Національна податкова ідея: ВСІМ - ЄДИНИЙ ПОДАТОК!
10/06/2006 - 18:45
Національна податкова ідея: ВСІМ - ЄДИНИЙ ПОДАТОК!
Світ
бізнесhttps://ar25.org/node/10332
Про українську систему оподаткування сьогодні охоче висловлюється кожен, хто отримує або витрачає гроші. Зазвичай прийнято згадувати про "податковий тиск", "непрозорість", "криміналізованість" та інші негаразди національної здирницької політики. Але особливу активність у обговоренні сучасної податкової справи проявляють дві групи співвітчизників. Перші ніколи самі податків не сплачували, проте вважають себе "платниками" через те, що бачать надруковане у касових чеках "ПДВ-20%". Другі приймають закони – "встановлюють правила гри(?!)" - за якими вони розкрадають податки у астрономічних розмірах. Через обналічку, перестрахування, офшори та фіктивне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ). В наявності також доволі мовчазний прошарок підприємців – так званий "малий та середній". Частина з них щиро бажає здоров`я "Даніличу" за введення спрощенної системи. А всі разом тихою сапою поповнюють бюджетні рахунки в держказначействі. А ще "атстьогівают бабло" комусь із організованого угруповання "внутрішніх органів". За кришування та невтручання. Більше або менше. А хто і зовсім нічого. Трапляються і такі серед спрощенців.
На тепер загальним визначенням для української "азаровщини" може прислужитися "пахло". Згідно авторитетного зауваження славнозвісного В.Даля – "смєсь продуктов жізнєдєятєльності організмов і іх разложєнія". За такого, і виходить слушна відповідь на запитання з Європи : "Ну, а як там в Україні з оподаткуванням? - Смердить!".
На підтвердження такого невтішного стану речей нещодавно оприлюднено висновки Світового Банку про умови для бізнесу в Україні. Гірше за наших зневажають підприємців лише в Чаді, Конго та Афганістані. А річні витрати часу на ведення податкової ( і лише!) звітності майже в 200(!) разів більше за Емірати і сягають світової величі - 2185 годин! (А у Швейцарії – 63 години).
Відтак, податкова реформа, наочна у своїй нагальності, повинна здійснюватися під гаслом, який беззаперечно об`єднає Схід і Захід разом: "Геть податкове пахло!"
Як це не дивно, але зміни на краще започатковані ще у далекому 1998-му Указом Президента України про введення спрощеної системи оподаткування. Відтоді надходження до бюджету від платників єдиного податку збільшуються щорічно у десятки разів! Українці сьогодні штурмом беруть "єдині вікна" для реєстрації та сплати "єдиного податку"! Отакий виходить податковий каламбур: "єдиний в єдиному!" Пересвідчитися зможе кожен у податкових канцеляріях та реєстраціях. Можливість сплатити податки навіть без арифметики припала до душі мільйонам співвітчизників. Разом із родинами та своїми найманими працівниками вони складають вже до двох третин населення України. Саме потужне збільшення числа спрощенців зумовило невгамовне зростання купівельної спроможності наших земляків. Тільки за минулий рік на третину зросло споживання. І вже за поточні місяці – на третину також.
За надану можливість законно отримувати прибутки та із задоволенням витрачати їх на власні, родинні і суспільні потреби причетний Гарант Конституції безумовно заслуговує на повічно-бронзову вдячність усіх українців.
Нещодавно наша статистика засвідчила збільшення кількості громадян- мільйонерів до 5-ти тисяч. Майже чотири тисячі з них – підприємці. Серед них немає спрощенців. Тому що для таких існує обмеження до пів-мільйона гривень. Підвищити обсяг реалізації, скажімо, до п`яти мільйонів – і отримаємо наочне досягнення ще пам`ятної комуністичої утопії: "Дагонім і пєрєгонім Амєріку!" За кількістю мільйонерів.
Сучасний розвиток суспільного життя у найрозвинутіших країнах достеменно свідчить: чим більше в країні багатих, тим менше в ній бідних! Наприклад, днями уряд США оприлюднив відомості, що за т.зв. "межою бідності" знаходяться американські родини із власними будинками та двома(!) автомобілями. Беззаперечний зразок для визначення напрямків нашої податкової реформи!
