, так Леонід Пилунський тоді втратив шанс отримати певний досвід роботи у Верховні Раді.
Тільки ВО «Свобода» при першій ліпшій нагоді у 2009 році на позачергових виборах у Тернопільську обласну раду включила у прохідну частину не тільки тернополян, а й представників Півдня та Сходу України, в тому числі Едуарда Леонова, який сумлінно їздив на сесії Тернопільської обласної ради, витрачаючи на це чималі власні кошти. Він був не тільки головою Кримської Свободи, а й приватним підприємцем у Євпаторії.
А на виборах 2012 року, коли ВО «Свобода» провела до ВРУ 37 народних депутатів, в тому числі по партійному списку – 25, народними депутатами стали не тільки Едуард Леонов, а й лідери Свободи із Харкова та Одеси.