Навіщо інтуїтивному сенсорний і навпаки

Інтуїтивний має розвинену уяву і довіряє своїй фантазії, полинає у майбутнє, відчуває те, чого ще немає в наявності, і дещо відірваний від матеріальності. Краще схоплює загальне, вловлює тенденції розвитку подій, вміє побачити ситуацію вцілому, спланувати роботу. Інтуїтивний - стратег, краще орієнтується в часі. Сенсорний – тактик, краще орієнтується в просторі, намагається зайняти й обжити територію, практичний, краще орієнтується в теперішньому моменті й у світі речей. Інтуїтивний приділяє більше уваги новим можливостям, сенсорний – реаліям, тому практичний в матеріальних речах, прагматичний, обіцянками його не візьмеш: “соловей піснями не ситий”.

Сенсорний показує себе й відчуває іншого як конкретність, інтуїтивний уявляє себе й показує іншим таким, яким себе уявляє. Тому сенсорний показує реальний стан речей і тим допомагає інтуївному бути більш практичним. А інтуїтивний, уявляючи сенсорного кращим, сприяє його розвитку через прагнення наблизитись до образу.

Інтуїтивному варто довіряти сенсорному в практичних речах, у відчутті конкретної ситуації, в реаліях теперішнього дня, в пропонуванні методів, у використанні накопиченого досвіду, у вирішенні проблем, в оцінці себе, як більш точної, ніж власна самооцінка, зважати на поради щодо зовнішності, фізичного стану, в корегуванні своєї поведінки. Сенсорний потрібен йому для того, щоб бути спокійним за стабільність свого життя, звертати увагу на те, що потрібно сьогодні для комфорту, щоб мати практичну допомогу в реалізації своїх ідей, розбиратися в деталях, стати терплячішим, реалістично ставитись до труднощів, позбавитись матеріальних проблем.

Дівчина, вирушаючи за покупками, пропонує своїй подрзі, супроводжувати її. Покладається на її поради, бо вони завжди слушні, відчуває полегшення і вдячна їй за це. А якщо самостійно купує будь-що, то з великою напругою, вагаючись у виборі, і не завжди робить кращий. Дівчина – інтуїтивна, подруга – сенсорна.

Сенсорний може довіритись інтуїтивному у плануванні дій на майбутнє, у визначенні цілей, у підтриманні приємних, гарних взаємовідносин через лояльне ставлення до партнера, у відчутті глибини інтелекту, у передбаченні наступних подій. Інтуїтивний потрібен йому для того, щоб не боятися майбутнього і знати, як до нього приготуватися, для визначення нових можливостей та ідей у вирішенні проблем, щоб все встигати і не запізнюватися, мати можливість широко і цілісно уявляти ситуацію і не залежати від її непередбачених змін, не пропустити жодної нової можливості, реалізувати свої таланти, із ентузіазмом і задоволенням долати труднощі.

Інтуїтивний точно відчуває час, розподіляє справи, реально сплановує їх і вчасно все встигає. А сенсорний не відчуває плин часу, прагне всі справи зробити в сьогоднішньому дні, будує плани в залежності від кількості роботи: є справи – мобілізується і намагається швидше виконати, немає – байдикує, бо визначити цілі не може. Під кінець дня починає працювати прискорено і панікує, що не встигає всього зробити, а через втому змушений перекладати незакінчені справи на потім. Тому вранці діє уповільнено, а надвечір прискорює темпи. Ніби наздоганяє час, який невловимо услизає, тікаючи від нього. В діаді інтуїтивний вміло розподіляє роботу між обома, стимулює до праці сенсорного, допомагає працювати врівноважено і більш ефективно. І орієнтуватися в часі, і сплановувати реально справи.

Навіщо інтуїтивному інтуїтивний? Для обміну і збагачення ідеями і самовдосконалення.

Навіщо сенсорному сенсорний? Для стимулу вдосконалення: естетика власного образу і дизайн оточення, вишуканість страв, сприйняття і створення краси.