От у чому Байден молодець – так це у своєму «поцимбалізмі». На його прес-конференції, яку чекали понад два місяці, і на якій було лише півтора десятки своїх демократівських журналістів із заздалегідь узгодженими питаннями, Байден примудрився навіть їх дратувати своїми промовами. За великим рахунком всі його відповіді вкладалися у два тезиси:
Я за все хороше проти всього поганого
У всьому винен «папєрєднік»
Питання були про іммігрантську кризу на кордоні з Мексикою, про можливу відповідь на ракетні випробування Північної Кореї, про стосунки з Китаєм. Відповіді були ні про що. Просто набір гарних красивих фраз. Час від часу взагалі не пов’язаних із темою запитання. На спроби поставити уточнююче запитання Байден відповідав ще більш обтікаємо про все і ні про що. Було видно, що дехто із журналістів починає тихо дратуватися. А от Байден при тому демонстрував спокій та впевнений «поцимбалізм».
Не знаю, який позитив у цій прес-конференції знайшли деякі українські політологи. Я ж побачив старого втомленого чоловіка, якого вже майже нічого не хвилює. І якому вже пора на покій. Тобто, у першій місяць своєї каденції він напідписував купу указів, а тепер вже втомився. Робота зроблена. Думаю, що Демократична партія вже готується до усунення Байдена і приведення до влади віце-президента Камали Гарріс. Принаймні останнім часом є багато дрібних маячків, які сигналять про це.
До речі, і прес-конференцію Байден закінчив зовсім, як Єльцін у 1999-му році: «I’m going…» (Я уходжу…)
Це концентрований виклад і озвучення статті про принцип чотирьох стадій розвитку живих істот. З погляду Євангелія, звичайна людина не є вершиною людської еволюції. Це лише підготовчий етап переходу...
Перша прес-конференція Джо Байдена. Ні про що.
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Виступ втомленого чоловіка, якого вже майже нічого не хвилює.
20210326biden.jpg
От у чому Байден молодець – так це у своєму «поцимбалізмі». На його прес-конференції, яку чекали понад два місяці, і на якій було лише півтора десятки своїх демократівських журналістів із заздалегідь узгодженими питаннями, Байден примудрився навіть їх дратувати своїми промовами. За великим рахунком всі його відповіді вкладалися у два тезиси:
Питання були про іммігрантську кризу на кордоні з Мексикою, про можливу відповідь на ракетні випробування Північної Кореї, про стосунки з Китаєм. Відповіді були ні про що. Просто набір гарних красивих фраз. Час від часу взагалі не пов’язаних із темою запитання. На спроби поставити уточнююче запитання Байден відповідав ще більш обтікаємо про все і ні про що. Було видно, що дехто із журналістів починає тихо дратуватися. А от Байден при тому демонстрував спокій та впевнений «поцимбалізм».
Не знаю, який позитив у цій прес-конференції знайшли деякі українські політологи. Я ж побачив старого втомленого чоловіка, якого вже майже нічого не хвилює. І якому вже пора на покій. Тобто, у першій місяць своєї каденції він напідписував купу указів, а тепер вже втомився. Робота зроблена. Думаю, що Демократична партія вже готується до усунення Байдена і приведення до влади віце-президента Камали Гарріс. Принаймні останнім часом є багато дрібних маячків, які сигналять про це.
До речі, і прес-конференцію Байден закінчив зовсім, як Єльцін у 1999-му році: «I’m going…» (Я уходжу…)
Стежимо за подіями в США.
Зверніть увагу
Євангеліє про перехід до надлюдини: основи метаморфозу та палінгенезії – Добре Знання (+аудіо)