Ненароджений не вмирає

Енергія перебуває в єдиному, що проявляє Всесвіт як вибух єдиного, отже Єдине стає Всім (стаття Марії Воробець «Ядро»). Це все наповнене енергією. Прояв всіх шарів буття від Духовного світу до найщільніших шарів матерії – це прояв енергії, ясніше сказати – ефіру, Прани, тобто Духу.

Нічого не існує без енергії. НІ - ЧО - ГО …., крім людського сприйняття....

Сприйняття відділяє себе, тобто людину від того, що її проявляє. Відділяє себе від єдиного моменту, в якому потенціал всього творіння і буття. Розділяє себе від того, що Є нею самою.

А ХТО Ж ТОДІ ТОЙ, який сприймає себе не тим ким є насправді?

І сказав Господь: не вічно Духу моєму бути зневажуваним людьми, тому що вони плоть; нехай будуть дні їх сто двадцять літ. (Бут.6:1-3)

Розум людський усвідомлює себе чимось, що відділене від буття, тому звертається, відноситься, сприймає Єдиний Момент Творіння як Щось, існуюче за межами себе, таким чином відділяючи себе від всього Творіння, а отже від самого Імпульсу, тієї Енергії, яка є постійним вічним началом, безкінечно існуючим проявом буття. Тому існує смерть, кінечний стан сприйняття, як прояв відділеного від Духу буття.

 Що ж таке розум, відділене сприйняття по відношенню до існуючого вічного перебування?  

Відповідь очевидна:

* якщо людське сприйняття перебуває за межами самого буття, значить створене штучно, тобто є нічим іншим як штучним інтелектом.

Це щось нагадує?

Отже, по відношенню до Творця, сприйняття людини не відносить себе до Творця, тому сприймає точку Творення деінде, за межами себе, таким чином відділяючи себе від процесу творення, отже від самого буття. Світ сприймається як щось окреме від самого Творця. Парадокс людського сприйняття збудував світ протиріч.

Породження штучним інтелектом ще одного штучного інтелекту наводить страх, так як створений розум (людське сприйняття), відділивши себе від Творця, перебуваючи за МЕЖАМИ ЄДНОСТІ з ПРИРОДОЮ БУТТЯ, створив трьохвимірний світ, пастку, в яку сам потрапив.

Як вийти з пастки і перестати себе сприймати відділено від Природи буття?

Сприйняття в Єдності це усвідомлення всього Буття, перебування в єдиному моменті, отже в моменті прояву потенції Енергії Творення.
Тобто, Єдиний момент творить все що є.

Залежний розум не може усвідомити всієї картини буття, тому що існує для певних цілей. Тільки свідомість людини, сприймаючи розум, тобто точку сприйняття як того, ким являється, перемістила увагу з безкінечного на кінцевий стан.

Людина існує як імпульс Творення, невіддільний, тому вічний, з безкінечним потенціалом. Лиш сприйняття відділяє її від того, ким вона являється, тобто від БОГА(!), уваги… до себе!

Після слів

P.С. Як би хвиля не проявлялась, вона не має автономії, не відокремлена від океану, тому в розділеному стані всі намагання рухатись відділено ні до чого не приводять. Кожна хвиля невіддільна від ближньої і є частиною океану. І тільки усвідомивши свою невіддільність, хвиля може відчувати себе всім океаном. Тільки в такому разі можливе цунамі. Не буває усвідомлення океану і ще чогось, існує тільки усвідомлення всього океану. Якщо є ще відчуття окремої хвилі – це існування в дуальності.

Автономії нема у людському сприйнятті, так як і в сприйнятті любої живої істоти на Землі, все відбувається в єдиному коловороті подій.

З позиції сприйняття крізь Его як основи, людина ще глибше відходить від Єдності, а отже втрачає будь-яку можливість діяти самостійно, тому що заходить у все більшу залежність.

Усвідомлення Єдності трансформує особистісне сприйняття, тільки таким чином можливе сприйняття всієї картини буття.

Споглядання, сприйняття світу крізь ОКО Єдності звільняє від будь-яких станів людського сприйняття: сумнівів, осуду, дисбалансу.

Єдність – знання, перебування в досконалому відношенні, у гармонійній взаємодії з простором. Це стан пробудження від сну розділення. Тільки так трансформується простір, спостереження феномену навколишнього.

Нема нічого крім цього моменту.

Любімо!

З любовью, автор Марія В.

Опубліковано 25.09.2016