Норми харчування у Вермахті

Схема харчування у Вермахті мала ряд суттєвих відмінностей від тієї, що застосовувалася в Червоній Армії. Перш за все варто відзначити. що ніякої різниці в нормах харчування для солдатів, офіцерів і генералів не існувало. Це підтверджує в своїх мемуарах генерал-фельдмаршал Манштейн, що був в той момент начальником штабу групи армій «Південь» (вересень 1939 р.):

«Природно, що ми, як всі солдати, отримували армійське постачання. З приводу солдатського супу з польової кухні нічого поганого не можна було сказати. Але те, що ми день у день на вечерю отримували тільки солдатський хліб і жорстку копчену ковбасу, жувати яку старшим з нас було досить важко, ймовірно, не було абсолютно необхідно».

Наведені нижче дані взяті з різних джерел, тому вони не можуть претендувати на абсолютну точність і повноту. Наскільки це виявилося можливим, шляхом перехресних порівнянь вдалося досить чітко розкрити картину харчування військовослужбовців Вермахту як до початку війни, так і в ході її.

Всі описані нижче норми стосуються тільки Сухопутних Сил Вермахту (Das Heeres) і не зачіпають ні військ СС, ні Люфтваффе, ні військово-морський флот Німеччини. Крім того, наводяться тільки ті норми, які тилові служби були зобов'язані видати солдатам по лінії, так би мовити, централізованого постачання.

Відомо, що на окупованих територіях (перш за все, на території СРСР) Вермахт мав право вилучати у місцевого населення продукти харчування для поліпшення забезпечення своїх солдатів понад встановлені норми. Однак, залишається неясним, яка частка продовольства, що вилучалася, підлягала обліку і відправці до Німеччини; яка повинна була передаватися на централізоване забезпечення військ, що знаходяться на даній території; і яку частину продуктів військові частини могли вилучати безобліково. Існує також багато свідчень, що населення України пригощало військовослужбовців Вермахту, і що військовослужбовці купували продукти у населення.

Норма видачі продовольства Сухопутних Сил Вермахту на добу за станом на 1939 рік для частин, що знаходяться в казармах (слід зазначити, що в німецьких джерелах всі норми даються з розрахунку на тиждень, в цій публікації ці норми для зручності порівняння перераховані до добових норм):

Зрозуміло, що всі ці продукти видаються не щодня, а так, щоб з них можна було приготувати різні страви. Наприклад, молоко використовується для приготування один раз в тиждень молочного супу. Яйця всі три штуки видають на одну вечерю.

Щоб читачеві, не надто обізнаному в тонкощах продовольчого забезпечення все це постало в більш зрозумілому вигляді, нижче наводиться тижневе меню одного їх піхотних полків Вермахту напередодні Другої Світової війни. Вага вказує на кількість основного продукту, що закладається в котел.

Наприклад, зазначено «Суп рисовий – 20 г.». Це означає, що в котел для варіння цього супу закладається по 20 грам рису на одну порцію. Вариться суп на м'ясному бульйоні, м'ясо з якого виймається і використовується для приготування другої страви. На виході вага порції супу десь 0.5-0.7 літра.

В цілому раціон відповідав нормі – 3600 кілокалорій на добу.

Але це все харчування в стаціонарі, тобто в казармах в мирний час або в тилу на відпочинку.

Харчування в бойових умовах будувалося трохи інакше. Солдат отримував «Норму харчування для війни» (Verpflegung im Kriege).

Вона існувала в двох варіантах:

• добовий раціон (Tagesration);
• недоторканний раціон (Eiserne Portion).

Перший був набором продуктів і гарячої їжі, що видаються щодня солдату для харчування, а другий був набором продуктів, який частково солдат носив при собі, а частково який перевозився в польовій кухні. Він міг витрачатися тільки за наказом командира якщо не представляється можливим видати солдату нормальне харчування.

Добовий раціон (Tagesration) ділився на дві частини:

1. Продукти, що видаються в холодному вигляді (Kaltverpflegung);

2. Гаряче харчування (Zubereitet als Warmverpflegung).

Склад добового раціону (Tagesration):

Добовий раціон, видається солдату один раз на добу відразу цілком, зазвичай ввечері з настанням темряви, коли стає можливо відправити підношувачів їжі в ближній тил до польової кухні. Холодні продукти видаються солдату в руки і він має можливість скласти їх в сухарну сумку. Гаряче харчування видається – кава у флягу, приготована друга страва – картопля (макарони, каша) з м'ясом і жиром в казанок. Місце прийому їжі і розподіл продуктів на харчування протягом доби солдат визначає самостійно.

