Нагорі за бюджети відповідає багато хто, а за кінцеву мету ніхто – Юрій Бутусов

Ситуація на фронті гостро критична, пише у своєму дописі на Фейсбук воєнний журналіст Юрій Бутусов.

Ми вміємо створювати інноваційні рішення на полі бою, але не можемо масштабувати вдалу роботу через відсутність централізованого управління на вищому рівні.

Володимир Зеленський говорить про перемогу, але навіть не контролює виконання своїх розпоряджень.

Найочевидніший приклад – дрони. Ми поступаємось у боєприпасах, артилерії, авіації, танках, кількості піхоти – єдиний інструмент створення технологічної переваги – це дрони.

Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про створення Сил безпілотних систем, але реалізація досі відсутня. Вертикаль управління не створили, повноважень новому командувачу не дали, за бюджети відповідає багато хто, а за кінцеву мету – збільшення кількості ліквідацій окупантів та їхньої техніки – нагорі не відповідає ніхто. Тому і всі проблеми, результати не цікавлять, тільки гроші.

Під тиском громадськості на третьому році війни ухвалено рішення про будівництво фортифікацій. Реалізація така сама примітивна. Там, де зараз піхота виживає під вогнем, ніяких змін нема. Не постачаються готові бетонні конструкції, все робіть самі, самі купуйте будівельні матеріали, самі купуйте техніку.

Росія набагато потужніше будує та оздоблює свої лінії оборони, навіть знаходячись у наступі.

Виготовлення боєприпасів. Там, де треба масштабувати, нема реалізації навіть на 10% від можливостей. Росія за останні два роки з нуля почала виробництво порохів з целюлози з деревини. А ми?

Застосування військ. Як не було ніякого аналізу попередніх дій на рівні генералів та комбригів, так і нема. Як просувались на посади командирів люди, які не розуміють сучасну тактику, воюють по карті, не є лідерами у колективі, які бездарно втрачають людей та техніку та не хочуть вчитись, а хочуть тільки робити звіти та доповіді, що у них все добре та контрольовано. Так це продовжується. І нікому нагорі це не цікаво.

Ми пишаємось нашими тактичними перемогами, героїзмом, майстерністю окремих воїнів, професійністю окремих командирів та військових частин, все це є у нас у дуже багатьох місцях, тільки тому і тримається фронт третій рік. Але у масовій війні мобілізованих армій потрібно масштабування рішень та концентрація зусиль на рівні вищого військового та політичного керівництва.

Якщо у нас менше людей, менше снарядів, бомб, якщо ми конкуруємо тільки у дронах, то створити перевагу ми можемо тільки завдяки кращому управлінню, організації та застосуванню.

Щоб перемагати не обовʼязково бути більшим – але обовʼязково треба випереджати.

Але, на жаль, злочинна, аморальна, інтелектуально обмежена Росія на цей час випереджає за швидкістю та масштабом змін та стратегічних рішень вільну, демократичну, інтелектуально та моральну потужну Україну.

І якщо Зеленський не на словах, а на ділі хоче перемогти, а не розіграти з Путіним договорняк, то він має задуматись та почати ухвалювати рішення, які дозволять Україні випереджати Росію у стратегічних рішеннях.

Усі можливості є, але бажання щось змінювати у реальності у Зеленського досі не проглядається.

Виділення в тексті мої, О.К.