Психотип росіян і три рівні російської гібридної мережі: «мова», «культура», «бойова платформа»

- Що ви думаєте про гібридну війну?

- Винахід чисто російський. Був такий начштабу корнилівської дивізії - білогвардійський полковник Євген Месснер. Великий розумник, який створив теорію «мятєжевойни», в 20-ті роки минулого століття виїхав до Аргентини, в 1967 видав знамениту книгу «Теорія третьої світової». Радянський генштаб почав впроваджувати і розробляти цю концепцію на початку 80-х.

Є поняття трьох рівнів мережі. Ми накриваємо територію дуже щільною сіткою мовлення, впроваджуємо історію (неважливо - правда чи неправда, але це повинно повторюватися). В першу чергу даємо мовну матрицю. Люди повинні вчити російську мову - будь то Чехословаччина або Ємен. Культурна, мовна, семантична та історична матриці насаджуються. Повинні створюватися осередки російської культури і російського менталітету - це матриця 1 рівня.

- «Руська весна» могла відбутися не тільки в Україні?

- У будь-якій точці до Гібралтару. Волею долі я брав участь у створенні цієї багаторівневої системи.

- І в чому полягала ваша робота?

- Вести з людиною розмову таким чином, щоб він став абсолютно щирим нашим просуванцем. Ми створюємо осередки культури, вкладаючи гроші в балет, мистецтво - у що завгодно. Щоб людина почала щиро цікавитися Улановою ... Тютчевим ... Ми даємо найкраще, не шкодуємо для цього грошей і сил, віднаходимо знакові фігури.

Припустимо, ми сидимо з вами в Португалії і розмовляємо про Чехова (я був представником подібної культурної місії). Вам подобається Чехов? Мені теж. Ось ґрунт.

Знаходимо представників інтелігенції в маленькому містечку-побратимі і створюємо гурток любителів Чехова - нічого більше. А потім на культурну основу накладаємо організаційні моменти. Це перший рівень.

Будівництво матриці 2 рівня - це люди, які симпатизують нам без вербування. Знаходимо тих, які навчалися в Росії. Апологети "русского міра", ті хто сам дійшов, начитався Гумільова, і каже: «Нічого собі, у них пласт культури цікавий» - вони стають інформаційними вузлами. Самі того не усвідомлюючи, така людина вже веде інформаційну розвідку. Причому, все у відкритому режимі, все законно.

Потім на ту територію вставляється так звана бойова платформа - від 1 людини до дивізії. Припустимо, ви закінчили університет в Оренбурзі, і заразилися комуністичною ідеєю. Вам говоримо про те, щоб ви створили бойовий осередок людей, який в разі форс-мажору, у разі Третьої світової буде готовий захистити свою країну.

Ми з вами в Португалії? З португальцями говоримо про португальських фашистів: «У вас же був Салазар, через якого 40 років страждав португальський народ?». У кожній країні колись був якийсь страшний тоталітарний період, і я апелюю до нього. Прошу вас створити бойову групу, яка ні в якому разі не буде піддавати вашу країну загрозі. Вона буде існувати на випадок фашистського путчу. У такому випадку ми дамо вашій групі все, що вам буде потрібно: офіцерів зброю, гроші, інформацію - все для того, щоб ви захистили вашу країну. Так все суспільство стає контрольованим, і ми отримуємо багаторівневу структуру.

Якось ми їздили в Англію з Пристюком (Володимир Пристюк - колишній губернатор Луганської області, який доклав руку до розпалювання сепаратизму навесні 2014 на Луганщині - прим. ред.) - він був «смотрящий» від комсомолу, а я - учасник групи по культурному обміну, так і познайомилися.

- В окупованому Донбасі основою теж стала культурне просякнення?

- У Донбасі - донське козацтво, шолоховський «Тихий Дон» ...

- Такі мережі працюють і в Україні (крім «Л-ДНР»)?

- Можу назвати приблизні цифри по російським інформаційним вузлам і бойовим платформам у Києві. Тут від 4 до 7000 інформаторів російських було на весні 2015-го року, а бойових платформ - до 5000. У середньому в Києві близько 18 000 бойовиків готові створювати «Київську республіку».

- Сподіваюся, це перебільшення.

- Я спілкуюся з тією стороною і схильний вважати, що це обережні дані. Ці бойові одиниці - це ті, хто наприкінці 80-90 вже майже взявся за ручку дверей, що вели в комуністичний рай для них і їх сімей, і раптом для них усе розвалилося. Чиновники, комсомольці, профспілкові працівники, партійні. Уявіть - я чекаю, що через 2 роки буду 3 секретарем партії і життя моїх онуків влаштоване, а тут розпад СРСР ... Ці 18000 - це ті, кому зараз 45-50. А ще - православні ... І так далі.

