Залізничний коридор КНР-Росія-Європа - лише побічний ефект епохального китайського проекту з освоєння нових ринків і розширення свого впливу. Інститут німецької економіки опублікував дослідження про китайський проект "Один пояс - один шлях" (One Belt One Road), який прийнято називати новим шовковим шляхом.
15 февраля 2016 року залізничний склад з товарами з Китаю через Казахстан і Турменістан вперше прибув до Ірану
В інтерв'ю для DW вчений Томас Пульс розповів про цілі цього проекту і ту роль, яка відводиться в ньому Росії, Казахстану і іншим державам Центральної Азії.
Deutsche Welle: Досить широко поширена точка зору, згідно з якою новий Шовковий шлях - інфраструктурний мега-проект, основна мета якого є прокладення з Китаю в Європу сухопутної залізниці через Казахстан, Росію і Білорусь. Це так?
Томас Пульс
Томас Пульс: Цілей у цієї ініціативи багато, але головна, кінцева - не стільки коридор для доставки по суші китайських товарів до Європи, скільки створення інтегрованого євразійського економічного простору, центром якого буде Китай.
Ідея полягає в тому, щоб у транспортній сфері, отже, і економічно тісніше прив'язати до Китаю ті держави, які розташовані вздовж цього коридору. Наприклад, Таджикистан, Узбекистан, Казахстан.
- Але ж в якості центру євразійського простору позиціонується зараз Росія! Для цього вона, зокрема, створила Євразійський економічний союз, в який входить і Казахстан.
- Китайці здавна, впродовж тисячоліть, вважали свою країну центром світу, Серединний царством. Саме таке сприйняття дійсності лежить і в основі ініціативи "Один пояс - один шлях". Китай явно претендує на лідерство в Євразії.
- Яку ж роль відводиться в цьому проекті Росії?
- У досить віддаленому майбутньому проект дозволить навіть обійти Росію стороною. Адже йдеться про створення транспортної магістралі до Європи через центрально-азійські країни, Іран і Туреччину. Класичний Шовковий шлях теж проходив південніше Каспійського моря.
- Так що, залізничний маршрут Китай-Росія-Європа-це зовсім не серцевина проекту?
- Взагалі сухопутний маршрут - це скоріше приємний побічний ефект проекту, що дозволяє прискорити доставку певного асортименту продукції. Однак переважну частину своїх товарів Китай і в майбутньому буде поставляти в Європу по морю. Для того, щоб замінити один сучасний судно-контейнеровоз, можуть знадобитися до 300 поїздів. Жодна траса подібну пропускну здатність не забезпечить! Тому вкрай важливою складовою ініціативи є розвиток морського Шовкового шляху. Плануються, зокрема, інвестиції в Порт Ламу в Кенії, а також перетворення кінцевої точки, грецького порту Пірей, купленого недавно китайської держкомпанією COSCO, в логістичний хаб для поставок в Європу і Північну Африку.
- Для чого ж тоді сухопутний Шовковий шлях?
- Для розширення співпраці з не дуже великими сусідніми країнами, для освоєння нових ринків збуту і збільшення політичного впливу в регіоні.
Китай поки що дуже мало торгує зі своїм безпосереднім оточенням. У нього в сусідах - 14 держав, включаючи такі великі, як Індія і Росія. Але йдуть туди в цілому лише 9 відсотків китайського експорту. Для порівняння: у Німеччині на сусідів припадають майже 37 відсотків усіх експортних поставок.
Концепція "одного пояса" передбачає створення в країнах, через які пройдуть транспортні магістралі, промислових зон. Там будуть інвестувати і будувати китайські фірми. Це, з одного боку, допоможе завантажити китайську будівельну галузь, яка сильно страждає останнім часом від надлишкових потужностей. З іншого боку, активізація товарообміну з центрально-азійськими та іншими країнами регіону покликана дати потужний імпульс розвитку Північно-Заходу Китаю.
- Це одна з цілей нового Шовкового шляху?
- Звичайно! До сих пір китайське економічне диво відбувалося головним чином на сході країни, на узбережжі. Відстаючими виявилися внутрішні та особливо північно-західні провінції. Але ж там проживають не менше 400 мільйонів чоловік. Багато з них у пошуках заробітку виїжджають звідти в прибережні міста, що загострює економічні та соціальні проблеми в країні.
- Отже, країнам Центральної Азії новий Шовковий шлях обіцяє китайські інвестиції і товари, а також зростання політичного впливу Китаю. А чим він обернеться для Росії?
- Важко сказати. Плани величезні, але все залежить від того, що саме врешті решт вдасться реалізувати. Поки конкретні домовленості досягнуті за проектами магістралей до Індійського океану із Західного Китаю через Пакистан і з Південного Китаю через М'янму.
- Але це все в південному напрямку. А в західному, в сторону Центральної Азії?
