Аудіоверсія: Нацисти і бандерівці: час перегорнути сторінку і творити Нову Європу
Згідно з московською історіографією, Україна возз’єдналася з Росією у братньому СРСР. Все було добре, особливо під керівництвом суворого, але справедливого Сталіна. Але 22 червня 1941 року на нас напали фашисти з наміром знищити і перетворити всіх слов’ян на рабів. Почалася Велика Вітчизняна війна. У ній українці з росіянами вистояли і перемогли. 9 травня – свято нашої спільної перемоги над фашизмом і нацизмом (нацисти – це особливо злобні фашисти). Проте залишилися «прихвосні фашизму» – бандерівці, які займалися бандитизмом і псували мирне життя. Але їх ми також перемогли. Тому ветерани НКВД-КГБ досі отримують пенсії від вдячної української держави.
Описана вище схема досі залишається стрижнем ідеології сучасної України. Що змінилося, то це ставлення до бандерівців. Вони знову в центрі уваги, але вже не погані, а хороші. Бандерівці є уособленням українського націоналізму. Вони воювали на два фронти – і проти Гітлера, і проти Сталіна. Бандерівці є героями-антифашистами і прикладом для наслідування. Їхня ідеологія є важливим компонентом сучасного державотворення. Степану Бандері ставляться пам’ятники, його іменем називають центральні вулиці та проспекти. Діти вивчають біографію Бандери і вчаться бути такими ж незламними антифашистами.
Щоправда, героїзація Бандери псує стосунки з Польщею – природним союзником України. Але українська влада демонструє принциповість і скоріше відмовиться від Польщі, ніж від державника Бандери. Тому що Бандера – це новітній прапор української незалежності.
Поява Інтернету і розсекречення архівних документів ущент руйнує описану вище пропагандистську схему – як початкову сталінську, так і модифіковану пострадянську.
Набутком масової свідомості стало визнання того, що Велика Вітчизняна війна була частиною Другої світової війни. Вона почалася з нападу на Польщу 1 вересня 1939 року. З’ясувалося, що до 22 червня 1941 року Третій Райх і СРСР формально були союзниками. Хоча ідеологічно стояли на протилежних позиціях: Радянський Союз був комуністичною державою, а німецькі націонал-соціалісти (скорочено – нацисти) були радикальними антикомуністами. Тому першою державою, що визнала голодомор, стала гітлерівська Німеччина. Також з’ясувалося, що 22 червня 1941 року Гітлер випередив Сталіна на лічені години.
Також виявилося, що націонал-соціалізм був прогресивною і респектабельною ідеологією, популярною в Європі, США, Японії та інших країнах світу. Його підтримувала велика кількість інтелектуалів, наприклад, лауреат Нобелівської премії з літератури Кнут Гамсунг, промисловець Генрі Форд, король Британії Едуард VIII, британський аристократ Освальд Мослі, кінорежисер Інгмар Бергман, дизайнер Гуго Босс, музичний геній Герберт фон Караян. Рейхсміністр продовольства Третього Райху Ріхард Дарре вважається засновником екологічного руху.
Кілька років тому українці відкрили, що головним українським націоналістом був митрополит Андрей Шептицький, який почав працювати на цій ниві ще з кінця 19 століття. Він був найавторитетнішим і найвпливовішим українцем. Жодна серйозна справа у вільній (нерадянській) Україні не могла відбутися без благословення митрополита. Його ідеологією був національний солідаризм в церковному оформленні. Маніфестом політичних поглядів Андрея Шептицького є його праця Як будувати рідну хату.
Успішна організаційна, просвітницька, економічна і політична діяльність Андрея Шептицького уможливила заснування у 1929 році елітарної Організації Український Націоналістів (ОУН) під керівництвом полковника Євгена Коновальця. Після вбивства Коновальця, здійсненого агентом НКВД у 1938 році, організацію очолив Андрій Мельник – управитель майна і довірена особа митрополита Андрея Шептицького. ОУН отримувала кадрову і фінансову підтримку завдяки заснованим церквою Шептицького військово-спортивним товариствам, осередкам «Просвіти», кооперативним і кредитним спілкам, банкам, іншим виробничим і громадським структурам.
Нині вже зрозуміло, що національний соціалізм – це те ж саме, що й національний солідаризм (від фр. solidaire – діючий спільно). Гітлерівці використали термін «соціалізм» тільки тому, що він був популярним у Європі. Популярність їм була потрібна для легітимного приходу до влади. При цьому термін соціалізм вони використовували в його первинному сенсі – як солідаризм.