- Якщо в Києві все так погано - чому Москва не спробувала зробити тут терористичну республіку?

- Ресурс! Не вистачає ресурсу у Росії. Зерна кинуті, у них є люди, а дати команду вони не готові, оскільки після команди треба постачати. Війна - занадто дороге задоволення.

- Давайте повернемося в «ЛНР». Що сталося навесні 2014-го?

- У перших числах травня 2014 луганські міліціонери звернулися до Києва: ми, луганська міліція, захищаємо Україну (11 райвідділів були готові зі зброєю захищати Україну), а ви прощаєте нам економічні злочини, вчинені за час служби - контрафакт, контрабанду, тіньові схеми ... Вони тоді мали страх перед Майданом - думали, що Майдан щось буде змінювати, і вони вийшли з такою пропозицією до Києва. Але Київ не став обговорювати це питання, і вони всі перейшли на бік «ЛНР». А 14 травня з'явилася «Луганська республіка».

У кожному райвідділі Луганщини був російський агент, завдання якого - придумати смачну, цікаву схему заробітку для 50 співробітників із зарплатою в 1,5 тис. грн., щоб весь райвідділ багатів, і всі протизаконні способи заробітку цілого райвідділу агентом документувалися.

- А потім, якщо що - «за яйця»?

- Як тільки хтось скаже: «Ми за Україну», до нього підходять і кажуть: «Гей, друже, ось твоя «папка»: я посилаю її Києву і твої майданівці тебе з твоїм жовто-блакитним прапорцем посадять на 10 років. А тут, якщо ти залишаєшся - ми будуємо разом нову республіку, і пенсії у тебе і у мене будуть, як у Росії». Відповіді з Києва не було для таких хлопців, і у них не залишалося виходу.

- Це не гіпотетично ви зараз говорите?

- Саме такі розмови і йшли. І ось ще приклад. У місті Свердловську (Луганської області) на 8 березня 2014 митники та прикордонники замовили для своїх дружин і коханок стільки прикрас, що їх мікроавтобусом довелося відправляти. Звідки гроші? Через кордон в лютому йшла бронетехніка - три тисячі доларів вони отримували за кожен російський танк. У маленьких селах Луганщини стояли «гради».

- А Київ куди дивився?

- Київ знав усе. Погранци і митниця отримували свій відсоток, і Литвин (голова Держприкордонслужби України Микола Литвин, який до 6 жовтня 2014 відповідав за «контроль над кордоном» з РФ), отримував своє з кожної установки «Град», з кожного танка і з кожного «Камаза» з озброєнням.

- Як психоаналітик, поясніть - чому росіянам не соромно красти чужі землі?

- У них нема майна, нема права власності, і включається психологічний механізм проекції: якщо я не маю власності, то і ви не маєте. Тому не вкрав Крим у нас Путін, а взяв. Вони - ординці. Ординець - це продукт еволюції особливого типу. У нас часто плутають легізм (верховенство закону) і громадянське суспільство (верховенство права). В чому різниця? Якщо ми говоримо, що закон понад усе, закон суворий, але це закон, поганий він чи ні, але він основа держави - це легізм ... Винайдено в Китаї - у вершині отримуємо фантастично сильну державу і нікчемного громадянина. Хто дорвався до законотворчості доводить державу до ручки.

Західна ж цивілізація пішла іншим шляхом - право на життя, право на свободу, право на власність - це основні права, а закон - це інструмент, який їм служить. І якби у нас, в Україні, було правова держава і правове суспільство, то закон, який ущемляє права не був би можливий.

Ординець - продукт еволюції, для якого слово сильного, слово господаря - понад усе, а права значення не мають.

Ми з вами (українці) - частина індоарійської раси, є європейцями. Секрет полішинеля полягає в тому, що в генетичному плані нема поняття слов'яни. Ніякого слов'янського суспільства нема. Є індоарійці, є тюрки. Ось ми з вами є набагато ближче до німців генетично, ніж до росіян. У Києві в Першу і Другу світову існував українсько-німецький суржик. У Ніжині огірки називають «гурок». Українською - «огірок», а німецькою «гурке» (gurke). Прислівники і діалекти українські ближче до німецької мови, ніж до російської.

- А що стосується психотипу російських завойовників і психотипу донбасівців?

- Психотип ординця і психотип  донбасянина близькі. Соціопатична установка ординця говорить: я поважаю сильного, сильний бере своє, а хто починає розбиратися, галасувати про справедливість - той слабкий, слабкість не заслуговує поваги. І цей експансивний тип змінити неможливо.

Вони отримують задоволення від розширення земель, але не від обробітку. Сусід для ординців може бути або ворогом, який ще не підпорядкований, або рабом - так росіяни дивляться на сусідів.

