Нагірна проповідь як програма постіндустріального переходу: від диктатури психопатів до республіки людей (+аудіо)

Попередні статті:

• Прихований сенс Нагірної проповіді – розділення людей і тварин, або Яким терміном Ісус позначив Homo intelis
• Корпоративні психопати: чому інтелектуальні тварини лізуть у владу
• Стратегічна комунікаційна кампанія Ісуса Хреста – 10 принципів
• Прихована мета стратегічної кампанії Ісуса Хреста – розділення людей і людиноподібних тварин

У попередній статті ми з’ясували, що «Нагірна проповідь» («Навчання на горі») містить приховану мету, призначену сáме для сучасного людства. Ця прихована мета суттєво відрізняється від офіційної мети, яка має універсальний характер і призначена для всіх часів.

Теза – антитеза – синтез

Офіційна мета – здобуття Царства божого і вдосконалення від людини до боголюдини – виступає в ролі тези. В ролі антитези виступає «повстання надтварин» – зараження управлінських структур корпоративними психопатами, які генерують 99% земного зла. На ліквідацію генератора зла спрямована прихована мета Доброї Новини.

Успішний розвиток потребує опору. Психопатична антитеза протистоїть боголюдській тезі, але цим самим сприяє розгортанню тези в ширину і глибину.

Синтез – це коли теза долає антитезу. Подолання психопатичної антитези має відбутися шляхом впорядкування стосунків людей з розмовляючими тваринами. Це й буде здійсненням цивілізаційного синтезу. Усунення головного генератора зла розблокує шлях до стрімкого переходу від індустріальної до постіндустріальної формації.

Але як здійснити згаданий синтез? Якщо в Євангелії зафіксована така мета, то має бути й підказка для її досягнення. Для пошуку цієї підказки погляньмо на структуру Нагірної проповіді.

Структура Нагірної проповіді

«Навчання на горі» складається з п’яти частин:

1. «Сім блаженств»: сім кроків вдосконалення від людини до боголюдини, а також настанова активно поширювати Світло. Це опис тези.

2. П’ять пунктів: порівняння етики людей і етики археїсів – розмовляючих тварин. Це опис протистояння тези і антитези – про це стаття Прихований сенс Нагірної проповіді.

3. Етика людських громад: молитва, піст, духовні скарби, чистота, життєвий оптимізм, «золоте правило», «просіть, шукайте, стукайте», «вузька брама». Це уточнення тези.

4. Застереження щодо археїсів – одомашнених і диких (психопатів): «не давайте святого псам і не кидайте перли ваші перед свинями», «стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині – хижі вовки». Це уточнення антитези.

5. Необхідність застосування знань: «Кожний, хто слухає оці слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, що збудував свій дім на камені». Це настанова щодо практичного подолання антитези і творення синтезу.

Анонс навчального курсу

«Навчання на горі» є викладом фундаментальних знань. Якщо уважно приглянутись до вмісту Євангелія в цілому, то можна побачити, що Нагірна проповідь – це оглядова лекція щодо структури навчального курсу, який учні проходитимуть протягом року. І справді, протягом усього Євангелія поступово дається наповнення кожної з цих п’яти частин. Ось деякі приклади.

1. Для розвитку боголюдських якостей Ісус навчав учнів миттєво зцілювати людей, ходити по воді, керувати блискавкою, майстерно фехтувати мечем. Для заохочення до самовдосконалення нагадував про палінгенезію-реінкарнацію: «Ви, що пішли за мною, в палінгенезії у сто разів більше одержите і життя вічне успадкуєте».

2. Для знайомства з корпоративними психопатами Ісус повів учнів на екскурсію в Єрусалимський «природний зоопарк». Учні мали можливість переконатися в тому, що поведінка надтварин кардинально відрізняється від поведінки людей.

3. Етика стосунків у людських громадах передбачає правильну організацію. Ісус створив правильно структуровану громаду – «демос» – з традиційним п’ятичленним керівним ядром, апостолами (тобто офіційними представниками демосу), а також дияконами та діякóнесами – відповідальними посадовцями.

