Маркером аріянства є слово «подобосущний», гелленською мовою «ὁμοιούσιος», читається «оміусіос». Маркером іудохристиянства є слово «єдиносущний», гелленською «ὁμοούσιος» – «омоусіос». Ці два слова в гелленській мові відрізняються лише однією буквою. Проте терміни «подобосущний» та «єдиносущний» позначають дві протилежні світоглядні концепції.

Що означає термін «подобосущний»

«Сенс терміну в тому, що боголюдина, яка усвідомлює себе втіленим Богом, втіленою частинкою Творця Всесвіту, вона подібна до самого Творця Всесвіту. Так само як українець подібний до України, або дуб – до дубового лісу.

Ось в чому суть: одна людина не може бути тотожна цілому народу, одна божественна сутність не тотожна цілому божественному народу – Творцеві Всесвіту, але вона подібна до нього, вона є його частинкою, його складником...

В аріянській формулі використовувався термін «подобосущний», коли говорилося про Ісуса Хреста, малося на увазі – Він подібний до Творця Всесвіту». Так, наприклад, підтвердження цьому ми знаходимо в «Повісті минулих літ».

Що іудохристияни розуміють під терміном «єдиносущний»

Світоглядна концепція щодо терміну «єдиносущний» формувалася в процесі багатьох дискусій між аріохрестиянами та іудохристиянами. В результаті її скомпонував Філон Іудей, який зазначив: «Творець Всесвіту створив свого двійника, який подібний до нього, але він прийшов сюди з певною місією... Цей другий бог, який втілився, не має своєї волі, він просто виконує завдання, які перед ним поставив батько – Творець Всесвіту... В розумінні філонівському та іудохристиянському, тому що Філон – це батько іудохристиянства. Сином Божим іудохристияни називають істоту, яка була створена Творцем Всесвіту для виконання на Землі певної місії.

Чому Йому потрібно було створювати Сина Божого або, як його назвав Філон – Логос? Філонівський «Логос» – це також один із прикладів перевертання понять, тому що слово «Логос» застосував ще давньогрецький філософ Геракліт в тому розумінні, що Логос – це Закон, на якому тримається Всесвіт.

В розумінні Філона Син Божий не мав жодної власної волі. Він був подібний на інформаційного робота, який прийшов сюди для виконання певної функції. Якщо ми почитаємо вставки в Євангеліє, які ще називають філонівськими, тому що вони йдуть чітко від Філона, там зазначається, що Ісус не має своєї волі, а робить те, що йому сказав Отець».

«Єдиносущний означає, що цей Син Божий в розумінні Філона, цей Логос, це ніби як клон Творця Всесвіту. Тому вони і єдиносущні. Це ніби одне й те ж саме...

Для підкреслення цього терміну також вживається поняття «єдинородний». Тобто, що Він існує в єдиному примірнику, Він унікальний. Ісус Хрестос, у філонівському розумінні – це абсолютно унікальна істота, а між ним і людьми – величезна прірва. І ще для того, щоб показати, що це унікальна істота, придумали, що Він:

1. Народився від Святого Духа – неприродним способом. Для цього показали Йосипа старим і немічним.
2. Що Діва Марія просто дала оболонку для народження цього Логоса.

Дві різні концепції

Тому коли ми говоримо про «подобосущний» і «єдиносущний» – це абсолютно різні концепції.

Подобосущний означає, що Ісус Хрестос народився природним способом, як людина... Ісус постійно підкреслював, що він – Син Людський, а в Нагірній проповіді вказав, що: «Блаженні миротворці, бо вони Синами Божими стануть». Тобто, що кожен, хто постійно працює над собою, в палінгенезії може стати Сином Божим. Тому це природне вчення, яке близьке до людини, показує, що людина може розвиватися і спастися. Спасіння – це досягнення боголюдського стану.

В іудохристиянській концепції все навпаки: в їхньому розумінні Ісус Хрестос – втілення Логоса, який є «другим Богом», він абсолютно унікальний, створений Творцем Всесвіту для того, щоб виступити в ролі посередника між Богом і людьми».

Для цитування використано інформацію із відео-розмови Ігора Каганця та Оксани Білозір, поданої в епізоді 20 відеоканалу Гартленд.

Дивитися на Ютубі