До прояву підтримки суспільних зусиль на зміцнення спрощеної системи оподаткування в Україні слід віднести Наказ ДПА України від 28.09.2004 за №651 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приведення проектів нормативно-правових актів з питань спрощенної системи оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва у відповідність до законодавства Європейського союзу та вимог положень угод ГАТТ-СОТ". Чудовий документ! (Дарма, що підписаний колишнім директором курятника). Європейці радять встановити річні обсяги реалізації для малого та середнього бізнесу в межах 5-40 млн Євро!
І податки майже не стягувати. Ось і маєш євроінтеграцію! А у проекті нашого наступного бюджету передбачається дрібними та усіма іншими підприємцями значно покращити статистику кримінальних справ для "беркутів луценка" та інших "унутрішніх". Отака вам "євроспрямованість"! Та будемо, помолившись, очікувати на природню обмеженість законотворчої дурості.
Принцип "єдиного податку" цілком може бути застосовано до великого і надвеликого системно-капітального бізнесу. Наприклад, для банків та страхових компаній вартість річної ліцензії виправдано встановити у розмірі 1 млрд гривень. Щоб вгамувати обналічку та перестрахування десятків мільярдів. Окремий державний збір (скажімо, відсотків 50) – за переказ коштів до офшорів або закордонних страховиків. Сплатили належне – і працюйте собі вільно.
Дрібні прояви великого також варті уваги. Маєш заправку у мільйонному місті – сплати до бюджету, скажімо, мільйон на рік. По гривні за мешканця. У містечку або в селі – відповідно до чисельності. Та ще за кожну колонку окремо, щоб через село не "качали" зайвого. Таке ж і на дорогах. Якщо на шляху із столиці до моря – віддай мільйон. А на сільських напрямках – то вже по-божеські. Щоб цікаво було господарю.
До речі. Виправдано стягувати транспортний податок безпосередньо з проданого в роздріб літру пального, а не так, як зараз – з розміру двигуна. І пільг та зловживань не буде, і податок "капатиме" до бюджету щоденно з усіх заправок. А податківці ретельніше за водіїв будуть стежити за "недоливом": бо кожна крапля – це приховування податків. Відтак, - зовсім інша "стаття"! Це вам не якісь там "права споживача"! За такого, будь-де розливочний пістолет забезпечить податки : за себе, за хазяїна та транспортний – "три в одному", як всі вже звикли!
Нескладним бачиться "спрощення" роздрібної торгівлі. Будь-якого розміру. За кожен касовий апарат – віддай до бюджету. За розмір торгового залу – окремо. Податок на касу може залежити від розміру площі крамниці. А ще від обсягу виручки. Щоб і кіоски працювали із прибутком, і щоб через них не "пропускали" усіякий лєвак. Звичайно, слушно врахувати ставками: де продають хлібець, а де - діамантець! За такого і вийде, що і дрібнота буде ціла, і надвелетенські супермаркети задоволені. Не кажучи вже про податківців. Один раз поміряли метром, облікували пальцем касові апарати – та і пішли собі звітувати та камерально відстежувати. А раз на місяць – рахувати надходження. У стовпчик. Красота!
Окрема пропозиція стосовно ПДВ! "Найкриміналізованішого"! Але і для нього – своє "спрощення": скасувати його у стосунках між суб`єктами господарювання. Всіх без винятку позбавити "відшкодування"! Залишити ПДВ лише для продажу товарів та послуг фізичним особам – пересічним покупцям. Ось вам і манна небесна: щоденно усі касири в Україні будуть стягувати до бюджету отой горезвісний ПДВ! А банки його будуть щоночі збирати у готівковому вигляді. Без будь-якого кримінального клопоту. Але головне в тому, що "маленькі українці" цього навіть не помітять: вони і зараз цей податок "сплачують" у вартості придбаного.
Упродовж півроку в державі тільки роздрібний торгівельний обіг склав близько 66 млрд гривень. Без рахівниці та калькулятора зазначимо: можна було гарантовано зібрати 11 млрд гривень ПДВ. А всі відшкодуванти спіймали б облизня! А ще є продаж квартир, машин, пасажирський транспорт, послуги та інше, зазвичай приховане. Навіть без проФФесорських здібностей можно оцінити можливий початковий рівень "спрощеного" ПДВ у 50-100 млрд гривень річних! Звичайним підрахунком бухгалтерських "книг продажу". Порівняйте із наявними звітами наших швидкоплинних урядів. Там - сльози та й годі!