Повний недоторканний раціон (volle eiserne Portion) складався з:

При польовій кухні перевозиться два таких повних раціону (volle eiserne Portion) на кожного солдата. При неможливості забезпечити польову кухню продуктами звичайного добового раціону (Tagesration) командир може віддати наказ або видати на добу один повний недоторканний раціон (volle eiserne Portion) в холодному вигляді, або приготувати з консервів і концентрату супу гаряче блюдо і зварити каву.

Крім того, кожен солдат має в сухарній сумці один скорочений недоторканний раціон (geuerzte Eiserne Portion), що складається з 1-ї банки м'ясних консервів (200 гр) і пакету твердих сухарів (пакет). Цей раціон витрачається тільки за наказом командира в самому крайньому випадку, коли витрачені раціони з польової кухні або якщо більш ніж добу неможлива доставка харчування.

Добовий раціон (Tagesration) на фронті по калорійності перевершував раціон мирного часу (Verpflegung im Frieden) і становить 4500 кілокалорій проти 3600, але був простіше за своїм складом. Наприклад, в ньому повністю відсутні цукор, молоко, яйця, риба, какао. Це не говорить про те, що солдат не отримував цих продуктів. Просто він не міг їх вимагати, оскільки вони не включені в раціон. Але очевидно, наскільки це можливо різні непередбачені нормами продукти видавалися. Зате в раціон були включені тютюнові вироби, які в мирний час солдат був зобов'язаний купувати за свій рахунок

Адольф Гітлер і Ервін Роммель біля польової кухні в Томашув-Мазовецьки

Ранкова кава Ервіна Роммеля

Польовий обід в Україні, 1942 рік

Джерела і література:

• Сайт lexikon-der-wehrmacht (www.lexikon-der-wehrmacht.de/Soldat/Verpflegung.shtm)
• R. D. Muller. Die Mobilisierung der Deutschen Wirtschaft fur Hitlers Kriegfuhrung. MGFA (Hrsg.). Das Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg. Band 5: Organisation und Mobilisierung des deutschen Machtbereichs. Teilband 1: Kriegsverwaltung, Wirtschaft und personelle Ressourcen 1939 - 1941. Stuttgart 1988.
• R. D. Muller.Die Versorgung der deutschen Bevolkerung. In: MGFA (Hrsg.). Das Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg. Band 5: Organisation und Mobilisierung des deutschen Machtbereichs. Teilband 2: Kriegsverwaltung, Wirtschaft und personelle Ressourcen 1942 - 1945. Stuttgart 1999.
• F. Buchner.Das Handbuch der Deutschen Infanterie 1939 - 1945, Friedberg 1987.
• B. Kroener. „Frontochsen“ und „Etappenbullen“. Zur Ideologisierung militarischer Organisationsstrukturen im Zweiten Weltkrieg. MGFA (Hrsg.): Die Wehrmacht - Mythos und Realitat. Munchen 1999.
• H. Dv 86/1 - Vorschrift fur die Verpflegung der Wehrmacht bei besonderem Einsatz.
• H. Dv. 130/19 - Versorgung im Grenadier - Regiment (Entwurf 1945).
• Веремеев Ю. Анатомия армия. Нормы питания военнослужащих Вермахта // http://army.armor.kiev.ua/hist/paek-wermaxt.shtml
• К. Залесский. Вермахт. Сухопутные войска и Верховное командование. Яуза. ЭКСМО. Москва. 2005 г.
• Э. фон Манштейн. Утерянные победы. АСТ. Феникс. Ростову-на-Дону. Москва. 1999г.
• Мюллер-Гиллебрандт.  Сухопутная армия Германии 1933-1945гг.  Изографус. ЭКСМО.Москва. 2002 г.
• Архів Військово-історичного товариства "СПАДЩИНА".

ТЕОРІЯ БЕЗ ПРАКТИКИ - МЕРТВА!

В одній із своїх надзвичайно популярних книг Віктор Суворов (Володимир Резун), порадив читачам взимку, коли морозець градусів під 25, одягтися в легеньке пальто, покласти в кишеню шматок хліба, банку консервів і чекушку горілки та погуляти на свіжому повітрі годин 8-10, а потім спробувати випити і закусити. Тоді, писав він, ви трохи зрозумієте, як було солдатам під час радянсько-фінської війни.

І я вирішив провести експеримент - місяць прожити по нормам харчування Вермахту: з 15 липня по 15 серпня.

Цими вихідними закуплю харчі, вже приготував зошит, щоб вести щоденник.

10 липня 2018 року, жива їжа на дачі у родичів.