Ми підтримуємо зв'язки, посміхаємося сусідам, кличемо на свята рідню, робимо візити у відповідь. І лише після 40 років можемо без страху відмовитися від марного спілкування.

Фахівці дійшли цікавого висновку: що вищий духовний розвиток людини, то менше вона залежить від зовнішніх зв'язків. Тобто ситуація, коли від неї відвернувся цілий світ, а вона і вухом не повела – не про сильну особистість, а про розумну людину.

По-перше, що людина розумніша, то складніше їй підібрати співрозмовника свого рівня. Одна цікава дискусія – це ще не дружба.

По-друге, що розумніша людина, то її внутрішній світ багатший і складніший, ніж зовнішній. Усамітнення заспокоює і приводить думки до ладу, а особи, імена, розмови, плітки, пересуди – стомлюють і дратують.

Геніальні та визначні люди терпіти не могли церемонії, премії, червоні килимові доріжки та фотосесії для преси. Вони прагнули якнайшвидше повернутися до своєї лабораторії, кабінету, студії, щоб продовжувати займатися справою, а не трясти повітря вібраціями слів.

Джерело: Ukr.media