Рабство в США: у 1830 році в Південній Кароліні 43 відсотки вільних негрів володіли рабами – Олексій Орлов (+аудіо)

kolosok00

Рабство в США: у 1830 році в Південній Кароліні 43 відсотки вільних негрів володіли рабами – Олексій Орлов (+аудіо)

Категорія
США
Світ
наука
Моя оцінка корисності цієї статті
4 - Дуже важливо
https://ar25.org/node/39705

Негр з графства Трімбл (штат Кентуккі) продав сина і дочку ... Негр з Меріленда продав в рабство своїх дітей, щоб купити дружину ... Негритянка Ділсі Поуп, що жила в Коламбусі (штат Джорджія), купила чоловіка, а коли він її образив, продала ... Фенні Кенеді з Луісвіла (Кентуккі) погрожувала чоловікові, що, якщо він не кине пити, то буде проданий ... Про реальну історію рабства в США розповідає історик Олексій Орлов.

Image
New Bern, North Carolina

Аудіоверсія

У всіх американських містах, заснованих в колоніальні часи, є місця, що приваблюють туристів. Але у Північно-Каролінському місті Нью-Берн таких місць більше, ніж у багатьох інших.

Я маю, звичайно, на увазі не великі міста, як, скажімо, Бостон, Нью-Йорк, Філадельфія, Чарльстон, Саванна, Новий Орлеан, а невеликі, до яких відноситься і Нью-Берн, який налічував (згідно з переписом населення 2010 року) 29524 жителів. Це друге найстаріше в Північній Кароліні місто. Його заснували в 1710 році іммігранти зі Швейцарії та назвали на честь столиці країни, з якої виїхали.

Сьогодні в Нью-Берні 164 будинки занесені в список історичних об'єктів, що охороняються державою. Один з них - двоповерховий будинок, побудований в 80-х роках XVIII століття. Він  належав багатому купцеві Джону Райту Стенлі, кораблі якого поставляли повстанцям провіант і боєприпаси під час Війни за незалежність.

Одним з дев'яти дітей Стенлі-старшого був син, народжений в 1774 році негритянкою. При народженні Джон Карратерс Стенлі належав Олександру і Лідії Стюарт, які були близькими друзями його батька.

Власники віддали юного Джона в учні до перукаря, а потім допомогли відкрити власну перукарню. Коли Джону було 21 рік, Стюарти вирішили дарувати йому свободу. Суд графства Кравен схвалив їх рішення. Джон звернувся за відповідним схваленням в легіслатури штату, і законодавці Північної Кароліни підтвердили рішення місцевого суду. У 1798 році 24-річний Джон Карратерс Стенлі став вільним негром. Незабаром він викупив у Стюартів свою дружину Кітті і двох синів, а потім і брата дружини.

Тоді ж Джон Карратерс Стенлі купив двох чорношкірих помічників, і це були його перші раби. Згодом він став одним з найбільших рабовласників в графстві Кравен.

Перепис населення 1830-го року зафіксував: йому належали 163 раби. До цього часу Стенлі володів мережею перукарень, займався купівлею-продажем нерухомості, його раби працювали на трьох бавовняних плантаціях.

Джон Карратерс Стенлі був одним з багатьох чорношкірих рабовласників, таких в Америці були тисячі. Хоча, звичайно, не всі розбагатіли як Стенлі. Чорні раби були у всіх 13-ти колоніях, і в усіх 13-ти були вільні негри, які володіли рабами.

Джеймстаун – перше постійне поселення англійців у Північній Америці – був заснований в 1607 році в нинішній Вірджинії. У 1620-му було засновано поселення Плімут в нинішньому Массачусетсі.

А в 1654-му була зареєстрована перша покупка вільними неграми чорношкірого раба.

Можливо, були і більш ранні покупки. Але історик Р.Хеллібертон, що займався історією вільних негрів в Америці, називає 1654 й рік, оскільки є документальне свідчення: місцевий суд в колоніальній Вірджинії схвалив покупку Ентоні Джонсоном і його дружиною Мері чорношкірого Джона Кестора. Суд підтвердив, що він проданий їм на все життя.

Відомості про те, що вільні негри володіли чорними рабами офіційно зафіксовані в Бостоні в 1724 році, в Коннектикуті - в 1783-му. У 1790 році в Меріленді 46 афроамериканців володіли 143-ма рабами.