Паритет для них неможливий, рівноправність для ординця означає невизначеність. Так, щоб ніхто нікого не пригнічував - не вийде. Адже інакше - як визначити, хто з нас старший, кого слухатися? Стан агресії - нормальний стан ординця. Вони кажуть: б'є - значить любить. Любов - це соплі і слабкість, а сильний - завойовує.

Найкращий цар з погляду росіян - той, який їх пригнічує: Іван Грозний, Сталін. А що таке для росіян Єльцин або Микола Кривавий? Вони нікчемні.

- Але Миколу II в Росії зробили святим!

- Блаженним, дурником ... А справжній лідер в їхньому уявленні - це Путін.

Ті, що йдуть проти Путіна в Росії, як і українці, які повстали проти Януковича - це, у розумінні росіян, божевільні. Людині потрібен цар - вони в цьому впевнені. І тому Майдан для них був проявом божевілля. Вони щиро йшли нас рятувати - побачили збожеволілий народ, який потрібно повернути в нормальний стан, інакше вони свій будинок спалять, - ось так росіяни сприйняли українців, які підтримали Майдан.

Американець обирає вказівники, для нього Обама - директор великого універмагу, а не «мій пан». Тому Обама повинен прислухатися до виборців. А у гопників все по-іншому. Гопник слухається десятника або тисячника, гопником може бути і професор Луганського університету - він слухається пана. А американець відчуває себе наймачем Обами.

- А що це за расова теорія - про особливе походження  донбасян, яку вигадали в «ЛНР» ваші колишні колеги?

- Луганський національний університет, який залишився в «ЛНР», запропонував расову теорію походження  донбасянина (автор - доцент Красильников). Вона свідчить, що жителі Донбасу походять від суворих спадкоємців неандертальців, і тому це жорсткі люди, прості, чесні з сильними рисами характеру, їх бояться. У Луганському університеті була сильна археологічна школа, вони вели розкопки. І, до речі, майже весь істфак там залишився, звідти вийшло більшість «еліти ЛНР». Так ось навесні нинішнього року вони заявили, що предки луганчан харчувалися жорсткої їжею, яка формувала сильний характер. А от «укри» - решта України - походять від трипільців, які їли м'яку їжу, тому виросли м'якотілими, податливими, підлими, хитрими й лицемірними слабаками. Тоді як вони, «ЛНРівці» - це справжні билинні богатирі. І ось це «наукове відкриття» зараз уже входить в програму шкіл «ЛНР», його схвалила російська Академія наук.

Буквально перед самою війною був такий крик душі - фраза вирвалася з вуст доцента кафедри психології Луганського національного університету: «Нам не потрібна ваша цивілізація, нам потрібна православна культура!». І такі промови вели люди, яких приголубила київська влада, даючи ступені і звання. Це їх соціальна установка.

- Ви за те, щоб не приєднувати до України тимчасово окупований Донбас?

- Вибори до ВР 2014 були необхідні і, завдяки тому, що їх провели без територій, захоплених «Л-ДНР», в парламенті нема клінічних комуністів. А якби Крим і «Л-ДНР» залишалися в складі України, ВР у нас була б ще більше лівою та комуністичною, ніж та Верховна Рада, яку мали до Майдану. Потрібно на час відсікти населення, яке ще десятиліття буде ностальгувати за совком: Крим (де живуть відставники армійці, моряки російські) - у першу чергу, Донбас в другу.

У чому небезпека аншлюсу Донбасу? Ми беремо носіїв чужої ментальної матриці і чужого психотипу. Але всяка група опускається до рівня меншого представника - це ази соціальної психології. Якщо ми приймаємо себе в групу Гіві, і шукаємо спільну мову з ним, то через рік-півтора вся група опускається до рівня Гіві (малограмотного командира бойовиків «ДНР» - прим. ред). Як матусі, які, спілкуючись з 2-річною дитиною, кажуть: «Собачка - гав-гав». Ми будемо думати, як вони.

- Хіба немає прикладів, коли люди навпаки - піднімаються в розвитку, підтягуючись до рівня інших членів групи?

- Це у випадку, якщо їм стає їх стан некомфортним. А  донбасянин Гіві хоче бути схожий не на «слабкого укра», а на російського «воїна-визволителя». Такий неминучий і прогнозований результат совкової психології та системи освіти.

І коли кажуть, що жителів Донбасу зомбували, це не зовсім так. Люди не включали українські канали в Донбасі, коли вони були на тій території. Не включали ті, у кого обірваний мовний та ментальний зв'язок з прадідами. А ось ті, чиї предки пам'ятали Голодмор - вони встояли, і вони дивилися українські канали, які близькі їм, якими б примітивними ці канали не були. Не тому не дивилися, що українські канали відставали від російських за якістю. І не стануть дивитися українські канали на тій території, коли ми їх там знову включимо.