Окремим суспільним зиском від "спрощення" ПДВ слід відзначити повне припинення його фіктивного "відшкодування" та зникнення бази хабарницького "оподаткування" в діяльності митниці! Разом із банківською обналічкою та удаваним "перестрахуванням" одразу та навіки щезне УКРАЇНСЬКА "ЧУМА ХХІ СТОЛІТТЯ " - КОРУПЦІЯ! Майже зовсім зникне. Ні з чого буде отримувати мільярдні хабарі нашим керманичам. Ось з чого станеться "користь та смак"! По-більшовицькі сміливою виглядає пропозиція залишити ПДВ лише для випадків готівкових розрахунків. Промахнув платіжною карткою через касовий термінал – покращив своє життя вже сьогодні! Принаймні, на 20%. Відтак, усі – від піонера до пенсіонера – вимагатимуть безготівкового обігу грошей. І здійсниться за такого одвічна марксистська мрія: готівкові гроші щезнуть взагалі! Майже зовсім зникнуть. Залишаться, здебільшого, у вжитку мафіозо: для обліку наркотиків, контрабанди зброї та хабарництва. Наче у голівудських блокбастерах. Проте, і шахраї принагідно віддаватимуть належний ПДВ у касовий апарат. Поки їх не спіймають "правоохоронці". Смішно, але рішучі заходи з розвитку безготівкових розрахунків платіжними картками започаткувала ще позаминула "злочинна влада".
За прикладом торгівлі відповідно оподатковувати також і надання послуг: готельних, розважальних, транспортних, фізкультурних, будівельних, ремонтних, банна-прачєчних тощо. Все конкретно обрахувати: приміщення, устаткування, ліжка, номери, вагони, літаки, автомобілі, путівки, квитки та інше. Та через касу і платіжні картки. "Спрощені" податки потечуть річками до казначейства! Сповнять його неосяжно! Рідкісний міністр фінансів (звісно, не поточно-тимчасовий) тоді зможе витратними бажаннями долетіти до середини бюджетного Дніпра! Отаке трапиться.
Безумовно, існуюча єдина ставка оподаткування доходів фізичних осіб якнайліпше сприяє втіленню запропонованого. Вона ж наочно свідчить, що "працесс ужє пашол"! А загальне спрощення податків – вже давно неминуче.
Наразі останнім (після ПДВ) гальмом виглядають соціальні нарахування на заробіток. Теперішні 40% живлять виключно банківську обналічку. Сучасні пропозиції об`єднати фонди та зменшити відрахування до 20% залишаються майданними балачками. Як до діла, не слід стримуватися у бажанні досягти світлого майбутнього вже сьогодні.
Нарахування треба залишити відповідно мінімально встановленій заробітній платні. Саме вони повинні забезпечити кожному отримання в майбутньому пенсії у початковому розмірі. Всім громадянам – єдину пенсію. Бо і на тепер гарантовано маєш соціальну підтримку, хоч би і дня не працював у житті.
Відтак, звільнена від "нарахувань" заробітна плата буде нічим не обмежена. Вона стане потужним джерелом і для страхової медицини. Люди самі даватимуть раду отриманій винагороді. Банки, пенсійні, страхові та інвестиційні фонди, золото, коштовності, валюта, нерухомість – будь що на власний розсуд стане запорукою забезпеченої старості. Тільки працюй! До повного пенсійного віку. Можна і байдикувати, або працювати "сам на себе", як американці. Але обов`язково сплачувати мінімально встановлені соціальні внески. Не хочеш – суспільство відстежить та через суд примусить до громадських робіт, продасть твоє майно або запроторить до буцигарні. Якщо будеш красти. А всі "заслужені" пенсії – негайно заборонити. Геть "особливі заслуги" та "особливості пенсійного забезпечення"! Заробітна платня – єдине мірило здібностей та суспільного значення для усіх! Важко працюєш – багато заробляєш. З того і забезпечиш собі пенсіон, як станеться. А "від держави" – всім однаково!