Національний солідаризм – це теорія і практика збалансованої взаємодії особистості, суспільства, держави і бізнесу. Головна ідея солідаризму полягає в тому, що народ подібний до «великої людини» – він є соціальним організмом.
Особливістю німецького націонал-соціалізму було надзавдання – формування шляхетної людини, наділеної надлюдськими властивостями. Тому ця ідеологія мала ознаки релігії, що надавало їй додаткової сили і привабливості – Справжній нацизм: принципи ідеальної держави для всіх.
Відкриття архівів і комплексний аналіз підтвердили давню підозру, що т. зв. «розкол ОУН» був спецоперацією Москви.
Річ у тім, що у Другій світовій війні український народ, представлений ОУН Коновальця-Мельника, був союзником Третього Райху. Українсько-німецький союз був смертельною загрозою для Москви, відтак Сталін доклав шалених зусиль для його руйнування. Головною зброєю комуністичної влади у всі часи була не регулярна армія, а спецслужби, глибоко укорінена агентура, терор і партійно-релігійна пропаганда – Третя війна з Росією: 6 таємних інструментів сталінізму.
Бандерівська організація була створена на початку 1940 року агентом НКВД Ріхардом Яри. Вона взяла назву ОУН, дописавши до неї в дужках маленьку букву «р» – революційна, і наполягала, що саме це і є справжня ОУН. Свою діяльність бандерівці розпочали з терору проти ОУН, її керівників та активістів – Проект Бандера.
Улітку 1943 року бандерівці віроломно перехопили управління Українською Повстанською Армією, створеною у червні 1941 року Тарасом Бульбою-Боровцем – Як бандерівці знищили УПА.
Кум Бандери, шеф бандерівської СБ Мирон Матвієйко здав націоналістичну мережу УПА, за що в 1958 році отримав квартиру в Києві та пенсію. Помер у 1984 році в 70-річному віці.
Події останнього десятиліття показали, що «Проект Бандера» перебуває в активному стані і ефективно використовується Москвою у війні проти України: Трансформагенти, або Корисні ідіоти – головний інструмент гібридної війни. Зокрема, він блокує творення антимосковського союзу Нової Європи: Чому пробуксовує міждержавний проект Міжмор’я.
Усвідомлення наявного фактажу ставить перед кожним українцем питання про вибір – з ким він?
Якщо з Москвою, то треба підтримувати сталінську історіографію, вважати ворогами Третій Райх, ОУН і Шептицького, натомість визнавати Червону армію визволителькою від фашистських загарбників, а Степана Бандеру і Миколу Лебедя (фактичного керівника) – прикладом для наслідування.
Якщо з вільною Україною, то треба визнати боротьбу ОУН спільно з Третім Райхом проти сталінської Москви, а героями вважати Коновальця, Мельника, Шептицького, Ольжича, Бульбу-Боровця, Сціборського, Сеника та сотні інших українців, оббреханих московською пропагандою.
Вибір доведеться зробити, адже без нього неможливо творити постіндустріальну Україну і Нову Європу.
Тому що національний солідаризм є світоглядним фундаментом творення Нової Європи: Постіндустріальний солідаризм – ідеологія творення цивілізації Міжмор’я. Україна може бути вільною тільки як лідер Міжмор’я в союзі з англосаксонським світом.
Альтернативою є формування Континентального блоку ЄС-РФ-Китай, що автоматично передбачає розчленування України та її ліквідацію як самостійного гравця: Україна заважає Росії, Європі та Китаю створити Континентальний блок. Наступним кроком стане розчленування США.
Проте застосування принципів солідаризму блокується демонізацією націонал-соціалізму, тобто того ж самого солідаризму. Відкидаючи солідаристське минуле, ми автоматично відкидаємо не лише солідаристське майбутнє України, а й саму можливість її існування. Постіндустріальне суспільство – це новітній солідаризм.
Раціональне і спокійне прийняття реалій минулого дозволяє «розмінувати» нашу історію і сміливо йти вперед. Зокрема, налагодити дружні стосунки з Польщею. Убивство Пєрацького і Волинська трагедія? Це були московські спецоперації. Високо шанований поляками Юзеф Пілсудський був другом Гітлера і ворогом Сталіна? Так українські націоналісти також були союзниками Третього Райху і ворогами Москви. Поляки воювали проти Москви разом з Вермахтом? Так проти московського комунізму там воювала вся Європа, в тому числі українська дивізія СС Галичина.