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Шовковий шлях: геополітичний проект, покликаний забезпечити лідерство Китаю в Євразії
Світ:
Спецтема:
Залізничний коридор КНР-Росія-Європа - лише побічний ефект епохального китайського проекту з освоєння нових ринків і розширення свого впливу. Інститут німецької економіки опублікував дослідження про китайський проект "Один пояс - один шлях" (One Belt One Road), який прийнято називати новим шовковим шляхом.
17052101.jpg
В інтерв'ю для DW вчений Томас Пульс розповів про цілі цього проекту і ту роль, яка відводиться в ньому Росії, Казахстану і іншим державам Центральної Азії.
Deutsche Welle: Досить широко поширена точка зору, згідно з якою новий Шовковий шлях - інфраструктурний мега-проект, основна мета якого є прокладення з Китаю в Європу сухопутної залізниці через Казахстан, Росію і Білорусь. Це так?
Томас Пульс: Цілей у цієї ініціативи багато, але головна, кінцева - не стільки коридор для доставки по суші китайських товарів до Європи, скільки створення інтегрованого євразійського економічного простору, центром якого буде Китай.
Ідея полягає в тому, щоб у транспортній сфері, отже, і економічно тісніше прив'язати до Китаю ті держави, які розташовані вздовж цього коридору. Наприклад, Таджикистан, Узбекистан, Казахстан.
- Але ж в якості центру євразійського простору позиціонується зараз Росія! Для цього вона, зокрема, створила Євразійський економічний союз, в який входить і Казахстан.
- Китайці здавна, впродовж тисячоліть, вважали свою країну центром світу, Серединний царством. Саме таке сприйняття дійсності лежить і в основі ініціативи "Один пояс - один шлях". Китай явно претендує на лідерство в Євразії.
- Яку ж роль відводиться в цьому проекті Росії?
- У досить віддаленому майбутньому проект дозволить навіть обійти Росію стороною. Адже йдеться про створення транспортної магістралі до Європи через центрально-азійські країни, Іран і Туреччину. Класичний Шовковий шлях теж проходив південніше Каспійського моря.
- Так що, залізничний маршрут Китай-Росія-Європа-це зовсім не серцевина проекту?
- Взагалі сухопутний маршрут - це скоріше приємний побічний ефект проекту, що дозволяє прискорити доставку певного асортименту продукції. Однак переважну частину своїх товарів Китай і в майбутньому буде поставляти в Європу по морю. Для того, щоб замінити один сучасний судно-контейнеровоз, можуть знадобитися до 300 поїздів. Жодна траса подібну пропускну здатність не забезпечить! Тому вкрай важливою складовою ініціативи є розвиток морського Шовкового шляху. Плануються, зокрема, інвестиції в Порт Ламу в Кенії, а також перетворення кінцевої точки, грецького порту Пірей, купленого недавно китайської держкомпанією COSCO, в логістичний хаб для поставок в Європу і Північну Африку.
- Для чого ж тоді сухопутний Шовковий шлях?
- Для розширення співпраці з не дуже великими сусідніми країнами, для освоєння нових ринків збуту і збільшення політичного впливу в регіоні.
Китай поки що дуже мало торгує зі своїм безпосереднім оточенням. У нього в сусідах - 14 держав, включаючи такі великі, як Індія і Росія. Але йдуть туди в цілому лише 9 відсотків китайського експорту. Для порівняння: у Німеччині на сусідів припадають майже 37 відсотків усіх експортних поставок.
Концепція "одного пояса" передбачає створення в країнах, через які пройдуть транспортні магістралі, промислових зон. Там будуть інвестувати і будувати китайські фірми. Це, з одного боку, допоможе завантажити китайську будівельну галузь, яка сильно страждає останнім часом від надлишкових потужностей. З іншого боку, активізація товарообміну з центрально-азійськими та іншими країнами регіону покликана дати потужний імпульс розвитку Північно-Заходу Китаю.
- Це одна з цілей нового Шовкового шляху?
- Звичайно! До сих пір китайське економічне диво відбувалося головним чином на сході країни, на узбережжі. Відстаючими виявилися внутрішні та особливо північно-західні провінції. Але ж там проживають не менше 400 мільйонів чоловік. Багато з них у пошуках заробітку виїжджають звідти в прибережні міста, що загострює економічні та соціальні проблеми в країні.
- Отже, країнам Центральної Азії новий Шовковий шлях обіцяє китайські інвестиції і товари, а також зростання політичного впливу Китаю. А чим він обернеться для Росії?
- Важко сказати. Плани величезні, але все залежить від того, що саме врешті решт вдасться реалізувати. Поки конкретні домовленості досягнуті за проектами магістралей до Індійського океану із Західного Китаю через Пакистан і з Південного Китаю через М'янму.
- Але це все в південному напрямку. А в західному, в сторону Центральної Азії?
- Тут великі проекти поки що на підході.
Китай є загрозою для України.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля