Ось кілька цитат зі статті тернопільського тижневика «Експрес» (7-14.8.2014 р.): витяги й підкреслення - мої (З.В.).

Цікаво, що у Кремля через цю ініціативу (…) почалася істерика. Російським ЗМӀ заборонили згадувати про цей марш (…) а групи у соцмережах, де обговорюють заплановану подію, регулярно блокують.

(…) громадський активіст, режисер, автор фільму «Нафта в обмін на ніщо» Артем Локсутов (…):

«тему справедливої взаємодії регіонів і центру Росії давно обговорюють у суспільстві.

Ми прагнемо розгорнути публічну дискусію і змінити ситуацію, яку нині маємо (…).

В Сибіру ніколи не було кріпацтва. Ця земля завжди була вільніша від усієї іншої території Росії.

(…) 4 липня 1918 року з ініціативи студентів та місцевих діячів проголосили Декларацію про державну самостійність Сибіру. Проіснувала (…) до листопада 1918 року (…) слід в історії залишився, і частина сибіряків досі відзначає цей день як свято.

Крім того варто врахувати, що тривалий час до Сибіру засилали вільнодумців різних національностей.

Саме тому там живе багато українців та білорусів. У цій частині Росії (…) уже сплавився новий народ. Через це сибіряки часто навіть не ототожнюють себе з основною масою росіян (…).

Вимоги (до Москви – З.В.) є три.

Перша – додаткові пільги для людей, які проживають у регіонах із суворими кліматичними умовами.

Друга – введення регіональної складової до початку на видобуток корисних копалин, що приведе до справедливішого розподілу доходів між місцевим і федеральним бюджетами.

Третє – реалізація конституційного права на незалежні центри органів влади (…). Сибір дуже багатий на енергоресурси, зокрема нафту і газ. На гроші від їх видобутку існує вся Росія, а регіон отримує лише крихти (…). Реальної федералізації у нас нема (…) ми навіть губернаторів не можемо обирати, їх присилає Москва.

(…) запланована подія цьому ладу нічим не загрожує! Саме тому організатори «Маршу за федералізацію Сибіру» подали в мерію Новосибірська ще одну заявку – на проведення ходи та мітингу (…) усе що ми робимо – тільки в рамках закону».