Отак все і складеться. Роботодавець визначить заробіток. Нарахує мінімальний соціальний внесок. Утримає єдиний податок з платні робітника. Безмежну решту віддасть у наймані руки: отримуй та володарюй заробленим! Відповідно збільшаться витрати громадян та, як наслідок, збір податку на додану вартість. Чи погодяться на таке сучасні підприємці? А куди вони подінуться?! Обналічку закриють, ПДВ фіктивно не відшкодують, "чорний нал" – тільки через касу та в банк. А там не тільки 20% готівки отберуть, а ще й 20 років можуть "дать". За ухиляння від спрощеного оподаткування. А ще й робітники вимагатимуть повної безготівкової прозорості! Бо самим треба буде відкладати "на старість". Ось так всі й порозуміються. Через податкове спрощення.
Омріяною радістю для великого виробництва стане відмова від надскладної бухгалтерії та збільшення обігових коштів на розмір скасованого ПДВ. Та її ще можна підсилити умовами залежності податку на прибуток від частки заробітної платні у валових витратах. Досяг, скажімо, 70% - звільняєшся від сплати податку на прибуток! Кожен тоді ретельно обміркує власну вигоду та зиск від спрощення податків.
Звісно, очікувати на підтримку запропонованого можновладними еККономістами - марна справа. Майже безнадійна. Особливо, з огляду на їх "революційні" балачки щось там зменшити на 1-2%. Через рік-п’ять. Може статися. А чим тоді їм харчуватися, як не з банківської обналічки, фіктивного "відшкодуваня" ПДВ, удаваного "перестрахування" до офшорів, митних хабарів та іншої "боротьби з усім організованим"? Відтак, помруть "любі друзі" та системно-капітальні менеджменти з регіонів: Схід і Захід – разом!
Не всі сьогодні пам`ятають, але у тридцяті роки минулого століття американському президентові випало долати дві сьогоднішні українські біди. ПДВ та обналічку. З того часу і до тепер в Сполучених Штатах немає податку на додану вартість. І живуть добре! А з обналічкою вчинив Рузвельт по-ленінськи: ввів до банків національну гвардію. Про таке було написано свого часу у всіх радянських підручниках з історії. Тільки не казали, навіщо воно було зроблено. Оце б нам подібне утнути!
УКРАЇНСЬКА СИСТЕМА СПРОЩЕНОГО ОПОДАТКУВАННЯ СТАНЕ ДОРОГОВКАЗОМ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ!
Завдячуючи можливості назавжди позбутися невиправданої бухгалтерської тяганини, наша Держава потужно скерує інвестиційні потоки на користь своїх громадян. І тоді очманілі погранці-литвиновці знесиляться цілодобовим безвізовим оформленням найбагатших фінансистів. Які літаками, суднами, потягами, автомобілями та просто рачки намагатимуться за всяку ціну перетнути кордони рідної неньки. Бо кожному підприємливому у світі буде маритися українська Національна податкова ідея: всім — єдиний податок!
В.М.Кулініч
[email protected]
----------------------------
В тему:
Раціоналізація держави
Час змінювати Систему
Глобальна криза і Великий перехід
На тепер загальним визначенням для української "азаровщини" може прислужитися "пахло". Згідно авторитетного зауваження славнозвісного В.Даля – "смєсь продуктов жізнєдєятєльності організмов і іх разложєнія". За такого, і виходить слушна відповідь на запитання з Європи : "Ну, а як там в Україні з оподаткуванням? - Смердить!".
На підтвердження такого невтішного стану речей нещодавно оприлюднено висновки Світового Банку про умови для бізнесу в Україні. Гірше за наших зневажають підприємців лише в Чаді, Конго та Афганістані. А річні витрати часу на ведення податкової ( і лише!) звітності майже в 200(!) разів більше за Емірати і сягають світової величі - 2185 годин! (А у Швейцарії – 63 години).
Відтак, податкова реформа, наочна у своїй нагальності, повинна здійснюватися під гаслом, який беззаперечно об`єднає Схід і Захід разом: "Геть податкове пахло!"
Як це не дивно, але зміни на краще започатковані ще у далекому 1998-му Указом Президента України про введення спрощеної системи оподаткування. Відтоді надходження до бюджету від платників єдиного податку збільшуються щорічно у десятки разів! Українці сьогодні штурмом беруть "єдині вікна" для реєстрації та сплати "єдиного податку"! Отакий виходить податковий каламбур: "єдиний в єдиному!" Пересвідчитися зможе кожен у податкових канцеляріях та реєстраціях. Можливість сплатити податки навіть без арифметики припала до душі мільйонам співвітчизників. Разом із родинами та своїми найманими працівниками вони складають вже до двох третин населення України. Саме потужне збільшення числа спрощенців зумовило невгамовне зростання купівельної спроможності наших земляків. Тільки за минулий рік на третину зросло споживання. І вже за поточні місяці – на третину також.
