Не втягуйте спортсменів у політику! Інститут Геллапа зафіксував різке погіршення іміджу професійного спорту в США

Ми в Україні на багатьох прикладах знаємо, що коли видатні спортсмени йдуть у політику – це практично завжди погано. Бо у нас у всіх різні політичні уподобання. Вболіваючи за  видатного українського спортсмена під час міжнародних спортивних змагань ми відчуваємо себе єдиною нацією. Але коли той самий спортсмен починає робити якійсь політичні заяви, виступати на підтримку конкретної політичної сили, або, ще гірше, вступає в якусь партію – він одразу втрачає більшість своїх прихильників, які в політиці підтримують інші політсили.

В Америці спорт так само колись єднав американців із різних політичних таборів. Як сумно зауважив американський письменник і спортивний коментатор Бен Доменек (Ben Domenech):  «Колись були добрі часи, що під час великих міжусобиць в американській історії професійний спорт зближував нас більше, ніж розривав. Але, схоже, що зараз ті часи - лише спогад. Ми подивимось, чи повернуться вони… »

Історик Віктор Девіс Гансон (Victor Davis Hanson) з Гуверівського інституту вже неодноразово писав, що втягування спортивних ліг та окремих спортсменів у політичні ігри призведе до падіння популярності професійного спорту. Ось цитата з його статті, передрукованій у нас в «Народному Оглядачі» під час карантину:

«Нам обіцяють, що за кілька тижнів мультимільйонери гравці NFL (національна футбольна ліга) та їх тренери в єдиному пориві не встануть при виконанні державного гімну. Ну-ну… Спортивні телекоментатори похвалять їх за це – бо інакше імовірно втратять свою роботу. Але мільйони американців просто відвернуться від NFL. Їх мовчазне зникнення буде таким масштабним, що втрата частини вболівальників через скандал з Каперніком (Kaepernick) здаватиметься дитячою забавкою. Те саме може статись і з більш хитрою NBA (національна баскетбольна асоціація), якщо вони здуру змавпують NFL. Мільйони вболівальників прийдуть до висновку, що мільярдери баскетболісти зможуть краще заробляти свої мільярди в Китаї. Якщо вже гравці та тренери так боготворять Китай та бояться його диктатури, в той час як критикують власну демократію.»

(Колін Капернік/Colin Kaepernick – гравець в американський футбол, афроамериканець. У 2016 році почав демонстративно сидіти на полі під час виконання національного гімну. За його словами він так протестував проти расової несправедливості. Пізніше замість сидіння почав вставати на одне коліно під час гімну. Зараз такі організації, як Black Lives Matter та інші подібного спрямування вимагають від всіх американських спортсменів повторити демарш Каперніка. Ходять чутки, що нібито NFL збирається при відновленні ігор після повного закінчення карантину вимагати таких демонстративних дій від усіх гравців. – прим. перекладача).

Як бачимо – саме так і сталось. Після закінчення карантину на спортивних майданчиках почалось справжнє божевілля, коли під час виконання національного гімну спортсмени масово ставали на одне коліно, коли перед матчем гравці обох команд вдягали футболки з написом «Black Lives Matter» і не знімали їх, поки сиділи на лаві запасних. NFL (національна футбольна ліга США) поставила питання, щоб перед початком ігор виконувати не національний гімн США, а «Black national anthem», тобто «Чорний національний гімн» або «національний гімн чорношкірих».

І ось маємо. Опитування Інституту Геллапа зафіксувало різке падіння іміджу професійного спорту серед всіх верств дорослого населення США.

В таблиці показана різниця проценту людей, які позитивно або дуже позитивно оцінюють імідж професійного спорту США мінус процент людей, які негативно або дуже негативно оцінюють імідж професійного спорту. Перший стовпчик – рік тому, другий – зараз. Третій стовпчик показує на скільки змінилася ця оцінка.

Як бачимо, в середньому по США минулого року позитивний імідж мав рейтинг 20%, тепер -10%. Падіння на 30%.

І падіння відбулось у всіх групах. Серед чоловіків падіння склало 24%, серед жінок 34%.

Серед молоді від 18 до 34 років все ще зберігається позитивний імідж +21%, але це нижче минулорічного на 15%. Серед літніх людей рейтинг впав на 29%: від +6% минулого року до -23% цього року.

Найбільше рейтинг впав у людей від 35 до 54 років – самої працездатної та заможної частини населення. Падіння склало 44%, від +25% минулого року до -19% цього року.

Позитивний імідж все ще зберігається серед небілих   американців +16%. Проте минулого року він складав +51%, падіння на 35%.

Бачимо, що боси професійного спорту, намагаючись погратись у «мейнстрим в політиці», самі себе перехитрили – і отримали не зростання популярності, а навпаки падіння. І повернути професійному спорту імідж «об’єднувача»  буде ой як важко, якщо взагалі можливо.

Між іншим. Річард Флорида (Richard Florida) у своїх книгах про творчий клас і про планування урботериторій робить цікаве зауваження. Як правило, представники творчого класу мало цікавляться видовищним професійним спортом, натомість надають перевагу можливості займатись спортом самим. Видовищний професійний спорт користується популярністю в районах «робочого класу» та «обслуговуючого класу».

Тому розумні керівники міст, які бажають заманити до себе представників творчого класу, мають будувати не величні стадіони, а велодоріжки, парки зі спортивними майданчиками, басейни та корти. От саме в цьому напрямку і має розвиватись спортивна індустрія.