Національний Прапор України має бути жовто-блакитним ! Частина 2.
Національний Прапор України має бути жовто-блакитним ! Частина 2.
Початок у статті: Національний Прапор України має бути жовто-блакитним!
Нарукавник ОУН з 1930-го по 1940 рік під проводом Євгена Коновальця. [Фотографія була зроблена в Музеї Історії України].
Після загибелі Євгена Коновальця ( 23 травня 1938 р.) головою Проводу Українських Націоналістів став Андрій Мельник.
Мельник Андрій – колишній січовий стрілець, співзасновник Української Військової Організації (в 1920 році). В 1938 році очолив Провід Українських Націоналістів (скорочено – ПУН).
У лютому 1940 року в результаті розколу утворився «Революційний Провід ОУН» під керівництвом Степана Бандери. Щоб «відрізнятись від попередників» ОУН (Б) затверджує своїм прапором синьо-жовте знамено.
Цікаво, що в описі символів ОУН(Б) є така згадка: «згідно з правилами геральдики наш прапор мав би бути жовто-блакитним. Але історичною традицією освячений прапор з відворотним порядком барв. Має бути зверху блакитна, а внизу жовта».
Ще один прихильник жовто-блакитного розташування кольорів – отаман Поліської Сiчi Тарас Бульба-Боровець. Засновник Української Повстанської Армії (УПА). Командир Української народно-революційної армії (УНРА) . Командир Парашутної бригади - Група “Б” Української Національної Армії.
В 1942 р. розпочинається період участі українських збройних формувань у Другій Світовій Війні в складі Українського Визвольного Війська (УВВ).
«Влітку 1942 року в містечку Лозова Харківської області було створено сотню УВВ, вона була сформована при танковій групі генерала фон Клейста. Відділ був цілком уніформований та був теж кінний в шоломах з жовто-синіми відзнаками.
29 червня 1942 р. перекладач у тиловій команді 17-ої армії О. Корчак-Городиський, описуючи у своєму щоденнику зустріч із однією з таких сотень українських добровольців в містечку Лозова на Харківщині, писав: “Перед полуднем зустрінув я на вулиці кінний відділ українських добровольців, які в шоломах з жовто-синіми відзнаками на них, з крісами на плечах, з українським прапором і українською піснею проїжджали кудись на Схід.
На-переді їхало 2-ох старшин, на нараменниках мали синьо-жовті стяжки…
Ті відділи були, мабуть, першими більшими з’єднаннями українських добровольців, створеними взимку 1941-42 при панцерній групі генерал Кляйста у Маріуполі, якого особистим перекладачем і організатором тих відділів був студент-технік з Бресляв (Бреслау) Михайло Головатий» [7].
Кітель вояка УВВ (Українського Визвольного Війська) перероблений з голландського. Саме цей варіант був найпоширеніший в УВВ. На лівій стороні Знак “За Заслуги”. В 1942 р. було оголошено про заснування цієї нагороди для східних народів право-нагородження яким надавалося міністру східних територій і генерал-інспектору східних військ Вермахту.
Знаки розрізнення в Дивізії СС «Галичина»
Польська «Солідарність» підпільно випускала поштові марки, присвячені боротьбі за незалежність народів СРСР. Вони виготовлялися у 80-их роках минулого століття. Марки серії були присвячені республікам СРСР, які боролися за незалежність і потрапили під гніт більшовиків, – Литві, Латвії, Естонії, Україні, Грузії.
На “українській” марці зображення прапора розташоване правильно – золотий згори, блакитний знизу. Зрозуміло, що нелегальні марки польської «Солідарності» не видавалися офіційно, а друкувалися в приватних таємних друкарнях. За їх зберігання можна було потрапити під суд.
***
Спробуємо уявити: початок 1990-их років, у ВРУ, в переважній більшості своїй, колишні партійні діячі, люди з комуністичним минулим. Чи могли б вони затвердити жовто-блакитний державним українським прапором? Це було просто неможливо!
Натомість, для багатьох українців, в основному представників діаспори, жовто-блакитний прапор став єдиним справжнім символом визвольної боротьби українського народу.
Далі буде…
Посилання:
7. Корчак-Городиський О. З щоденника воєнного перекладача // Вісті Комбатанта. – 1989. – Ч.1. – с.71.
Джерела:
Стаття підготовлена за матеріалами сайту «ПРАПОР ПЕРЕМОГИ / Повернемо Національний Прапор Україні!» (Зайченко Олександр, спеціально для сайту www.прапор.укр) та іншими джерелами Інтернету.
Жити і боротися під правильними знаменами!