Історик-афроамериканець Картер Вудсон, автор безлічі робіт, написав в 1924-му році статтю "Вільні негри - власники рабів в Сполучених Штатах у 1830 році". Спираючись на дані перепису 1830-го року, Вудсон називає з абсолютною точністю число вільних негрів і число чорних невільників, що належали їм.

У 1830 році в Америці було 319 599 вільних негрів (13,7 відсотка від загального числа негрів в країні). 3776 вільних негрів були рабовласниками. Їм належали 12907 чорних рабів.

Томас Преслі, професор Університету Вашингтона, скористався даними статті Вудсона і доповнив їх.

У статті "«Відомий світ» вільних чорних рабовласників" він писав, що в 1830 році в Південній Кароліні 43 відсотки вільних негрів володіли рабами, в Луїзіані - 40 відсотків, в Міссісіпі - 26, в Алабамі - 25, в Джорджії - 20 відсотків.

У назві статті слова «Відомий світ» не випадково взяті в лапки. Стаття Преслі була надрукована у 2006 році. А трьома роками раніше вийшов друком історичний роман «Відомий світ», який приніс його автору Едварду Джонсу Пулітцерівську премію.

Дія роману розгортається у Вірджинії в придуманому автором графстві Манчестер. У ньому живуть тридцять чотири негритянські сім'ї – і вісім з цих сімей володіють чорними рабами, причому колишньому рабу Генрі Таунсенд належать 33 невільники ...

Багато читачів були здивовані: чи могло таке бути? Зі шкільної лави їм було відомо про білих работоргівців і білих рабовласників. І раптом! – виявляється, що й афроамериканці були рабовласниками та работорговцями.

Якби роману «Відомий світ» вийти в друк не на початку XXI століття, а в першій половині ХХ, подібних запитань не виникло б. Тому що в той далекий вже час американські історики не приховували історичних фактів. Ситуація змінилася в 50-60-і роки - з початком правозахисного руху, коли у всіх бідах афроамериканців почали звинувачувати виключно білих.

Стаття Вудсона "Вільні негри – власники рабів" була опублікована, як ми знаємо, в 1924 році. Сумнівно, щоб він написав таку статтю п'ятдесят років по тому.

«Відомий світ», про який оповідає Джонс, абсолютно невідомий сучасному читачеві. Що ж стосується статті професора Преслі, то вона опублікована в "Журналі Африкано-Американської історії", що призначався виключно фахівцям.

У колишні часи про існування негрів-рабовласників було широко відомо, і статті про них публікували такі журнали, як "The North American Review". У 1905 році цей найстаріший в країні літературний журнал опублікував статтю Калвіна Вілсона про чорношкірих рабовласників. Ось лише деякі приклади.

... Негр з графства Трімбл (штат Кентуккі) продав сина і дочку ... Негр з Мериленду продав в рабство своїх дітей, щоб купити дружину ... Негритянка Ділсі Поуп, що жила в Коламбусі (штат Джорджія), купила чоловіка, а коли він її образив, продала ... Фенні Кенеді з Луїсвілла (Кентуккі) погрожувала чоловікові, що, якщо він не кине пити, то буде проданий ... північнокаролінець продав свого батька за те, що той критикував його. "Хай-но старий попрацює на кукурудзяних полях у Новому Орлеані. Там його навчать хороших манер", – сказав син.

Перші раби Вільяма Еллісона були підручними господаря, який володів майстернею, що випускала бавовноочисні машини. Про цю цікаву людину оповідає книга "Чорні господарі", написана істориками Майклом Джонсоном і Джеймсом Роарка.

Вона вийшла у світ в 1984 році у твердій обкладинці, у 86-му – в паперовій палітурці, і з того часу не перевидавалася. Вона мало кому відома, і про це варто пожалкувати. Герой заслуговує, щоб про нього знали не тільки одиниці, які цікавляться історією афроамериканців.

Еллісон народився в 1790 році у білого батька-рабовласника і матері – чорної рабині в містечку Стейтбург в центрі Південної Кароліни. Батько, який володів плантацією бавовни, назвав сина Ейпріл. Хлопчині було 12 років, коли батько віддав його в учні до Вільяма Макгрейта, який виготовляв бавовноочисні машини.

