Податок на нерухомість 2013

Увага!
Пільга застосовується лише до одного об’єкта нерухомості. Коли фізична особа володіє двома об’єктами нерухомості, то пільга застосовується лише до одного. За інший - доведеться платити податок на нерухоме майно в повному розмірі за всю площу квартири.
Але, згідно з п. 265.4.1. ПКУ база оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи — платника податку, зменшується:
а) для квартири — на 120 кв. метрів;
б) для житлового будинку — на 250 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа — платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.
Таким чином, необхідно зробити вибір шляхом надсилання заяви до податківців.

Згідно з п. 265.1.2. ПКУ визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб відбувається так:
б) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Таким чином, необхідно комусь одному надати письмову згоду шляхом надсилання заяви до податківців.

Дякую! "...на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки..." це із ПКУ. Ще рік тому, ми це розуміли, як, наприклад: плавучий острів... «Відокремлене від земельної ділянки». Згоден із Вами, але виправлення цієї фрази із їхнього закону, може привести до ще більшої заплутаності. Мабуть на це і був розрахунок.
"пункти і статті" це мої помилки - виправляю.

Кожен обирає для себе сам, відповідно із своїм простіром буття. Читайте. При потребі, надамо конкретні відповіді, на конкретні запитання (адреса - Богдан Дуб).
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності

Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 листопада 2012 року N 5496-VI

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) статті 791 та 97 виключити;

2) статті 96 та 961 викласти в такій редакції:

"Стаття 96. Порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва

Порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання підготовчих робіт без направлення повідомлення про початок виконання зазначених робіт у випадках, коли направлення такого повідомлення є обов'язковим, а також наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, якщо такі роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів I категорії складності, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені щодо об'єктів II категорії складності, -

тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені щодо об'єктів III категорії складності, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання -

тягне за собою накладення штрафу від шестисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачене частиною дев'ятою цієї статті, вчинене щодо об'єктів V категорії складності, -

тягне за собою накладення штрафу від семисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація об'єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів I категорії складності, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачені частиною одинадцятою цієї статті, вчинені щодо об'єктів II категорії складності, -

тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачені частиною одинадцятою цієї статті, вчинені щодо об'єктів III категорії складності, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація об'єктів будівництва IV категорії складності, які не прийняті в експлуатацію, -

тягне за собою накладення штрафу від шестисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачене частиною чотирнадцятою цієї статті, вчинене щодо об'єктів V категорії складності, -

тягне за собою накладення штрафу від семисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства, -

тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства, -

тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим, -

тягне за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 961. Порушення законодавства під час планування і забудови територій

Передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також заниження категорії складності об'єкта будівництва -

тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту (головного інженера проекту), експерта від дев'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту (головного інженера проекту), експерта від однієї тисячі п'ятисот до однієї тисячі семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення строків надання замовникові висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких висновків з порушенням установленого порядку, а також вимагання під час проведення експертизи документів, не передбачених законодавством, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення строків реєстрації (відмови в реєстрації) декларації про початок виконання підготовчих робіт та декларації про початок виконання будівельних робіт, видачі (відмови у видачі) дозволу на виконання будівельних робіт, реєстрації (відмови в реєстрації) декларації про готовність об'єкта до експлуатації та видачі (відмови у видачі) сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, вимагання під час реєстрації таких декларацій та видачі дозволів і сертифікатів документів, не передбачених законодавством, видача сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, збудованого з порушенням будівельних норм, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення авторського нагляду з порушенням вимог законодавства -

тягне за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту (архітектора) від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення технічного нагляду з порушенням вимог законодавства -

тягне за собою накладення штрафу на особу, яка здійснює технічний нагляд, від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами шостою або сьомою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту (архітектора), на особу, яка здійснює технічний нагляд, від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання окремих видів робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, відповідальним виконавцем, який згідно із законодавством повинен мати кваліфікаційний сертифікат, без отримання в установленому порядку такого сертифіката -

тягне за собою накладення штрафу на відповідального виконавця від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною дев'ятою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягне за собою накладення штрафу на відповідальних виконавців від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною одинадцятою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною тринадцятою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які підлягають обов'язковій сертифікації або показники безпеки яких наводяться в нормативних документах і підлягають підтвердженню відповідності шляхом сертифікації або декларування, але не пройшли їх, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від дев'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною п'ятнадцятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від однієї тисячі двохсот до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які не відповідають вимогам державних норм, стандартів або технічним умовам, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьохсот п'ятдесяти до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною сімнадцятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від шестисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