За надану можливість законно отримувати прибутки та із задоволенням витрачати їх на власні, родинні і суспільні потреби причетний Гарант Конституції безумовно заслуговує на повічно-бронзову вдячність усіх українців.
Нещодавно наша статистика засвідчила збільшення кількості громадян- мільйонерів до 5-ти тисяч. Майже чотири тисячі з них – підприємці. Серед них немає спрощенців. Тому що для таких існує обмеження до пів-мільйона гривень. Підвищити обсяг реалізації, скажімо, до п`яти мільйонів – і отримаємо наочне досягнення ще пам`ятної комуністичої утопії: "Дагонім і пєрєгонім Амєріку!" За кількістю мільйонерів.
Сучасний розвиток суспільного життя у найрозвинутіших країнах достеменно свідчить: чим більше в країні багатих, тим менше в ній бідних! Наприклад, днями уряд США оприлюднив відомості, що за т.зв. "межою бідності" знаходяться американські родини із власними будинками та двома(!) автомобілями. Беззаперечний зразок для визначення напрямків нашої податкової реформи!
До прояву підтримки суспільних зусиль на зміцнення спрощеної системи оподаткування в Україні слід віднести Наказ ДПА України від 28.09.2004 за №651 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приведення проектів нормативно-правових актів з питань спрощенної системи оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва у відповідність до законодавства Європейського союзу та вимог положень угод ГАТТ-СОТ". Чудовий документ! (Дарма, що підписаний колишнім директором курятника). Європейці радять встановити річні обсяги реалізації для малого та середнього бізнесу в межах 5-40 млн Євро!
І податки майже не стягувати. Ось і маєш євроінтеграцію! А у проекті нашого наступного бюджету передбачається дрібними та усіма іншими підприємцями значно покращити статистику кримінальних справ для "беркутів луценка" та інших "унутрішніх". Отака вам "євроспрямованість"! Та будемо, помолившись, очікувати на природню обмеженість законотворчої дурості.
Принцип "єдиного податку" цілком може бути застосовано до великого і надвеликого системно-капітального бізнесу. Наприклад, для банків та страхових компаній вартість річної ліцензії виправдано встановити у розмірі 1 млрд гривень. Щоб вгамувати обналічку та перестрахування десятків мільярдів. Окремий державний збір (скажімо, відсотків 50) – за переказ коштів до офшорів або закордонних страховиків. Сплатили належне – і працюйте собі вільно.
Дрібні прояви великого також варті уваги. Маєш заправку у мільйонному місті – сплати до бюджету, скажімо, мільйон на рік. По гривні за мешканця. У містечку або в селі – відповідно до чисельності. Та ще за кожну колонку окремо, щоб через село не "качали" зайвого. Таке ж і на дорогах. Якщо на шляху із столиці до моря – віддай мільйон. А на сільських напрямках – то вже по-божеські. Щоб цікаво було господарю.
До речі. Виправдано стягувати транспортний податок безпосередньо з проданого в роздріб літру пального, а не так, як зараз – з розміру двигуна. І пільг та зловживань не буде, і податок "капатиме" до бюджету щоденно з усіх заправок. А податківці ретельніше за водіїв будуть стежити за "недоливом": бо кожна крапля – це приховування податків. Відтак, - зовсім інша "стаття"! Це вам не якісь там "права споживача"! За такого, будь-де розливочний пістолет забезпечить податки : за себе, за хазяїна та транспортний – "три в одному", як всі вже звикли!
Нескладним бачиться "спрощення" роздрібної торгівлі. Будь-якого розміру. За кожен касовий апарат – віддай до бюджету. За розмір торгового залу – окремо. Податок на касу може залежити від розміру площі крамниці. А ще від обсягу виручки. Щоб і кіоски працювали із прибутком, і щоб через них не "пропускали" усіякий лєвак. Звичайно, слушно врахувати ставками: де продають хлібець, а де - діамантець! За такого і вийде, що і дрібнота буде ціла, і надвелетенські супермаркети задоволені. Не кажучи вже про податківців. Один раз поміряли метром, облікували пальцем касові апарати – та і пішли собі звітувати та камерально відстежувати. А раз на місяць – рахувати надходження. У стовпчик. Красота!