Елі Уітні винайшов котон-джин в 1793 році в Джорджії, і це була революція в обробці бавовни-сирцю. Одна машина заміняла працю десятка працівників, які займалися вручну відділенням волокон бавовни від насіння. Кожен плантатор прагнув придбати таку машину. Деякі умільці взялися за виготовлення котон-джина власними силами.

Еллісон працював у Макгрейта до 1816 року. До цього часу 26-річний раб навчився всього, чого тільки можна. Він міг виготовити будь-яку частину машини, міг замінити зношену деталь новою. Він їздив за викликами до тих, хто купив котон-джин у Макгрейта, якщо їм був потрібний ремонтник. Він оформляв замовлення і розплачувався за рахунками. І, заробляючи гроші, він їх накопичував. Еллісон зібрав достатньо, щоб сплатити викуп і стати вільним.

8 червня 1816 року Ейпріл Еллісон постав разом зі своїм власником-батьком перед суддею. Судді слід вирішити, чи схвалити прохання рабовласника про звільнення раба. І 26-річний Ейпріл Еллісон став вільною людиною. Але цього було йому недостатньо. Він хотів позбутися мені Ейпріл, яке однозначно видавало в ньому колишнього раба.

 Батько дозволив йому взяти його ім'я - Вільям, але дозволу батька було недостатньо. І Ейпріл Еллісон знову звернувся до суду. 20 червня 1820 року 30-річний вільний негр Ейпріл Еллісон став Вільямом Еллісоном. До цього часу він вже побудував власну майстерню з виготовлення та ремонту бавовноочисних машин і купив двох чорношкірих помічників - 26-річного та 45-річного.

Проведені раз в десять років (згідно з Конституцією) переписи населення зафіксували зростання числа рабів у Еллісона: 1820 рік – 2 раба, 1830-й – 4, 1840-й – 30, 1850-й – 36, 1860-й – 63 ...

Він володів овочевою плантацією, йому належала мережа магазинів...  Еллісон був у графстві Самтер не єдиним негром-рабовласником. Але ні у кого не було за рік до початку війни Півночі і Півдня стільки рабів, скільки у Вільяма Еллісона. Йому виповнився 71 рік, коли почалася війна і  помер він в перший рік війни - 5 грудня 1861 року.

Після війни, коли вільними стали всі негри, ті з них, хто вирішив зайнятися політикою, стали республіканцями – членами партії, що перемогла. Сини Вільяма Еллісона – Генрі і Вільям-молодший – записалися в місцевий Клуб Демократичної партії, членами якого, крім них, були тільки білі.

Джерело

А тут автор статті – Олексій Орлов, фахівець з історії США – дає доповнення і відповідає на запитання:

 

 

Наші інтереси

Знати реальну історію США. Майже все, що нам розповідає лівацька пропаганда, – брехня. 

Останні записи
Опубліковано Володимир Федько 23 July, 2018 - 21:08
Дуже цікаво! У мене про рабовласництво в США пізнання були на рівні "Хижина дяди Тома"!
Опубліковано Володимир Щербина 21 September, 2019 - 22:28
В романі Майн Ріда "The Ocean Waifs: A Story of Adventure on Land and Sea" (в російському перекладі "Затерянные в океане") є персонаж на прізвисько "Snow-ball" ("Сніжок"). Це вільний негр, який працює коком на невільничому судні, яке займається перевезенням в Америку чорношкірих рабів.
Опубліковано Арсен Дубовик 23 September, 2019 - 13:26
Козаки знали просту істину: "Раб мріє не про свободу – він мріє про своїх рабів." Тому створили свою приказку: "Рабів до Раю не пускають". А простий люд з цим погоджувався наступною приказкою: “Не дай нам Бог з Івана – пана”
Опубліковано Зірка 23 August, 2021 - 07:52
Дякую, Оксано ! Нам звільнитися від брехливої історіографії, вивчаючи ці приховані факти !
Опубліковано Микола Стригунов 23 August, 2021 - 10:59
А зараз, нащадки чорних рабовласників намагаються злупити великі гроші з нащадків білих рабів. Під приводом компенсації за рабство їхніх предків у предків білих...Отака от хуцпа, малята...
Опубліковано mpohoril 11 September, 2025 - 09:17
Нащадки, пане Мколо?
Audio file
/sites/default/files/radio/klavdia_petrivna_-_ya_tobi_brehala.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/iran_zbagachuye_uran_-_sasha_boole.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/zwyntar_-_ne_doviryay_smertnym.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/klavdia_petrivna_-_sonce_zhara.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/klavdia_petrivna_-_znaydy_mene.mp3
Audio file
/sites/default/files/tayina_ukrayiny.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/zwyntar_-_choven.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/ruslana-ostannya_poema.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/bozhichi-ja_ptychka-nevelychka-kant.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/2.slipa_dytyna.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/zlata_ognevich_-_yangol.mp3
Audio file
/sites/default/files/sergius_iii_-_maty_govoryla_ukrayinskoyu_my_mother_told_me_ukrainian_version_ac_valhalla_song.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/oy_yak_zhe_bulo_izprezhdy.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/02_kolir_nochi_-_dva_shlyahy.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/05_kolir_nochi_-_slava_ukrayini.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/zwyntar_-_na_boloti.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/oc_feat._bangi_hep_-_ziyde_sonce.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/torban_-_oy_yak_zhe_bulo.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/zwyntar_-_dzhonni.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/harcyzy_-_lebedi_2020.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/oleksa_mikolajchuk_ta_viktor_pashnik_-_sonce-zori.mp3
Audio file
/sites/default/files/zwyntar_-_gospel.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/angy_kreyda_-_vrazhe.mp3
Audio file
/sites/default/files/tnmk_-_ivo_bobul_1.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/hrystyna-solovij-buty-lyudmy.mp3
Audio file
/sites/default/files/karta_svitu_-_kryla.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/kalush_feat.skofka-dodomu_kaver_victoria_niro.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/kolir_nochi_-_korabli_demo_2013.mp3
Audio file
/sites/default/files/vopli_vidoplyasova_-_yura.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/de_tvoya_liniya.mp3
Audio file
/sites/default/files/trans-former-kalina.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/kozak_system_-_poday_zbroyu.mp3
Audio file
/sites/default/files/02_-_party_na_prikarpatti.mp3
Audio file
/sites/default/files/folkteatr_ostapa_stahiva._pisni_upa._marshyruyut_vzhe_povstanci.mp3
Audio file
/sites/default/files/tavro_-_fashist_2.mp3
Audio file
/sites/default/files/karchata_folknery.mp3
Audio file
/sites/default/files/karna-gucul-metal_2017.mp3
Audio file
/sites/default/files/kazka_-_plakala.mp3
Audio file
/sites/default/files/maxima_-_u_rayu.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/maxima_-_zolota_y_nebesna_zhinka.mp3
Audio file
/sites/default/files/maxima_-_zyma_vesna_lito_osin.mp3
Audio file
/sites/default/files/the_doox_-_gopaka.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/the_doox_-_pid_borom.mp3
Audio file
/sites/default/files/diana_bigun-moya_zemlya.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/4_koly_vona.mp3
Audio file
/sites/default/files/meri_-_ya_z_ukrayiny.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/vidverto_-_borotba.mp3
Audio file
/sites/default/files/14_sosonochka.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/drevo_tak_kosyv_batko.mp3
Audio file
/sites/default/files/the_doox_-_rusalochky.mp3
Audio file
/sites/default/files/the_doox_-_ne_vidpuskay.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/the_doox_-_viter_z_polya.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/13_folknery_-_vyplyvalo_utenia.mp3
Audio file
/sites/default/files/taruta_zberemosya_rode.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/090-znak-vodi-mamo.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/119-vv-harmonija.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/115-vv-vesna.mp3
Audio file
/sites/default/files/117-vv-haleluja.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/118-vv-halu_pryhod.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/120_-_gorila_sosna.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/054-oj_po_sinomu_mori.mp3
Audio file
/sites/default/files/055-oj_tam_u_lvovi.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/002-kvitka-osinnie_kokhannia.mp3
Audio file
/sites/default/files/022-haydamaky_gnyva.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/021-haydamaky_bohuslav.mp3
Audio file
/sites/default/files/017-ohorontsi_lisu.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/ta_scho_tancjuye_z_vitrom.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/vita-brevis-doroga-v-nebesa.mp3
Audio file
/sites/default/files/nedilja-prosto-neba.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/vitalij-kozlovskij-znayesh.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/01._enej_-_radio_hello.mp3
Audio file
/sites/default/files/05_vitre_hnatyi.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/igor-balan-oj-tam-za-morjami.mp3
Audio file
/sites/default/files/korali_project_-_korali_-_01._potsuhy.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/batkivcke_gyto.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/burmaka_hodyt_son.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/burmaka_melanka.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/liotchyk.mp3
Audio file
/sites/default/files/lama_meni_tak_treba.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/04._mertvi_troyandy.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/08._z_togo_berega.mp3
Audio file
/sites/default/files/09._ya_bez_tebe_ne_ye.mp3
Audio file
/sites/default/files/maxima_-_kolyskova.mp3
Audio file
/sites/default/files/chuhajster-ukr.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/kozaky.mp3
Audio file
/sites/default/files/tnmk_banzay.mp3
Audio file
/sites/default/files/tnmk_vidryvaysya.mp3
Audio file
/sites/default/files/tnmk_syla.mp3
Audio file
/sites/default/files/tnmk_ta_ty_shcho.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/mandarinovij-raj-zorepadi.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/nedilja-prosto-neba.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/ty_v_mene_ye.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/nebo_ukrayiny-drach_eduard.mp3
Audio file
/sites/default/files/euterpa_marysunia.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/sonce-hmary_na_chuzhyni.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/01.persha_versiya.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/03.vesna_.mp3
Audio file
/sites/default/files/07.chaka_1.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/020-haydamaky_30-lit.mp3
Audio file
/sites/default/files/026-dyki_gusy.mp3
Audio file
/sites/default/files/027-pisnya_pro_pisnyu.mp3
Audio file
/sites/default/files/031-ukraina.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/033-ishla_divcha_luchkamy.mp3
Audio file
/sites/default/files/035-vv_kompanichenko_taras.mp3
Audio file
/sites/default/files/036-kvitka-dva_koliory.mp3
Audio file
/sites/default/files/036-kvitka_cisyk_-_cheremshyna.mp3
Audio file
/sites/default/files/039._dva_kolory.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/040._chornobryvtsi.mp3
Audio file
/sites/default/files/042._nich_jaka_misiachna.mp3
Audio file
/sites/default/files/043._de_ty_teper.mp3
Audio file
/sites/default/files/045-oj_na_gori_ta_zenci_znut.mp3
Audio file
/sites/default/files/046-ridna_maty_moja.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/048-lira.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/049-pryvyd.mp3
Audio file
/sites/default/files/051-neba_zori.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/052-ptakha.mp3
Audio file
/sites/default/files/056-tam_na_stavi.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/059-i_zijde.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/061-hen_dolynoju.mp3
Audio file
/sites/default/files/062-mykyta_shvachka.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/064-bili_demony.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/065-maga_vira.mp3
Audio file
/sites/default/files/067-zapovit.mp3
Audio file
/sites/default/files/069-vechir.mp3
Audio file
/sites/default/files/072-olster.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/073-shiva.mp3
Audio file
/sites/default/files/076-transformer-zmusila.mp3
Audio file
/sites/default/files/098-drymbadadzyga-shidi-ridi.mp3
Audio file
/sites/default/files/101-u-muza-7.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/103-u-muza-16.mp3
Audio file
/sites/default/files/ukranski_koljadki_-_dobrij_vechir_tobi_pane_gospodarju.mp3
Audio file
/sites/default/files/radio/105-vasya-club-04-chorna_gora.mp3
Audio file
/sites/default/files/108-bozhichi-sho-z-kuiva-ta-j-do-rusalima.mp3
Audio file
/sites/default/files/111-bozhichi-u_poli_vijsko_stojalo-koljadka.mp3
Audio file
/sites/default/files/114-muzyka_dyka.mp3
Audio file
/sites/default/files/tik_-_cyklony.mp3
Audio file
/sites/default/files/ukrayinski_dity_i_ruslana_-_ye_u_kozhnogo_z_nas_v_serci_mriya.mp3
Audio file
/sites/default/files/116_-_velyka_syla.mp3
Audio file
/sites/default/files/tik_vesela_pisnya_2010_-_bude_shchastya_gulyay_veselys_sodnya_vitka_pry_vlasti_bude_shchastya_gulyay_veselys_sodnya_vitka_pry_vlasti.mp3
Audio file
/sites/default/files/6_sheva_ital.mp3
Audio file
/sites/default/files/chornyj_luge.mp3
Audio file
/sites/default/files/16_siv_sus_hrestos_da_vecheryaty_-_shchedrivka.mp3