3) доповнити статтями 1491 і 18842 такого змісту:

"Стаття 1491. Порушення порядку ведення єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов

Порушення порядку ведення єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від семи до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

"Стаття 18842. Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів

Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недопущення посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів на об'єкти будівництва -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

4) у статті 221 цифри "961" замінити словами і цифрами "частиною третьою статті 961, статтями", а слово і цифри "статтею 146" замінити словом і цифрами "статтями 146, 1491";

5) у статті 2421:

у частині першій цифри "781 - 791" замінити цифрами "781, 79";

у пункті 1 частини другої цифри "781 - 791" замінити цифрами "781, 79";

6) частину першу статті 2446 викласти в такій редакції:

"Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 961 (крім частини третьої), 18842)";

7) у частині першій статті 255:

абзац тридцять третій пункту 1 виключити;

у пункті 21 слова "частина друга" замінити словами "частина третя";

доповнити пунктом 24 такого змісту:

"24) посадові особи, уповноважені на те обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями (стаття 1491)".

2. Абзаци другий і третій частини шостої статті 179 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 18 - 22, ст. 144) виключити.

3. У Законі України "Про основи містобудування" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 52, ст. 683; 2001 р., N 16, ст. 76; 2011 р., N 34, ст. 343):

1) у статті 6 слова "Про планування та забудову територій" замінити словами "Про регулювання містобудівної діяльності";

2) в абзаці сьомому статті 8 слова "комплексної державної експертизи" виключити;

3) в абзаці дванадцятому частини першої статті 9 слова "державної комплексної експертизи" виключити.

4. Закон України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 46, ст. 411; 1997 р., N 6, ст. 49, N 34, ст. 214; 1998 р., N 10, ст. 36; 2000 р., N 46, ст. 398; 2003 р., N 30, ст. 247; 2006 р., N 22, ст. 184; 2007 р., N 34, ст. 444; 2008 р., N 48, ст. 358; 2010 р., N 5, ст. 41) викласти в такій редакції:

"ЗАКОН УКРАЇНИ

Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Цей Закон встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стаття 1. Загальні положення

1. Правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

2. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Стаття 2. Відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

1. Суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за заниження категорії складності об'єкта будівництва:

проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат;

експертна організація - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

2. Суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат;

2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання або будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, закінчене у період з 5 серпня 1992 року до 31 грудня 2009 року без дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;

3) виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, якщо зазначені роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат;

4) виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації:

на об'єктах I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат;

на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат;

на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат;

5) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:

на об'єктах IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат;

на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат;

6) експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації:

об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат;

об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат;

об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат;

об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат;

об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат;

7) незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат;

8) незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат;

9) неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

3. Суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у зазначеному повідомленні - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат;

3) виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, якщо зазначені роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат;

4) виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт:

на об'єктах I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат;

на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат;

на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат;

5) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:

на об'єктах IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат;

на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат;

6) ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат;

7) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат;

8) виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

4. Суб'єкти містобудування, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, що підлягає ліцензуванню, чи доручають виконання окремих видів робіт відповідальним виконавцям, які згідно із законодавством повинні мати кваліфікаційний сертифікат, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання в установленому порядку ліцензії - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат;

2) залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката, у випадках, коли такий сертифікат є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

5. Суб'єкти містобудування, які виготовляють будівельні матеріали, вироби та конструкції, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які підлягають обов'язковій сертифікації або показники безпеки яких наводяться в нормативних документах і підлягають підтвердженню відповідності шляхом сертифікації або декларування, але не пройшли їх, - у розмірі шістдесяти трьох мінімальних заробітних плат;

2) виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які не відповідають вимогам державних норм, стандартів або технічним умовам, - у розмірі ста двадцяти шести мінімальних заробітних плат.

6. Суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) невиконання приписів Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;

зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат;

2) недопущення посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

7. Суб'єкти містобудування, що залучаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами до проведення перевірок, несуть відповідальність у вигляді штрафу за надання недостовірних чи необґрунтованих висновків за результатами таких перевірок у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

8. Підприємства, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за подання недостовірної інформації у складі раніше наданих технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, відмову у наданні технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва або порушення строку їх надання; неукладення договору про забезпечення об'єкта будівництва на підставі наданих технічних умов або непідключення об'єкта будівництва до інженерних мереж згідно з технічними умовами та укладеним договором про забезпечення об'єкта будівництва - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

9. Дії, передбачені частинами першою - восьмою цієї статті, вчинені суб'єктами містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу, визначеного у відповідному абзаці цієї статті, у подвійному розмірі.

10. Притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.

11. Штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

12. У разі вчинення суб'єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.

Стаття 3. Органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності

1. Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

2. Накладати штраф від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів мають право керівник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, керівники територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України та їх заступники.

Стаття 4. Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

1. Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

3. Штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови.

Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати суми штрафу в повному обсязі, надсилається Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу, які його наклали.

У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.

Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Стаття 5. Оскарження рішень у справах про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності

1. Постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіального органу може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову".

5. У Законі України "Про трубопровідний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 29, ст. 139; 2007 р., N 13, ст. 135; 2009 р., N 19, ст. 257, N 28, ст. 354; 2011 р., N 30, ст. 278):

частини другу і третю статті 7 виключити;

в абзаці четвертому частини другої статті 16 слова "з подальшим відшкодуванням витрат на капітальні вкладення у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку" виключити.

6. У Законі України "Про електроенергетику" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 1, ст. 1; 2000 р., N 38, ст. 321; 2003 р., N 29, ст. 231; 2009 р., N 19, ст. 257):

1) частину третю статті 18 виключити;

2) третє речення частини шостої статті 24 виключити;

3) абзац сьомий частини першої статті 25 виключити.

7. У Законі України "Про архітектурну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 31, ст. 246; 2006 р., N 39, ст. 342; 2007 р., N 34, ст. 444; 2008 р., N 48, ст. 358; 2011 р., N 34, ст. 343):

1) в абзаці десятому частини першої статті 1 слово "висновки" в усіх відмінках замінити словом "звіти" у відповідному відмінку;

2) у статті 3 слова "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" замінити словами "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності";

3) частину другу статті 10 викласти в такій редакції:

"Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю)";

4) в абзаці п'ятому статті 19 слова "дозволу на будівництво" замінити словами "реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на їх виконання".

8. Абзаци дев'ятий і десятий частини першої статті 10 Закону України "Про природні монополії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 30, ст. 238; 2009 р., N 19, ст. 257; 2011 р., N 34, ст. 343) виключити.

9. Абзац другий частини третьої статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 49, ст. 517; 2011 р., N 34, ст. 343) доповнити реченнями такого змісту: "Відновна вартість сплачується до прийняття об'єкта в експлуатацію. Розмір відновної вартості видалених зелених насаджень зменшується на суму, передбачену в проектній документації на озеленення прибудинкової території".

10. У частині першій статті 3 Закону України "Про будівельні норми" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 5, ст. 41) слова "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" замінити словами "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

11. У пункті 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 34, ст. 486) цифри "2012" замінити цифрами "2013".

12. У Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 34, ст. 343; із змінами, внесеними Законом України від 17 листопада 2011 року N 4052-VI):

1) у статті 31:

частину першу після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням державних коштів, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

У зв'язку з цим абзац другий вважати відповідно абзацом третім;

частину другу доповнити абзацом другим такого змісту:

"Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертною організацією державної форми власності";

у частині четвертій:

в абзаці другому слова "та необхідної довговічності" замінити словами "довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення";

абзац третій доповнити словами "будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення";

в абзаці четвертому після слів "бюджетних коштів" доповнити словами "коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії";

2) у статті 34:

пункт 1 частини першої після слів "Державній архітектурно-будівельній інспекції" доповнити словом "України";

доповнити частиною шостою такого змісту:

"6. Інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про категорію складності об'єкта будівництва, замовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них)";

3) частину дев'яту статті 37 викласти в такій редакції:

"9. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом";

4) у статті 41:

у частині першій слова "під час виконання підготовчих і будівельних робіт" виключити;

пункт 6 частини четвертої викласти в такій редакції:

"6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли державну атестацію в центральному органі виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури";

5) у тексті Закону, крім частини другої статті 9, слова "державні будівельні норми, стандарти і правила" в усіх відмінках замінити словами "будівельні норми, державні стандарти і правила" у відповідному відмінку.

