Однак ця особливість є характерною лише для першого покоління. До того ж якщо генетичні лінії подружжя надто далеко “відбігли” одна від одної, то через наявність у дитини батькових генів у неї може виникнути внутрішньоутробний конфлікт із матір’ю. У такому випадку діти не лише не будуть крупнішими та життєспроможнішими, але й можливі всі негативні наслідки у розвитку плоду — аж до хвороб нервової системи і розумової відсталості.

Добре відомо, що шлюби між родичами є несприятливими для нащадків, однак те ж саме можна сказати і про генетично віддалених людей. Це показали спеціальні дослідження в селищах Америки, де спільно проживають корінні індіанці й нинішні мешканці континенту — афроамериканці та білі переселенці. Діти тут мають велике число спадкових захворювань і в 1,5 рази частіше відстають у розвитку, ніж їхні однолітки в інших регіонах...

Завідуючий кафедрою педіатрії Московської медичної академії ім. І. М. Сєченова, доктор медичних наук, професор O. K. Ботвіньєв пояснює цей феномен тим, що в змішаних шлюбах усталений комплекс генів руйнується, а новий комплекс виявляється біологічно слабшим, — адже він не пройшов тисячолітню “обкатку”. Як наслідок — зростають захворюваність, дитяча смертність, зменшується тривалість життя... Причому чим більше відмін між расами, чим далі одна від одної розташовуються їхні історичні території — тим більші ускладнення принесуть шлюби між їхніми представниками. Чорні й білі — найвибухонебезпечніша суміш різних хвороб...

З огляду на сказане найсприятливішими шлюбами є ті, в яких чоловік і дружина належать до близькородинних народів. Що ж до начебто вищих розумових здібностей або талановитості дітей у змішаних шлюбах, то це просто міфи. У генетиці невідомі будь-які гени, які б шляхом змішання давали ефект особистісного характеру.

Джерело:
Мазуркевич С. А. Полная иллюстрированная энциклопедия наших заблуждений. Москва: Изд-во «ЭКСМО-Пресс», 2001.— 704 с., илл.