Окрема пропозиція стосовно ПДВ! "Найкриміналізованішого"! Але і для нього – своє "спрощення": скасувати його у стосунках між суб`єктами господарювання. Всіх без винятку позбавити "відшкодування"! Залишити ПДВ лише для продажу товарів та послуг фізичним особам – пересічним покупцям. Ось вам і манна небесна: щоденно усі касири в Україні будуть стягувати до бюджету отой горезвісний ПДВ! А банки його будуть щоночі збирати у готівковому вигляді. Без будь-якого кримінального клопоту. Але головне в тому, що "маленькі українці" цього навіть не помітять: вони і зараз цей податок "сплачують" у вартості придбаного.
Упродовж півроку в державі тільки роздрібний торгівельний обіг склав близько 66 млрд гривень. Без рахівниці та калькулятора зазначимо: можна було гарантовано зібрати 11 млрд гривень ПДВ. А всі відшкодуванти спіймали б облизня! А ще є продаж квартир, машин, пасажирський транспорт, послуги та інше, зазвичай приховане. Навіть без проФФесорських здібностей можно оцінити можливий початковий рівень "спрощеного" ПДВ у 50-100 млрд гривень річних! Звичайним підрахунком бухгалтерських "книг продажу". Порівняйте із наявними звітами наших швидкоплинних урядів. Там - сльози та й годі!
Окремим суспільним зиском від "спрощення" ПДВ слід відзначити повне припинення його фіктивного "відшкодування" та зникнення бази хабарницького "оподаткування" в діяльності митниці! Разом із банківською обналічкою та удаваним "перестрахуванням" одразу та навіки щезне УКРАЇНСЬКА "ЧУМА ХХІ СТОЛІТТЯ " - КОРУПЦІЯ! Майже зовсім зникне. Ні з чого буде отримувати мільярдні хабарі нашим керманичам. Ось з чого станеться "користь та смак"! По-більшовицькі сміливою виглядає пропозиція залишити ПДВ лише для випадків готівкових розрахунків. Промахнув платіжною карткою через касовий термінал – покращив своє життя вже сьогодні! Принаймні, на 20%. Відтак, усі – від піонера до пенсіонера – вимагатимуть безготівкового обігу грошей. І здійсниться за такого одвічна марксистська мрія: готівкові гроші щезнуть взагалі! Майже зовсім зникнуть. Залишаться, здебільшого, у вжитку мафіозо: для обліку наркотиків, контрабанди зброї та хабарництва. Наче у голівудських блокбастерах. Проте, і шахраї принагідно віддаватимуть належний ПДВ у касовий апарат. Поки їх не спіймають "правоохоронці". Смішно, але рішучі заходи з розвитку безготівкових розрахунків платіжними картками започаткувала ще позаминула "злочинна влада".
За прикладом торгівлі відповідно оподатковувати також і надання послуг: готельних, розважальних, транспортних, фізкультурних, будівельних, ремонтних, банна-прачєчних тощо. Все конкретно обрахувати: приміщення, устаткування, ліжка, номери, вагони, літаки, автомобілі, путівки, квитки та інше. Та через касу і платіжні картки. "Спрощені" податки потечуть річками до казначейства! Сповнять його неосяжно! Рідкісний міністр фінансів (звісно, не поточно-тимчасовий) тоді зможе витратними бажаннями долетіти до середини бюджетного Дніпра! Отаке трапиться.
Безумовно, існуюча єдина ставка оподаткування доходів фізичних осіб якнайліпше сприяє втіленню запропонованого. Вона ж наочно свідчить, що "працесс ужє пашол"! А загальне спрощення податків – вже давно неминуче.
Наразі останнім (після ПДВ) гальмом виглядають соціальні нарахування на заробіток. Теперішні 40% живлять виключно банківську обналічку. Сучасні пропозиції об`єднати фонди та зменшити відрахування до 20% залишаються майданними балачками. Як до діла, не слід стримуватися у бажанні досягти світлого майбутнього вже сьогодні.