13. У частині першій статті 376 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356) слова "без належного дозволу" замінити словами "без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи".

14. У Законі України "Про здійснення державних закупівель" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 33, ст. 471, N 35 - 36, ст. 491; із змінами, внесеними законами України від 7 липня 2011 року N 3612-VI та від 8 липня 2011 року N 3681-VI):

1) у статті 2:

у частині першій слова та цифри "а робіт - 300 тисяч гривень" замінити словами та цифрами " (в будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень";

частину третю доповнити абзацами такого змісту:

"роботи із знесення самочинно збудованих об'єктів, відповідно до статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

послуги з нормування та стандартизації у будівництві";

2) частину другу статті 39 доповнити пунктом 8 такого змісту:

"8) необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не включених у початковий проект, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за умови, що договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, якщо такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним договором".

15. У Податковому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13 - 17, ст. 112):

1) пункт 187.1 статті 187 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу";

2) у підпункті 197.1.14 пункту 197.1 статті 197:

абзац перший доповнити словами "якщо інше не передбачено цим підпунктом";

доповнити абзацом шостим такого змісту:

"Операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів, звільняються від оподаткування".

16. Частину другу статті 106 Водного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 24, ст. 189) виключити.

17. У статті 4 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., N 19, ст. 257):

в абзаці першому частини другої слова "в уповноваженому банку" виключити;

частину четверту доповнити словами "чи фінансовою установою - виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла";

у частині п'ятій слова "в уповноваженому банку" виключити, а слова "уповноваженого банку" замінити словами "фінансової установи";

частину п'ятнадцяту доповнити словами "а в разі надання кредитів за рахунок бюджетних коштів фінансовою установою - виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла - у розмірі 3 відсотків річних".

18. У Законі України "Про інвестиційну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 47, ст. 646; 1998 р., N 33, ст. 226; 2002 р., N 15, ст. 100; 2004 р., N 13, ст. 181; 2011 р., N 34, ст. 343):

1) в абзаці четвертому частини першої статті 8 слова "позитивний висновок" замінити словами "письмовий звіт";

2) в абзаці десятому частини третьої статті 12 слова "та проектів будівництва" виключити.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 1 пункту 1 розділу I цього Закону у частині виключення статті 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який набирає чинності з 31 грудня 2013 року.

(пункт 1 розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.11.2012 р. N 5496-VI)

2. Пункт 2 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у частині притягнення до відповідальності за правопорушення щодо будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, закінченого у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року без дозволу на виконання будівельних робіт, втрачає чинність з 31 грудня 2013 року.

(пункт 1 розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.11.2012 р. N 5496-VI)

Президент України В. ЯНУКОВИЧ м. Київ 22 грудня 2011 року N 4220-VI

За багатих заплатять неімущі

Джерело: «Урядовий кур’єр» (витяг)
Автор: Оксана Малолєткова

4 квітня цього року народні депутати прийняли в першому читанні урядовий законопроект № 2405, яким передбачені чергові зміни до Податкового кодексу. Стосуються вони, зокрема, 265-ї статті «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Як повідомила журналістам президент Ліги експертів України Світлана Бовсуновська, документ розширює перелік осіб, які звільняються від сплати цього податку. Так, нині пільга надається багатодітним та прийомним сім’ям. А в разі ухвалення закону не оподатковуватиметься житло сімей-опікунів та піклувальників дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також житло, яке є власністю таких дітей. Щоправда, за умови, якщо сім’я володіє одним об’єктом нерухомості. У другому читанні депутати планують також включити в цей перелік матерів-одиначок та інвалідів.

Вона уточнила, за даними Кабміну, на кінець 2012 року у 50816 родинах опікунів і піклувальників виховувалися 63243 дитини. У 740 будинках сімейного типу мешкали 4933 дитини, 3856 прийомних сімей виховували 6818 дітей.

Але, за її словами, документ можуть визнати незаконним. Адже приймали його в першому читанні, причому не у приміщенні Верховної Ради. Таких прецедентів у світі ще не було, наголошує вона. Та якщо він і стане згодом законом, то кардинально не змінить ситуацію.

Спроба зменшити напругу

Ініційовані нині Кабміном зміни до 265-ї статті, каже С. Бовсуновська, треба було вносити туди ще до прийняття кодексу, або принаймні до набуття чинності цієї статті. Але законодавець не прописав вчасно всіх категорій громадян, які матимуть пільги, що красномовно свідчить про рівень законотворчості в Україні.