Чесне визнання минулого виявить, що нас нічого суттєвого не розділяє. Принаймні, колишні взаємні суперечки є мізерними в порівнянні з величчю спільного майбутнього.
Коли говорять про політкоректність, то завжди треба запитувати «а з погляду кого»? У Москви одне уявлення про політкоректність, в України – друге, а в ЄС – третє. Перемога Дональда Трампа показала, що старим забобонам приходить кінець. Політкоректність Клінтонів і Обами відходить у минуле: на їх місце приходить політкоректність традиціоналістської (солідаристської, консервативної) Америки.
– Чи не зашкодить історична правда нашим стосункам з США, адже у Другій світовій війні американці були союзниками СРСР?
По-перше, у той час були інші США й інша геополітична ситуація. Росія, яка тоді була американським союзником, нині стала для них найбільшим ворогом. Німеччина, яка була ворогом Росії, нині є її союзником.
По-друге, США життєво зацікавлені у творенні Міжмор’я, тому підтримуватимуть все, що йому сприятиме.
По-третє, триматися за стару брехню в епоху Інтернету – це виставляти себе на посміховисько і уподібнюватися «голому королю».
1. Перехід до постіндустріальної формації вимагає очищення історичної свідомості від старої брехні. «Пізнайте Істину – і вона визволить вас».
2. «Політкоректне» заперечення ідеї солідаризму, в тому числі національного соціалізму, блокує розвиток України і формування Співдружності Міжмор’я.
3. Теперішні життєві інтереси України, інших країн Центрально-Східної Європи, США, Великобританії та інших прихильників постіндустріального проекту стократ важливіші за вчорашні містифікації.
Звільнення від масованої брехні «індустріальної машини» є неминучим наслідком переходу до постіндустріальної формації. Скидання баласту старої облуди настане раніше чи пізніше. Перевагу отримають ті спільноти, які зроблять це першими.
Продовження: Національний солідаризм, скорочено – націоналізм: виправлення імен
Скидаємо баласт старих містифікацій, сміливо творимо новий світ!
Головний висновок статті: націонал-соціалізм - це національний солідаризм.
Головна ідея солідаризму: ідеальна спільнота - це свідомий соціальний організм.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Коментарі
Чудовий аналіз, правильні висновки!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Тут, серед іншого, йдеться про подолання певної шизофренії, коли ми тихо захоплюємось звершеннями Третього Райху, але на людях змушені говорити щось зовсім протилежне. Хто перший відновить цілісність мислення, той вирветься вперед.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
"Теоретики і практики націонал-соціалізму опинилися в ролі “грішних янголів”, яких непристойно визнавати публічно, але ідеї яких мають своє інтенсивне неофіційне побутування і практичне застосування у істотно видозміненому вигляді.
Те, що ідеї німецького фашизму використовуються західними політиками і досьогодні (тільки, зрозуміло, у до невпізнаваності зміненому вигляді і без посилання на їхнє авторство), свідчить, що він слушно відбив певні тенденції цивілізаційного поступу."
Німецький експеримент
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Ліберальний і комуністичний світ не бажають визнати:
1) Перша світова війна була спровокована Росією, яка перша оголосила мобілізацію армії і відмовилася її відмінити на прохання Німеччини. Оголошення мобілізації - це фактично оголошення війни.
2) Версальський мирний договір був несправедливим і грабіжницьким! Згідно цього договору від Німеччини відтяли іі споконвічні території з німецьким населенням близько п'яти з половиною мільйонів + колонії.
Версальський мирний договір - це провокація нової війни!
3) СССР готувався до завоювання Європи і Гітлер наніс превентивний удар, випередивши Сталіна на декілька годин!
4) Радянська армія здійснила в Німеччині жахливі злочини: масові вбивства і масові гвалтування жінок.
5) Нюрнбергський трибунал був розправою, замаскованою під судовий процес.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Прекрасний аналіз і правильні висновки.
Дякую. Дозвольте ці цитати виділити: "Третій Райх і СРСР формально були союзниками. Хоча ідеологічно стояли на протилежних позиціях: "
"Німеччина, яка була ворогом Росії, нині є її союзником."
"Щоправда, героїзація Бандери псує стосунки з Польщею – природним союзником України. Але українська влада демонструє принциповість і скоріше відмовиться від Польщі, ніж від державника Бандери.Тому що Бандера – це новітній прапор української незалежності.."
" Кілька років тому українці відкрили, що головним українським націоналістом був митрополит Андрей Шептицький, "
Питання. Хтось залякує Бандерою, хтось боїться його, і ті, що героїзують: Тому що це новітній прапор української незалежності? У чому ще помилкова принциповість української влади?
Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!
Складність питання полягає в тому, що нема вічних друзів і вічних ворогів!
- Веймарська республіка (Німеччина) і СССР активно співпрацювали у військовій галузі (авіація, танки, бойові отруйні гази), фактично порушуючи Версальський мирний договор;
- Польща мала з Третім Райхом договір про дружбу (1934 рік); більше того, Польща пропонувала Гітлеру разом напасти на СССР, тобто Польща вважала себе союзником Третього Райху.
- Третій Райх співпрацював з СССР по лінії Гестапо - НКВД (Договір про співпрацю 1938 року);
- Третій Райх, щоб забезпечити себе від удару в спину і війни на два фронти, підписав Пакт Молотова - Ріббентропа;
- "Героїзацію С. Бандери" не можна пояснити нормальною логікою, оскільки засновниками ОУН були Є. Коновалець і А. Мельник та багато видних націоналістів, чиї заслуги у порівнянні з діяльністю Бандери набагато вагоміші.
- Якщо говорити про націоналістичний рух в хронологічному порядку, то дійсно видатним націоналістом був саме Андрій Шептицький.
У переважній більшості українські націоналісти бачили в Третьому Райху союзника, з яким вони могли здобути незалежність від більшовицької Росії.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Тут дещо не зходиться. Пакт підписали 23 серпня. Війна почалася 1 вересня. Ніхто не знав і не думав про два фронти. Крім Сталіна ніхто про світову війну не мріяв.
Si vis pacem, para bellum
1) Згідно з попереднім планом відкриття бойових дій проти Польщі було призначено на 25 серпня. Одна з диверсійних груп полку "Бранденбург-800" внаслідок поломки радіостанції не знала про перенесення дати початку бойових дій на 1 вересня і вночі 25-го захопила тунель на території Польщі, щоб уберегти його від підриву. Радист полагодив рацію... Дізнавшись про перенесення дати, група відійшла на територію Райху. А вночі 1 вересня знову захопила цей тунель.
2) Про Другу світову війну мріяли ті, хто творив Версальський мирний договір і грабував Німеччину. За спиною Польщі стояла Англія. До речі, війну Німеччині оголосила Англія, а за нею Франція. Польща не оголошувала війну Третьому Райху!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Сьогодні перед кожним з нас стоїть вибір - з ким ТИ:
Якщо з Москвою, то треба підтримувати сталінську історіографію, вважати ворогами Третій Райх, ОУН і Шептицького, натомість визнавати Червону армію визволителькою від фашистських загарбників; радянських партизан і підпільників – героями; Степана Бандеру і Миколу Лебедя (фактичного керівника) – прикладом для наслідування.
Якщо з вільною Україною, то треба визнати боротьбу ОУН спільно з Третім Райхом проти сталінської Москви, а героями вважати Коновальця, Мельника, Шептицького, Ольжича, Бульбу-Боровця, Сціборського, Сеника та сотні інших українців, оббреханих московською пропагандою.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Головний висновок статті: націонал-соціалізм - це національний солідаризм.
Головна ідея солідаризму: ідеальна спільнота - це свідомий соціальний організм.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дякую.
Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!
Україна втратила шанс позбавитися російського ярма у 1918 році за правління гетьмана Скоропадського, коли німецька армія фактично була гарантом української незалежності.
Націоналістам, і в першу чергу Євгену Коновальцю, потрібно було не брати участі в змові проти Скоропадського, а творити боєздатну армію, щоб Україна могла захистити себе, коли німецькі війська покинули Україну.
Зі спогадів гетьмана Павла Скоропадського про Вільгельма Ґрьонера:
"Взагалі, вище німецьке командування в Україні в травні місяці 1918 р. складалося з блискучих людей. І Ейхгорн, і Ґрьонер – обидва видатні німецькі воєначальники і розумні політики."
