Вербах в минулому професор права. Він присвятив багато часу юридичним аспектам політики в інтернеті. Паралельно вивчав перспективні технологічні тренди, намагаючись зрозуміти, як інтернет змінює природу бізнесу, та й взагалі відносини між людьми.

Ось, що він розповів він у своєму інтерв’ю Slonу:

Людству властиво грати. Будь-які суспільства, включаючи доісторичні, робили це. Скажімо, наша любов до пазлів або ігр на кшталт Challenge йде корінням в соціологію. Так що ігри - це необов'язково те, у що ви граєте заради розваги. І для мене Гейміфікація - це наука не стільки про ігри, скільки про те, що робить їх такими цікавими, захоплюючими і наскільки ці якості здатні проявити себе в бізнесі, навчанні та інших сферах нашої діяльності.

Робіть те, що робите. А гейміфікація зробить вашу роботу приємнішою та цікавішою. У грі зосереджено безліч точок мотивації - змагальність, призові стимули, логіка подолання перешкод. Простіше кажучи, ваша робота не стає грою, але ви починаєте працювати так, немов граєте.

Сотні великих компаній, а з урахуванням інтернет-бізнесу, можливо, навіть і більше, серйозно вивчають Гейміфікацію. А коли гігантські транснаціональні корпорації запускають проекти по Гейміфікації, це означає, що змінюється весь бізнес. Менеджмент вдається до Гейміфікації як способу розвинути і систематизувати свою мотиваційну політику.

На користь популярності гейміфікації говорить і те, що компанії на зразок Bunchball, Gigya, Badgeville вже продають компаніям цілі самостійні платформи з впровадження Гейміфікації - зокрема, в галузі управління взаємовідносинами з клієнтами. Звичайно, було б перебільшенням назвати Гейміфікацію окремою великою індустрією, але масштаби її поширення вже вражають.

Ми говоримо про гру як спосіб створення викликів, які мотивують людей долати труднощі. Адже саме в цьому суть гри і ігрової свідомості. До того ж існує багата гамма різноманітних технік, що використовуються дизайнерами в процесі створення ігор. І кожна з них потенційно здатна викликати у людини потрібну реакцію, спонукати до дії.

Цікаво, що мої колеги по бізнесу і академічному середовищу щиро впевнені, що я постійно граю в ігри. Думають про мене як про фанатичного геймера. Звичайно ж, вони перебільшують. Хоча час від часу я люблю пограти - скажімо, в World of Warcraft. Прямо зараз я граю в гру, яка називається BioShock. Це те, що я роблю для розваги.

У той же час я ретельно тестую багато ігор для свого курсу - Plants vs. Zombies, припустимо. Ще у Facebook - FarmVille, CityVille. Ці ігри дуже корисні в плані навчання і мають специфічні техніки, що мотивують гравців. Вони дуже прості, але змушують людей продовжувати грати і купувати віртуальні товари. Загалом, я дійсно багато граю, але не через маніакальну пристрасть до ігор, а лише тому, що вони допомагають мені вивчати ігрові методи.