Нарахування треба залишити відповідно мінімально встановленій заробітній платні. Саме вони повинні забезпечити кожному отримання в майбутньому пенсії у початковому розмірі. Всім громадянам – єдину пенсію. Бо і на тепер гарантовано маєш соціальну підтримку, хоч би і дня не працював у житті.
Відтак, звільнена від "нарахувань" заробітна плата буде нічим не обмежена. Вона стане потужним джерелом і для страхової медицини. Люди самі даватимуть раду отриманій винагороді. Банки, пенсійні, страхові та інвестиційні фонди, золото, коштовності, валюта, нерухомість – будь що на власний розсуд стане запорукою забезпеченої старості. Тільки працюй! До повного пенсійного віку. Можна і байдикувати, або працювати "сам на себе", як американці. Але обов`язково сплачувати мінімально встановлені соціальні внески. Не хочеш – суспільство відстежить та через суд примусить до громадських робіт, продасть твоє майно або запроторить до буцигарні. Якщо будеш красти. А всі "заслужені" пенсії – негайно заборонити. Геть "особливі заслуги" та "особливості пенсійного забезпечення"! Заробітна платня – єдине мірило здібностей та суспільного значення для усіх! Важко працюєш – багато заробляєш. З того і забезпечиш собі пенсіон, як станеться. А "від держави" – всім однаково!
Отак все і складеться. Роботодавець визначить заробіток. Нарахує мінімальний соціальний внесок. Утримає єдиний податок з платні робітника. Безмежну решту віддасть у наймані руки: отримуй та володарюй заробленим! Відповідно збільшаться витрати громадян та, як наслідок, збір податку на додану вартість. Чи погодяться на таке сучасні підприємці? А куди вони подінуться?! Обналічку закриють, ПДВ фіктивно не відшкодують, "чорний нал" – тільки через касу та в банк. А там не тільки 20% готівки отберуть, а ще й 20 років можуть "дать". За ухиляння від спрощеного оподаткування. А ще й робітники вимагатимуть повної безготівкової прозорості! Бо самим треба буде відкладати "на старість". Ось так всі й порозуміються. Через податкове спрощення.
Омріяною радістю для великого виробництва стане відмова від надскладної бухгалтерії та збільшення обігових коштів на розмір скасованого ПДВ. Та її ще можна підсилити умовами залежності податку на прибуток від частки заробітної платні у валових витратах. Досяг, скажімо, 70% - звільняєшся від сплати податку на прибуток! Кожен тоді ретельно обміркує власну вигоду та зиск від спрощення податків.
Звісно, очікувати на підтримку запропонованого можновладними еККономістами - марна справа. Майже безнадійна. Особливо, з огляду на їх "революційні" балачки щось там зменшити на 1-2%. Через рік-п’ять. Може статися. А чим тоді їм харчуватися, як не з банківської обналічки, фіктивного "відшкодуваня" ПДВ, удаваного "перестрахування" до офшорів, митних хабарів та іншої "боротьби з усім організованим"? Відтак, помруть "любі друзі" та системно-капітальні менеджменти з регіонів: Схід і Захід – разом!
Не всі сьогодні пам`ятають, але у тридцяті роки минулого століття американському президентові випало долати дві сьогоднішні українські біди. ПДВ та обналічку. З того часу і до тепер в Сполучених Штатах немає податку на додану вартість. І живуть добре! А з обналічкою вчинив Рузвельт по-ленінськи: ввів до банків національну гвардію. Про таке було написано свого часу у всіх радянських підручниках з історії. Тільки не казали, навіщо воно було зроблено. Оце б нам подібне утнути!
УКРАЇНСЬКА СИСТЕМА СПРОЩЕНОГО ОПОДАТКУВАННЯ СТАНЕ ДОРОГОВКАЗОМ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ!
Завдячуючи можливості назавжди позбутися невиправданої бухгалтерської тяганини, наша Держава потужно скерує інвестиційні потоки на користь своїх громадян. І тоді очманілі погранці-литвиновці знесиляться цілодобовим безвізовим оформленням найбагатших фінансистів. Які літаками, суднами, потягами, автомобілями та просто рачки намагатимуться за всяку ціну перетнути кордони рідної неньки. Бо кожному підприємливому у світі буде маритися українська Національна податкова ідея: всім — єдиний податок!
В.М.Кулініч
[email protected]
----------------------------
В тему:
Раціоналізація держави
Час змінювати Систему
Глобальна криза і Великий перехід
Останні записи