Озброївшись смартфоном, я перевірив, як діють нові інтерактивні гіди. Варто було лише включити планшет і навести на QR-табличку в фойє Музею західного й східного мистецтва, як на екрані відкрилася інтернет-сторінка «Вікіпедії» про цей заклад. Вибравши український варіант тексту, я мав змогу спершу познайомитися з приміщенням, побудованим у стилі еклектики за проектом архітектора Людвіга Оттона у 1856-58 роки. Далі електронний гід запропонував цілу низку екскурсій залами музею, детальне знайомство з найвизначнішими творами з його колекції. Я знехтував його пропозицією, бо все це мені добре знайоме, і поцікавився останніми подіями цього культурного закладу. Гід, не моргнувши оком, миттєво повідомив про виставки, які нещодавно відбулися, або ще експонуються та запросив відвідати музейний лекторій. Не менш вправно діє і електронний екскурсовод, QR-код якого розміщено на Російському академічному драмтеатрі. Він щедро ділиться своїми знаннями про його трупу, репертуар, наступні прем’єри та гастролі.
Тепер кожен власник смартфона чи планшетного комп’ютера з установленим програмним забезпеченням для розшифрування QR-кодів має можливість дізнатися про історію пам’яток архітектури Одеси, про видатних людей міста, про найцікавіші культурні події сьогодення. На мій погляд, головними користувачами новинки будуть активні туристи, які віддають перевагу не традиційним екскурсійним маршрутам, а хочуть скласти враження про Одесу від самостійної мандрівки містом. Та й самим одеситам доцільно звіряти й поповнювати свої знання, щоб під час розмови з гостями не обмежуватися лише вигуками «Ах, Одеса!», а й переконливо доводити, чому нею не можна не захоплюватися.
Встановлення інтерактивних QR-табличок – це фактично просвітницька й гуманітарна акція. Ініціювала її громадська організація «Одеса 2.0» у співпраці з вільною енциклопедією «Вікіпедія» (громадською організацією «Вікімедіа Україна»). Надалі ентузіасти мають намір розмістити QR-коди на всіх пам'ятках архітектури міста. А ще вони покладаються на творчу допомогу активних одеситів. Адже до ініціативи може долучитися будь-хто. Для цього досить лише подати на сайт проекту заявку про необхідність розміщення таблички на тому чи іншому будинку-пам'ятці архітектури з посиланням на статтю про цю будівлю у «Вікіпедії». Коли ж потрібної статті не існує, то її необхідно написати і бажано цікаво проілюструвати. Такі пропозиції зараз уже почали надходити.
Загалом технологія QR, винайдена в Японії в 1994 році, вже перестала бути чимось екстраординарним. Розвинуті країни давно практикують використання QR-кодів. До нас, українців, як це нерідко буває, все нове «доходить» із деяким запізненням. Щоправда, одесити вже звикли бачити QR-коди на багатьох супермаркетах і на набридлій усім рекламі шлюбної агенції «Аnastasia». А бувало, що саме QR-таблички досить вдало рекламували у місті мистецькі свята й кінофестивалі, масові народні гуляння. У прес-релізі організації «Одеса 2.0» зазначається, що її проект із установлення інтерактивних табличок - це перший подібний досвід в Україні. Якщо ініціативу буде реалізовано в наступному році у повному масштабі, то Одеса може стати першим містом-мільйонником у світі, яке здійснило подібний проект.
Але того й дивись, що нас може випередити в цьому навіть Росія. Там перший пілотний проект уже реалізується у курортній Анапі, де на пляжах, на стінах музеїв, державних закладів, лікарень і магазинів установлено понад 50 QR-кодів. Нововведення так сподобалося росіянам, що вони загорілися бажанням установити подібні таблички ще в 18 своїх містах.
Сподіваюся, що за прикладом Одеси інтерактивні гіди на ім’я «Вікіпедія» невдовзі з’являться у Києві, Львові, Донецьку, Харкові, у курортних містах Криму й Закарпаття. Адже потреба у таких безвідмовних і безоплатних електронних просвітниках та інформаторах уже давно назріла.
В Одесі цікавий археологічний музей. Ось, що мені найбільше сподобалось. А так більше нічого цікавого. Далеко йому до Львова.
Ми не фантазуємо: ми розраховуємо! Але для того, щоб розраховувати, ми спочатку фантазували.
Коментарі
В Одесі цікавий археологічний музей. Ось, що мені найбільше сподобалось. А так більше нічого цікавого. Далеко йому до Львова.
Ми не фантазуємо: ми розраховуємо! Але для того, щоб розраховувати, ми спочатку фантазували.
Так. До речі, цей музей найдавніший в Україні! А ще там дуже класний оперний театр. Будівля, інтер'єр. Як на мене, кращий, ніж у Львові!
Ну знаєте в Одессі я був тільки раз, і мені не сподобались старі будинки, у Львові хоть є старі, але вже не такого степеня. Порт море, Потьомкінські сходи, мене не зацікавили особисто, коли я їх побачив колись вони були диковинкою для мене, але коли побачив зрозумів, що там нічого цікавого немає. Львівський оперний мені цікавіший, тому що йднш біля нього завжди багато веселих людей, а біля одеського якось мертво. І мову українську не почуєш. УЛьвові як йдеш по місті зрідка почуєш російську мову, а там вона на кожному кроці. Таке враження так як би попав у інший світ. Єдине, що сподобалось це археологічний музей та фортеця у Білгороді Дністровському.
Ми не фантазуємо: ми розраховуємо! Але для того, щоб розраховувати, ми спочатку фантазували.