4. Синедріон ухвалив рішення вбити Ісуса та воскреслого Лазара. Психопати були небезпечними, тому Ісус навчав учнів, як їх ідентифікувати. Окрім фізичної ідентифікації, Ісус навчав розпізнавати їхню отруйну ідеологію: «Глядіть, бережіться закваски фарисейської» – казав Ісус.

5. Ісус наголошував на важливості викладених ним знань і необхідності їх практичного застосування. Люди, які застосовують ці знання, будують «дім на камені» і забезпечують собі фундамент для процвітання. Натомість люди, що ігнорують ці знання, зводять «дім на піску». Прикладом істинності цієї настанови стала доля Єрусалима, захопленого корпоративними психопатами. Ісус передбачив руйнування цього «дому на піску», яке неминуче мало відбутися протягом одного покоління – так і сталося.

П’ять пунктів для Великого Переходу

Оскільки Добра Новина містить послання сучасному людству, то Нагірна проповідь – це не лише анонс однорічного навчального курсу. Згадані п’ять пунктів – це дороговказ сучасному людству для подолання «психопатичної кризи» та здійснення переходу до цивілізації вищого рівня.

Цивілізаційний перехід – це комплексний процес, тож для його здійснення необхідно здійснити світоглядний, організаційний і технологічний прорив. Структура Нагірної проповіді містить усі ці три складники – світоглядний, організаційний та технологічний.

Світоглядний прорив: боголюдина і надтварина

Світоглядному прориву присвячені два перші пункти Нагірної проповіді. Вони несуть дві ідеї, які були звичними для традиційного арійського суспільства Золотої ери, але для сучасного суспільства Залізної доби виглядають як революційні новації.

Перша ідея полягає в тому, що людина є носієм індивідуальної божественної сутності, відтак може – і зобов’язана – розвиватися до стану боголюдини. Цей розвиток вимагає зусиль, проте кожний крок на шляху вдосконалення приносить щораз більше щастя. Про можливість розвитку до боголюдського стану говорять «Сім блаженств». Про обов’язок такого розвитку – як індивідуального, так і колективного – говорить настанова: (цитата) «Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла і не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. Так хай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачачи ваші добрі вчинки, прославляли вашого Батька, що на небесах».

Друга ідея для сучасної людини виглядає ще революційніше. Йдеться про те, що серед людей живуть людиноподібні тварини – археїси. Вони керуються лише інстинктами і шаблонами, наприклад «око за око, зуб за зуб», тому їхня соціальна організація основана на примітивних нормах, докладній регламентації та зовнішньому примусі. Прикладом таких норм є 613 заповідей Тори, а також сучасні законодавчі системи.

Натомість людина є духовною істотою, відтак має внутрішній регулятор соціальних стосунків – совість, що означає «спільне повідомлення». На розвиток совісті спрямована заповідь «Люби господа, бога твого». Якщо вона досконало виконується у спільноті, то для її ефективної організації досить лише однієї заповіді: «Люби ближнього свого як себе самого». Відтак головний засіб підвищення організованості людей – розвиток зв’язку з власним духом і своїм внутрішнім богом. Встановлення зв’язку з власним богом позначається терміном «релігія», що буквально означає «відновлення зв'язку»: «ре-» – повторення, «лига» – зв'язок.

Організаційний прорив: республіка людей

Третя частина Нагірної проповіді присвячена ефективній соціальній організації людей. Її визначальною особливістю є приязність, тобто спрямованість людей на співпрацю та взаємодопомогу.

Якщо етика розмовляючих тварин тримається на примусі та вертикальному підпорядкуванні типу «начальник – слуга», то етика людей основана на добровільній горизонтальній взаємодії.

У розмовляючих тварин суб’єктом є лише начальник, а його підлеглі є об’єктами та витратним матеріалом. Натомість у людей обидві сторони взаємодії є субʼєктами – рівноправними й вільними гравцями.