"Генерал Ґрьонер свою славу, наскільки я знаю, здобув головним чином під час свого воєнного управління залізницями в Німеччині під час війни. Особисто в нас склалися добрі відносини. Я ніколи не бачив в ньому бажання чого-небудь вирвати, що, на жаль, широко практикувалося його підлеглими, які кожен крок, кожен документ інтерпретували на користь Німеччини, а коли цього всього не виходило, то вони не соромилися сказати те, що сила може дати і право. Цього в Ґрьонері зовсім не було. Тому, коли я йому вказував у всіх надзвичайних випадках на те, що так не можна, він приймав у себе заходи з припинення цих неподобств. В питаннях політичному та національному він розділяв мою думку, що створити державу з тими силами українців, які були в нас, зовсім неможливо. Він прекрасно розбирався у всіх каверзах австрійців і відбивав негайно їх удари. Взагалі, коли б не було Ґрьонера, особливо в перший час, мені було б значно складніше. Я бачив, що маю справу хоч і з начальником штаба армії, яка, звісно, не прийшла сюди заради наших прекрасних очей, однак в будь-якому випадку з людиною досить порядною, доброзичливою, широких політичних поглядів, безумовно чесною настільки, що він не соромився при мені неодноразово критикувати німецьку політику за їх загравання з більшовиками, і коли я йому говорив що це принизливо для такої країни як Німеччина, що це не доведе і Німеччину до добра, він прямо і відверто відповідав в тому ж дусі, вказуючи, що він неодноразово писав про це в Берлін. При цьому він казав: «Що з ними поробиш? Вони там не бачать".
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Україна втратила шанс позбавитися російського ярма у 1941 році, коли Вермахт гнав Червону Армію з України!
Українським націоналістам треба було негайно робити три речі:
1) Сформувати Добровольчу дивізію ОУН і направити її на Східний фронт, щоб воїни дивізії пліч-о-пліч з воїнами Вермахту звільняли Україну від російських загарбників.
2) Разом з німецькими спецслужбами створити справжню Українську допоміжну поліцію і тотально очистити звільнені від більшовиків терени від радянського партійно-комсомольського активу та працівників НКВС, які залишилися для ведення підпільної та партизанської діяльності.
3) Працювати над відбудовою зруйнованих підприємств; працювати над реорганізацією аграрного сектору; відновлювати роботу навчальних та культурних закладів.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Цілком згоден.
Володимире, як ти вважаєш , що потрібно робити зараз щоб не наступити знову на ті ж самі граблі ( про світоглядну єдність вже відомо. Ігор Каганець тут неперевершений )?
Дякую.
Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.
Для початку потрібно сказати правду про політичні помилки керівництва ОУН(б), тобто бандерівців:
- розкол ОУН;
- розв'язання братовбивчої війни проти членства материнської ОУН під проводом А. Мельника;
- проголошення Акту 30 червня 1941 року;
- оголошення доктрини про "боротьбу проти двох окупантів";
- бойові дії проти німецьких військових підрозділів.
Тільки визнавши помилки (і злочини) можна очиститися від політичного бруду минулого і будувати нову Державу.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Потужний матеріал. Чесний і правильний погляд на українську історію першої половини двадцятого сторіччя. Наша сила в правильному розумінні нашої національної історії, що дозволяє правильно діяти у сучасному світі. Не підлаштовувати нашу національну ідею під існуючі ідеологічні стереотипи щодо Другої світової війни, а шукати порозуміння з нашими природними союзниками Польщею і Німеччиною на основі правдивого розуміння нашої спільної історії, яка, насправді, нас доволі сильно єднає.
Проблема в тому, що сучасна Німеччина вже не є нашим союзником. Масова свідомість німців перебуває в такому пригніченому стані, що вони не лише не спроможні осягнути власну історію - вони навіть бояться нею цікавитися.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Сучасна Німеччина і політики на кшалт пані Ангели Меркель - трохи різі речі!
Видання двотомника "Майн Кампф" - перше свідчення, що німці цікавляться своєю історією!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Німецьке суспільство пригнічене і деморалізоване поразками у двох світових війнах, за які вони дивним чином погодились взяти відповідальність на себе. Я мав контакти з національно свідомими німцями і знав це ще в дев'яностих роках. Але і ми були так само пригнічені і деморалізовані майже все двадцяте сторіччя. Я вірю, що для них це минеться, як минулось для нас. Пробуджуючись самі, ми пробуджуємо і інші народи. Вірю в наші спільні позитивні перспективи.
Якщо прочитати публікації на "Народному оглядачі", які стосуються європейської історії першої половини ХХ століття: український націоналізм, український солідаризм, Третій Райх... то можна сміливо стверджувати, що МИ перегорнули сторінку і творимо Нову Європу!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Дуже важливо на перегорнутих сторінках виявити всі наші помилки і добре над ними попрацювати. Дана стаття є саме такою.
Дуже боюсь, що Бандерівську карту розігрує не лише Москва, а і її впливова агентура на теренах Украіни і Польщі. З часів комінтерну Москва має на всіх важливих для неї майданчиках найпотужнішу в світі агентурну мережу різних рівнів посвячення.