На думку віце-президента Асоціації професійних управителів нерухомістю Анатолія Топала, законопроект є спробою зменшити соціальну напругу. Адже в Податковому кодексі у частині оподаткування житлової нерухомості порушена базова норма будь-якого суспільства — норма соціальної справедливості. Тобто замість податку на розкіш і багатство діє податок на бідність.

Він навів такий приклад: маючи у власності на Хрещатику квартиру загальною площею 350 квадратних метрів, 119 з яких — житлова, та вартістю, що вимірюється мільйонами доларів, платити податок не треба. Бо оподатковуватимуться квартири та будинки, житлова площа яких перевищує 120 та 250 кв. м відповідно. А пенсіонер, який володіє квартирою в районному центрі з житловою площею 50 кв. м і будиночком у селі (який ще колись перейшов йому у спадок) — з житловою площею 40 кв. м, зі своєї мізерної пенсії платити податок буде. Адже у його власності два об’єкти, незважаючи на те що жоден не дотягує до 120 кв. м.

При цьому, зауважив А. Топал, володіючи двома об’єктами нерухомості, пенсіонеру доведеться ще й відвідати районне податкове управління та, витративши власний час, повідомити інспекторам, за який об’єкт платитиме податок, а за який ні — тобто отримає пільгу. Очевидно, за принципом тієї самої соціальної справедливості він захоче платити податки з меншої площі.

У контактному центрі інформаційно-довідкового департаменту податкової служби на прохання «УК» спеціалісти уточнили, що в податковій інспекції за місцем знаходження об’єкта нерухомості, на який платник хоче отримати пільгу, треба написати заяву про це у довільній формі або надіслати її поштою. Інакше пільга автоматично застосовуватиметься до об’єкта, де платник зареєстрований. Причому писати заяву потрібно буде кожного року. До речі, швидко («УК» перевірив) отримати відповідь на будь-яке запитання щодо оподаткування житла може кожен киянин, набравши на телефоні 454–16–13. Для жителів інших регіонів на сайті податкової служби вказано інший номер — 0–800–501–007 (безплатно зі стаціонарних телефонів).
Триматимуться до останнього

За словами А. Топала, у парламент подавалися різні законопроекти, де замість житлової площі пропонується оподатковувати загальну або вартість нерухомості, де база оподаткування обчислюється з огляду на сумарну житлову площу об’єктів, прописується оцінка майна. Йдеться про те, що власник сам замовлятиме та оплачуватиме останню, а потім вартість цієї роботи відмінусують від суми податку. Але народні обранці законопроекти про податок з вартості майна не розглядають зовсім. Чинна ж норма оподаткування житла, на жаль, не враховує місце його розташування (місто, село) і вартість. А податок з останньої був би справедливішим, ніж з квадратури.

А за розподіл житлової та нежитлової площі люди при владі триматимуться до останнього, переконаний він. Адже сьогодні, наприклад, за будинок на 240 кв. м, розташований на кількох гектарах в елітному районі, податків платити не треба. Незважаючи на те, що на тих самих гектарах розташовані ще конюшні по 800 кв. м та приміщення для відпочинку на 900 квадратів.

Експерти радять

Деякі громадяни — власники квартир вже отримали повідомлення-платіжки від податкової, каже С. Бовсуновська. Хоча вони мали надсилатися з 15 квітня. І, за її словами, в деяких випадках сума податку розрахована не за житловою площею, а за загальною. Як констатує експерт, ця проблема вирішується просто — потрібно піти в інспекцію з документами, які підтверджують наявність житлової площі, меншої ніж 120 квадратів. І податківці видалять з комп’ютера інформацію щодо цього житла як такого, що не підлягає оподаткуванню. Тому вона радить обов’язково звіряти дані в повідомленні з документами на нерухомість. Якщо вони не збігаються — сміливо йти в податкову і доводити свою правоту.

Аналогічно в інтересах громадянина відвідати інспекцію, якщо повідомлення прийшло на весь об’єкт, а фізособа володіє лише частиною, що не підлягає оподаткуванню. На таке спілкування з податківцями, як і на вибір пільгового об’єкта, якщо у власності однієї особи їх кілька, людина має 60 днів. Саме протягом двох місяців з дня отримання повідомлення слід сплатити податок — 1 або 2,7% мінімальної зарплати за кожен квадратний метр, залежно від житлової площі…