1. Воюєш з ворожими військами, а не з мирними жителями. Ворогами можуть бути і жителі ворожої країни, але лише в тому випадку, коли бачиш їх зі зброєю в руках.

2. Беззбройного ворога, що просить пощади, не бий.

3. Поважай чужу віру і її храми.

4. Мирних жителів ворожого краю не ображай, їх майна сам не псуй і не забирай, та й товаришів стримуй від цього. Жорстокість з обивателями тільки збільшує число наших недругів. Пам'ятай, що солдат воїн Христа.

5. А як минув бій, пораненого жалій і старайся в міру сил допомогти йому, не розбираючи – свій чи він, чи ворожий. Поранений вже не ворог твій.

6. З полоненими звертайся людяно; не знущайся над його вірою; не тисни на нього.

7. Оббирання полонених, а ще гірше того поранених і вбитих – найбільший сором для чесного солдата; а тому, хто спокусився на таку дію, загрожують найтяжчі покарання, як за розбій.

8. Якщо приставлений будеш до полонених, охороняй їх від докучання сторонніх. При спробі полоненого втекти, затримуй його, клич на допомогу, в крайності дій зброєю.

9. Намети і будинки, де знаходяться поранені і хворі, позначені завжди білим прапором з червоним хрестом, в ці місця не стріляй і не вдирайся.

10. Не чіпай людей, хоча б і в ворожій формі, у яких на рукаві біла пов'язка з червоним хрестом, вони доглядають за хворими і пораненими і лікують їх.

11. Побачиш ворога з білим прапором – не стріляй в нього, а направ до начальства – це парламентер – особа недоторканна.

Image

Джерело:

Опубліковано на сайті:

РУССКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ ЗАГРАНИЦЕЙ, КЁНИГСБЕРГСКIЙ ПРИХОДЪ СВ. ЦАРЯ-МУЧЕНИКА НИКОЛАЯ II