В умовах, коли учасники Нормандської четвірки – Німеччина і Франція – з різних мотивів намагаються бути політкоректними й вбачати значний прогрес там, де Росія просто бере паузу, аби завдати чергового удару, роль Польщі як суб’єкта у геополітичній грі Заходу проти агресивної Росії у Східній Європі значно зростає, пише у своїй статті на Укрінформі Юрій Банахевич. 

Упродовж останніх тижнів усі органи влади у Польщі, які тією чи іншою мірою залучені у міжнародній політиці, є дуже активними на українському напрямі. 

На початку квітня глава МЗС Польщі Збігнєв Рау відвідав із “терміновим” візитом Київ, провів кілька розмов з української тематики зі своїми європейськими та заокеанськими колегами, зокрема, з держсекретарем США Ентоні Блінкеном.

Зовсім нещодавно Рау разом із румунським та турецьким міністрами зустрівся в Бухаресті з главами МЗС України та Грузії Дмитром Кулебою та Давідом Залкаліані. Результат цих зустрічей і переговорів є відчутним: Польща є драйвером в ЄС у питанні продовження політики секторальних санкцій проти Росії за агресивні дії Москви у різних напрямах. При цьому Варшава наполягає, що мова має йти не лише про продовження вже діючих санкцій, а й про накладення нових. «Червона лінія» для нових санкцій – подальша збройна агресія російських військ в Україні.

Активним є й оточення президента Польщі. Зокрема, постійні консультації між собою проводять секретар РНБО України Олексій Данілов і голова Бюро нацбезпеки Польщі Павел Солох. Після їхньої останньої розмови кілька днів тому президент РП Анджей Дуда скликав у негайному режимі зустріч із польськими силовиками, де основним питанням була ситуація в Україні. Регулярно спілкуються між собою радники з міжнародних питань президентів України та Польщі Ігор Жовква та Кшиштоф Щерський. Зрештою, незабаром президенти обох країн матимуть нагоду особисто поспілкуватися: президент України Володимир Зеленський планує приїхати до Польщі на відзначення 230-річчя ухвалення у Польщі конституції 3 травня.

У польському парламенті як Сейм, який перебуває під контролем правлячої коаліції, так і Сенат, в якому більшість має опозиція, демонструють єдність в українських питаннях. Кілька днів тому комітет Сенату в закордонних справах та ЄС схвалив резолюцію на підтримку України, а віце-маршалок Сейму від правлячої партії “Право і Справедливість” Малгожата Госєвська щойно завершила майже тижневе турне Україною, відвідавши найгарячіші точки на лінії зіткнення. Її меседжі після цього візиту не викликають двозначностей: Україна потребує підтримки, і Польща її надасть.

Польська влада не має ілюзій, що поза США саме Варшава є головною мішенню агресивних інформаційних операцій Росії на українському напрямі. У нещодавно опублікованій аналітичній статті речник координатора спецслужб Польщі Станіслав Жарин підкреслив, що російська пропаганда намагається звинуватити Польщу, разом зі США, у погіршенні безпекової ситуації в Україні. Російський пропагандистський наратив не особливо вишуканий: постачаючи зброю та амуніцію Києву, Варшава нібито провокує збройну конфронтацію й очікує на розпад України та повернення Польщі частини територій. Утім, і недооцінювати силу російської пропаганди й дезінформації також не варто.

Польща протидіє в інформаційному плані Росії, розвінчуючи інформаційно-пропагандистські міфи рупорів Кремля. Москві складно завдавати дошкульних гібридних ударів по Варшаві. Польща є членом НАТО та ЄС і користується всіма перевагами членства у цих структурах. Безпосередньо Варшава якось значно не залежить від Росії: країна давно знайшла альтернативні російським ринки збуту своєї продукції, зокрема аграрного призначення.

Варшава також робить все, аби стати повністю енергетично незалежною від Росії після завершення у 2022 році довгострокового Ямальського контракту. Новозбудований Балтійський газопровід, яким газ із Північного моря постачатиметься до Польщі з 2023 року, а також поставки скрапленого газу з Близького Сходу та США, повинні гарантувати енергонезалежність Польщі від Росії.

Широка дипломатична війна між Заходом і Росією торкнулася й Польщі. У жесті солідарності зі США, які видворили 10 російських дипломатів, Польща повідомила про оголошення персонами нон грата трьох російських дипломатів у Польщі. Москва відповіла про намір вислати з Росії п’ятьох польських дипломатів.

Після оприлюднення нової інформації про причетність російських спецслужб до диверсій на території Чехії, а також, ймовірно, і Болгарії, Варшава намагається діяти активно. 26 квітня на рівні глав урядів у відеоформаті зустрілися керівники урядів Вишеградської групи, аби засвідчити свою підтримку Чехії та обговорити тактику і стратегію подальших дій у цій ситуації.

Image

У світлі доволі стриманої реакції країн Західної Європи на агресивні дії РФ, усе більш очевидною стає потреба створення ширшого фронту країн Центрально-Східної Європи для координації відповіді.

Зрозуміло, що це жодним чином не підмінить ані НАТО, ані ЄС. Утім це може бути фронтом небайдужих країн, які ще добре пам’ятають епоху соцреалізму і не хочуть її повторення в якомусь із гібридних форматів.

Можливо, базою для створення такого консультативного органу могла б служити Бухарестська дев’ятка із залученням України, Грузії та Молдови. Очевидно, що хтось мав би виступити драйвером створення такого неформального об’єднання. У силу своїх геополітичних характеристик – на роль лідера цього переговорного майданчика могла б претендувати Польща.

Довідка НО:

Вишеградська група (Вишеградська четвірка) — угрупування Польщі, Чехії, Угорщини та Словаччини. З'явилась унаслідок зустрічі президентів Польщі Леха Валенси та Чехословаччини Вацлава Гавела та прем'єра Угорщини Йожефа Антала 15 лютого 1991 року в угорському місті Вишеграді. Головною метою була інтеграція до євроатлантичних структур.