Скорочення шляху. Національний лідер: мобілізатор чи цілитель?

Завантажити фільм «Дюна»/«Dune» (1984)

Не секрет, що переважна частина активних українців покладає надії на Лідера, який мобілізує народ, наведе лад в державі, подолає корупцію, проведе радикальні реформи, покарає злочинців. Але чи підтримає такого Мобілізатора більшість українців? Навряд чи, оскільки більшість хоча й прагне змін, проте водночас боїться їх як вогню. В чому справа?

Спробуймо уявити собі український народ як велику людину. Навіть при поверховому погляді зрозуміло, що ця людина хвора, ослаблена, перелякана, задурена. Їй не подобається її хвороба, але вона вже “звикла” до такого напівдохлого стану і панічно боїться “уколів”, “оздоровлюючих процедур” і навіть простої “перев’язки”. Вона боїться будь-яких змін, бо занадто часто всілякі “шокові терапевти” виявлялися звичайними хижаками і паразитами.
Тепер уявіть собі, що до такого хворого приходить людина і каже: “Зараз будемо мобілізувати твій імунітет. Для початку треба стрибнути в холодну воду”. Та наш хворий може вмерти від самої думки про таку “мобілізацію”...

Перед тим, як підіймати український народ на великі справи, його треба заспокоїти, звільнити від страху, розкрити очі на його великий потенціал, пояснити тимчасовість нинішньої слабкості, показати перспективи і шлях до перемоги. Одне слово, Україна потребує зцілення, тому протягом найближчих двох років їй потрібен Цілитель. Спочатку має з’явитися духовний лідер нації, який пояснить українцям, хто вони такі, звідки прийшли і куди йдуть. І лише після духовного, психічного і фізичного зцілення вона зможе сприйняти Мобілізатора.

Відомо, що ключовою умовою зцілення є взаєморозуміння та довіра між лікарем і пацієнтом. З погляду психології ідеальним варіантом є такий, коли лікар і пацієнт належать до того ж самого психологічного типу (соціотипу), адже тоді між ними налагоджуються т. зв. “тотожні стосунки”, найкращі для взаєморозуміння, навчання, виховання, передавання інформації. Етнопсихіка українського народу описується соціотипом “Миротворець”, — див. статтю Структура українського характеру. Тому ідеальний Цілитель також мав би бути “Миротворцем” (етико-інтуїтивним інтровертом).

Якщо він спроможеться знайти правильні слова й особистим прикладом покаже народові шлях до преображення, тоді протягом двох-трьох років відбудеться зцілення. І лише після цього український народ буде спроможний упізнати Мобілізатора, повірити в нього і здійснити разом з ним Великий Перехід до нової екологічної ніші, до цивілізації вищого рівня.

Що стосується соціотипу Мобілізатора, то в ідеалі він повинен бути повним доповненням до соціотипу української етнопсихіки, тобто бути “Адміністратором” (логіко-сенсорним екстравертом). Відомо, що між “Миротворцем” і “Адміністратором” виникають дуальні відносини, які приводять до різкої активізації учасників взаємодії, глибинного розкриття їх творчого потенціалу. Це як ключ і замок, кремінь і кресало...

Після дискусії на тему психологічної сумісності учасники зібрання взялися до перегляду фільму Девіда Лінча “Дюна” (“Dune”), знятого за романом Френка Герберта. Цей кінофільм вийшов на екрани у 1984 році, тобто на самому початку 20-річного психоінформаційного циклу 1984—2004 (див. Жнива Господні починаються в 2004 році). У 2004 році починається новий психоінформаційний цикл, тому ідеї “Дюни” набувають особливої актуальності.

Головна тема фільму — взаємодоповнююча взаємодія народу і Лідера, питання влади та відповідальності. Найцікавіше, що цей Лідер — Пол Атрідес (Муад-Діб) — показаний як типовий “Миротворець”. Взагалі, з погляду психології цей фільм дуже точний, серед його головних героїв можна побачити і “Психолога” (Дункан Айдахо), і “Адміністратора” (Гурні Холек, Чані), і “Майстра” (герцог Літо Атрідес), і “Драматурга” (барон Харконен), і “Контролера” (ментат Пітер) тощо.

Характерно, що фільм починається сценою “мобілізації”, коли до “Миротворця” Пола Атрідеса приходить його військовий наставник — “Адміністратор” Гурні Холек і раптово починає тренувальний двобій на кинджалах.

Якщо подивитися ширше, то Цілитель також мобілізує народ, але не організаційно, а духовно. Тоді як Мобілізатор — це перш за все державний організатор, Гетьман.
Найкраще, коли до народу спочатку приходить Цілитель-Миротворець, а згодом його дуал — Мобілізатор-Адміністратор. Тоді ця дуальна пара починає працювати згідно з традиційним арійським архетипом Брахман—Кшатрій (наприклад, як брахман Мерлин і кшатрій Артур).

Проте може бути й інший варіант, коли сам Цілитель здійснює внутрішню трансформацію і стає Мобілізатором. Для цього Цілитель повинен володіти дуже великою внутрішньою силою, що робить цей варіант менш імовірним. Проте саме він показаний у фільмі “Дюна”, коли Пол-Миротворець під тиском непереборних обставин очолює повстання народу проти гнобителів.

Перегляд супроводжувався коментарями стосовно деяких подій, символів і метафор цього фільму, актуальних у сьогоднішній Україні: фактор Четвертої хвилі (проект “Нові варяги”), глобальна продовольча криза, відновлення ядерного статусу, слово як зброя, механізм добору лідерів тощо.

Кінофільм захопив глядачів, тому дві години пролетіли як одна мить. Під враженням побачених подій і яскравих характерів з новою силою почалась дискусія про сьогоднішні реалії. Найцікавішими виявилися аналогії між світом “Дюни” і світом України.

Як завжди, зустріч закінчилася “солодким столом” і зацікавленим вільним спілкуванням. Наступне зібрання буде присвячене презентації 12-го тематичного випуску журналу “Перехід-IV” — “Жнива Господні”. За інформацією про час і місце наступної зустрічі звертайтеся до секретаря Клубу Володимира Щербини.

В тему:

• Біфуркація-2004
• Космічні цикли і практика Великого Переходу
• Брахманат Вишня Борія
• Феномен Четвертої Хвилі
• Музика і політика
• Гетьманська модель: історичний досвід і перспективи
• Авторитарні моделі XX століття
• Авторитарна модель у контексті українського солідаризму
• Авторитарна модель управління з точки зору сучасного менеджменту
• Сучасні психоінформаційні методи формування колективу
• Глобалізація і нації з точки зору Переходу-IV
• Надцивілізація Волі
• Нова арійська культура: естетика, стиль, дизайн
• Арійський стиль: від теорії до практики
• “Перехід-IV” – він і в Африці “Перехід-IV”