Разом з козацькими ватажками загинув генерал фон Панвіц, який будучи німцем не зрадив козаків, з якими воював пліч-о-пліч. Цікаво, що під командуванням фон Панвіца воявав також і український батальйон, який було передано в козачу дивізії з Дивізії "Галичина".

Що ж до кубанця Андрія Шкура, то в 40-х роках ХХ ст. він мав контакти з мельниківським відламом ОУН. Ось що про це пише визначний дослідник українського визвольного руху Роман Коваль:

„1941 року в Хорватії з ініціативи українських націоналістів почав формуватися полк добровольців. Кубанські козаки, значна частина яких осіла в Сербії, довідались про це і вислали своїх представників. Саме через них українські націоналісти і передали Андрію Шкуро, який на той час формував козацьку дивізію, відозву голови ОУН Андрія Мельника. 19 серпня 1941 р. Андрій Шкуро у відповідь на це звернення пише листа голові Проводу українських націоналістів. У ньому, зокрема, зазначалося: "Я, Андрій Шкуро, генерал-поручник Кубанського Козачого Війська, зголошую готовність стати під прапори Українського Націоналізму... На це моє рішення вплинули такі обставини: ...часи, що їх тепер переживаємо, покладають на всіх українців обов'язок скупчення всіх творчих сил під одним проводом у боротьбі з відвічним ворогом Української Нації для виборення її суверенного державного життя в усіх її етнографічних границях...”

Козацькі герої і після смерті не потрапили на рідні землі, а були поховані в Москві. На їх честь встановлена пам’ятна плита на подвір’ї Храма Всіх, хто в жалобі (біля метро «Сокол»). Сьогодні там було лише кілька скромних букетів...

Слава Героям!


Ярема Галайда, за інформацією White patriot

Гельмут фон Панвіц, Андрій Шкуро, Петро Краснов

----------------------------------------------------

В тему:

Партизанський генерал Андрій Шкуро

Донські козаки допоможуть нащадкові легендарного отамана