Кожний з двох біологічних видів – Гомо сапієнс і Гомо інтеліс – має притаманну йому (природовідповідну) форму державного правління. Застосування непритаманної форми державного правління веде біологічний вид до руйнування.

Всього існує дві форми державного правління – республіка і диктатура. Форма державного правління визначається тим, звідки вибудовуються керівні органи – «знизу» (від громадян) чи «згори» (від правлячої верхівки).

Якщо органи управління формуються знизу – це республіка («суспільна справа»). В українській традиції для її позначення застосовувався термін «сокупа» або «сокупія» – від «со» – спільно, «купа» – громада. Тобто «сокупія» – це добровільне об’єднання громад. З часом термін «сокупія» почав звучати як «скуфія», «скуфь», «скіфія». Сукупність правил та законів життя сокупії (республіки) позначалася терміном «купне» або «копне» право, тобто «право об’єднаних громад».

Якщо ж органи влади формуються згори – це диктатура, яка може бути відвертою або прихованою, одноособовою чи колективною.

Легко побачити, що республіка – це форма державного правління, яка притаманна людям, відтак сприятлива для їх розвитку. Натомість диктатура – це форма державного правління, яка притаманна археїсам, тобто надтваринам. Люди тяжіють до формування республіки, натомість археїси – до диктатури.

Повторимо, що застосування видом непритаманної форми державного правління веде його до руйнування. Диктатура руйнує спільноти людей, проте вона – диктатура – це єдино можлива форма організації археїсів. Тож не дивно, що в ситуаціях, коли поставлено на кін самé існування народу, люди невимушено формують республіку, а психопати – диктатуру.

У нинішній ситуації хаотичного змішування людей і археїсів виникають нежиттєздатні політичні химери, спричинені поєднанням непоєднуваного – республіки та диктатури. Понад те, коли вище поєднується з нижчим, то для збереження цілісності системи вище змушене опуститися до нижчого, адже нижче неспроможне піднятися до вищого.

Закономірний стан такої химери – постійна внутрішня війна людей з психопатами: люди прагнуть волі, а психопати намагаються насадити диктатуру. Психопати паразитичного типу формують приховану диктатуру, а психопати насильницького типу формують відверту диктатуру. У країнах Заходу реалізується прихована диктатура, адже тут зосереджені високофункціональні психопати паразитичного (субкримінального) типу, хоча й тут час від часу доводиться спостерігати хижий вишкір «хижих вовків», як це було в Німеччині та Франції під час ковідного терору. Натомість для Московії властива відверта диктатура, адже тут переважають психопати насильницького (кримінального) типу – так звані «гопники».

Настанови третьої частини Нагірної проповіді призначені тільки для людей. Ці настанови можуть повноцінно працювати тільки в тих спільнотах, які здійснили чітке розділення людей та розмовляючих тварин. Наприклад, (цитата) «хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу. Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ. І хто тебе силуватиме йти милю, іди з ним дві». Якщо ж розділення не відбулося, то психопати використовують ці настанови для визискування людей.

Технологічний прорив: ідентифікація психопатів

Четверта частина Нагірної проповіді вимагає чіткої ідентифікації археїсів, які умовно розділяються на чотири підтипи: «пси», «свині», «хижі вовки» і «хижі вовки в овечих одежах», про що ми вже говорили у попередній статті.

У наш час така ідентифікація гостро необхідна, оскільки психопати перехопили управління багатьма державами і ведуть їх до краху.

З другого боку, ідентифікація психопатів уже є технічно можливою, передусім завдяки технології магнітно-резонансної томографії, скорочено МРТ. Видатний внесок у застосування цієї технології для ідентифікації психопатів здійснив американський дослідник, професор кафедри психології Університету Нью-Мексико доктор Кент Кіл (Kent A. Kiehl). Очолювана ним лабораторна мережа зібрала найбільшу у світі вибірку сканування мозку ув’язнених за допомогою мобільного сканера МРТ. У 2014 році він видав книгу «Шепіт психопата: наука про тих, хто не має совісті» (The Psychopath Whisperer: The science of those without conscience»). Ця книга видана українською мовою під назвою: Кент. А. Кіл. Психопати. Правдива розповідь про людей без жалю, без совісті, без каяття (Київ: Центр учбової літератури. – 2019, 2021).

