- Відвідувань: 4
- Переглядів: 4
“При дослідженні” чи “досліджуючи”?
Світ:
Спецтема:
Наша мова – це зброя у боротьбі за Україну
Виражальні можливості української мови є доволі багатими. Скажімо, вислів “при дослідженні” варто замінити на дієприслівник “досліджуючи”: при дослідженні цього питання – досліджуючи це питання. Просто та коротко.
Сполучення “для дослідження” краще передати висловом “щоб дослідити”: для дослідження цього питання – щоб дослідити це питання.
Вислів “по дослідженню” замінюємо словом “дослідивши”: по дослідженню цього питання – дослідивши це питання.
За цією ж схемою будуємо й інші сполучення, витісняючи невластиві українській мові вислови. При означуванні – означуючи, при пристосуванню – пристосовуючись, при закінченні – закінчуючи, при описанні – описуючи і таке ін.
Відповідно: після пристосування – пристосувавшись, після закінчення – закінчивши, після описання – описавши.
Висловлюймось чітко, лаконічно, вживаючи суто українські вислови. Саме так ми очистимо й розвинемо рідну мову.
Коментарі
Згоден, Оксанко!
Не так коротко, як грамотно. Сполуки з прийменниками при, по чужі нашій мові. Є, звісно, кілька правил-винятків.
Не можу стверджувати, п. Наталю, що прийменники при, по чужі нашій мові. Адже у деяких випадках аж ніяк без них. Банальний приклад: пішла по воду. І це не виняток з правила. Звернімось до народної творчості “По садочку ходжу...” (слова відомої пісні), чи “При дорозі кущ калини...” (також популярна пісня). Проте коли йдеться про процес, то помилкою є це при. Згадаймо творчість Шевченка, який усі процеси передає зворотами: “співаючи ідуть дівчата”, “закувала зозуленька, на дубу сидячи”.
Прийменник при, виражаючи часові відношення, надає мові лаконічності:
“При тому бунті я мав згубити корону і голову, але не згубив...” Леся Українка. Адже без при речення звучало б так: “У час того бунту...”. Все-таки авторський варіант зручніший.
Творімо разом мову Сенсар!
Ви неуважні до моїх дописів, п. Оксано. Ніби ж наголосила, що є й винятки. Та надуживання "поканням" і "приканням" в українській мові недоречне.
Жодної лаконічності. Сліпе калькування.
Про зручність тут годі й казати...
Власне аргументовано не погоджуюсь з Вашою думкою, Наталю. Для глибшого осягнення теми про функціонування прийменників при, по в українській мові рекомендую прочитати посібник “Сучасна українська мова: самобутність, система, норма” Оксани Микитюк, затверджений Міністерством освіти і науки України.
Творімо разом мову Сенсар!
Як і я не підтримую Вашої, п. Оксано.
Дякую за посібник. Однак я звертаюся частіше до авторитетніших джерел.
Джерела треба називати, думки - аргументувати.
Творімо разом мову Сенсар!
Даруйте, обмаль часу.