- А що, по-вашому, потрібно робити в ситуації «розлучення з Донбасом»?

- Вони поважають силу. Коли ми на своїй території перестанемо сумніватися у своїй правоті, коли у нас з'явиться національна ідея, яка цементує націю, і якій не потрібно боятися ... Коли ми матимемо стрижень, тоді слабкий потягнеться до сильного. Ми повинні створити ідею нашого національного держави, і це повинно стати платформою. А на болоті побудувати щось неможливо, треба створити фундамент. Приєднувати неосвоєні території, поки нема фундаменту - це безумство.

Зараз у них (в їхньому уявленні) відбувається перемога: Україна першою відводить війська, Україна першою запросила миру і поводиться, як сторона, що програла. Їх поставили в позицію переможців. Тому - хай буде автономія, але ми повинні чітко показати, що у нас не так ... Хлопці, дивіться туди - там ваша Росія. А ми зможемо розламати цей патологічний союз з Росією, зцементувати решту України. Хлопці, давайте визначатися - хто з ким. Тому що любити і тих, і цих не можна, безладні статеві зв'язки - не найкраща форма відносин. Мало того - ми повинні спокусити жителів Донбасу самотністю, адже засватана наречена - вона ж починає пишатися. А коли донбаські хлопці зрозуміють, що вони не потрібні ні Росії, ні Україні - їм буде ясно, що треба ще заслужити бути з нами.

Росія все зробила так, щоб в очах світової спільноти конфлікт на сході виглядав, як внутрішній бунт, який вони підтримали ззовні. А от коли буде помітно, що зсередини «Л-ДНР» наростає бунт проти існуючого стану речей, тоді можна буде і нам допомагати населенню Донбасу повернути Україну.

- А решта України чому після Майдану не наблизилася до Європи, якщо етнічно і психологічно до європейців ближче, ніж до РФ?

- Поки що в нас феодальна держава, а нації (як і політичні партії) виникають там, де капіталізм. Поки що у нас союзерени на чолі політичних угруповань. Немає національної ідеї, і тому найближчим часом європейцями ми не станемо.

- І в чому ж тоді черпати оптимізм?

- У нашому минулому - в 17 столітті! Ми тоді втратили те, що мали. Ми були європейцями, але забули свою етнічність - ту особливість, яка нас пов'язувала з цивілізованим суспільством. Коли згадаємо, тоді зможемо повернутися. Ми ж до 1654 року, до Переяславської Ради, були цивілізованим суспільством, а потім нас поневолили і ми почали розчинятися... Звідси й сьогоднішня позиція Європи: ви класні, хлопці, але ви накосячили - станьте такими, якими ви були в 17 столітті. Хлопці - говорить нам Захід - ви для початку поверніть Магдебурзьке право маленьким містам, а потім повернетеся в європейський будинок. Ось для чого йде вся ця метушня з децентралізацією.

Нещодавно була наукова конференція з нагоди 210-річчя Ніжинського університету, йшла розмова про Гоголя (Гоголь їх фронтмен, можна сказати). Виступає головний гоголезнавець - професор з Києва - і каже, що Гоголь розвінчав міф українського вільного козацтва і міф України, тому збожеволів. На це наші промовчали. Але раптом буквально сказилася німецька професорка. Каже: «Почекайте, а порятунок Європи від османів під Віднем - це міф? А фігури українських козацьких полковників, які стоять у Римі, на Мальті, в Парижі? А те, що козаків українських всі німецькі князівства наймали, як кращу армію Європи - теж міф?».

Українці звикли до комплексу неповноцінності. Через штампа «за землю російську». Через дебільний фільм Богдана Ступки (російського фільму з Богданом Ступкою в головній ролі «Тарас Бульба» - прим. ред.) - де кажуть, що українські козаки - алкашня, босяки. Але ж російська земля і Росія не мають нічого спільного. Слово «Росія» виникло в 1721 році. А до цього Росія не була самостійною державою - була Поклонна гора і московський цар пішки під узци вів коня з татарським посланцем! Росіяни, які нам зобов'язані своїм ім'ям («росіяни») - вкрали нашу історію і девальвували, зрадивши осміянню, нашу ментальність. А ми це прийняли - так, мовляв, ми салоїди, ми дурники.

- Але є ж, врешті-решт, і позитивна тенденція - на Майдані, на фронті (добровольчий рух, волонтерство) - громадянське суспільство адже початок нарешті формуватися?

- Тенденція - це не результат. Ще нема ніяких результатів. Результат - це те, що показали місцеві вибори.