Також варто відзначити внесок в ідентифікацію археїсів, що його здійснив Джеймс Феллон (James H. Fallon) – американський вчений-нейрофізіолог, професор Каліфорнійського університету, автор книги «Психопат всередині» (The Psychopath Inside, 2013). В ході своєї роботи він з’ясував, що у нього мозок психопата, дослідив це питання і популяризував у засобах масової інформації. Своїм прикладом Джеймс Феллон показав, що окультурені інтелектуальні тварини, так звані просоціальні психопати, можуть приносити користь, виконувати складну роботу і навіть займатися науковими дослідженнями.

Про ідентифікацію надтварин за допомогою МРТ та інших технічних засобів ми вже говорили у статті «Homo intelis: людиноподібні надтварини та їх ідентифікація» (є озвучення). Додамо, що МРТ-діагностика поширена в усьому світі. Вона цілком доступна для масового виявлення психопатів, її вартість – від 30 до 100 доларів США.

Окрім технічних засобів, є й інші можливості ідентифікації надтварин.

По-перше, досвідчені психіатри вміють визначати археїсів з дворічного віку без технічних засобів.

По-друге, є перевірені методики визначення психопатів шляхом спостереження за їхньою поведінкою, найвідомішими з яких є опитувальник для оцінки психопатії Хаера (PCL-R) та опитувальник «Бізнес-скан 360» Хаера–Баб’яка.

По-третє, наявність у людей знань про психопатів дуже допомагає їх ідентифікації. На цю тему є багато літератури, про яку ми вже згадували у статті «Політична зоологія». Постійно виходять нові книги, серед останніх:

• Томас Еріксон. «В оточенні психопатів, або Як уникнути маніпуляцій з боку інших» (Фоліо, 2020)
• Джордж Саймон. «В овечій шкурі. Маніпулятор. Виявити та здолати» (Клуб Сімейного Дозвілля, 2022).

По-четверте, психопати швидко виявляються у компактних громадах персонально знайомих людей, особливо, якщо ці люди знайомі з феноменом розмовляючих тварин.

Висновок

Таким чином, ключовим засобом цивілізаційного стрибка є розділення людей і надтварин – згідно з настановою Доброї Новини. Застосування інших засобів має вторинне і допоміжне значення. Без «великого розділення» не буде Великого Переходу. Ігнорування цієї настанови Ісуса Хреста буде черговою спробою спорудження «дому на піску» і черговою соціальною катастрофою.

Найголовніше пам’ятати, що нинішнє хаотичне змішування людей та людиноподібних тварин є генератором 99% земного зла. Натомість застосування правильного розділення і правильної взаємодії біологічних видів Гомо сапієнс та Гомо інтеліс стане потужним чинником цивілізаційного поступу. Правильна взаємодія полягає в тому, що люди мають відповідально керувати тваринами, натомість в жодному випадку тварини не можуть керувати людьми.

Як бачимо, психопатична криза водночас принесла з собою засоби для її розв’язання. Накопичених знань достатньо, щоб перейти до практики постіндустріального переходу. Ми вже знаємо, що для цього необхідно: 1) поширювати знання, 2) формувати республіку громад, 3) розвивати технологічний інструментарій.

Щодо світоглядного прориву більш-менш зрозуміло – треба розвивати психологічну культуру та викладати її у школах, видавати книжки, знімати кінофільми, активніше висвітлювати цю тему в засобах масової інформації. Так само щодо технологій – у людей мають бути прості тести для ідентифікації археїсів, щось на зразок «візатора» з кінофільму Кін-дза-за (герой цього фільму Уеф є розмовляючою твариною, тому «світиться» по-іншому, ніж люди).

Найбільше питань виникає щодо теорії та практики формування республіки громад. Про це ми й поговоримо у статті «Республіка демосів – зрілий етап волонтерського руху: ідея, організація, колективний розум».

Христина Соловій - Бути Людьми