Соборність України: герої Карпатської Січі

Закарпаття - етнічна українська територія, що ще за часів Київської Русі була заселена українськими племенами. У першій половині ХІ ст. Почався процес захоплення Закарпаття Угорщиною. Століття гноблення, асиміляції, географічна відірваність від інших українських земель не вбили в українців Закарпаття прагнення здобути незалежність і об’єднатися з братами-українцями.

Попри всі намагання окупантів знищити свідомість або витворити якусь нову націю «русинів-рутенів», українці Закарпаття використовували кожен сприятливий історичний момент, щоб зв’язати себе з українськими землями. Після розпаду Австро-Угорської імперії більшість українського населення Закарпаття висловилась за об’єднання з УНР. Два делегати від Закарпаття були у складі УНРади у Станіславі та на Трудовому Конгресі в Києві.

Після Першої світової війни Закарпаття перейшло до складу Чехословаччини. У жовтні 1938 року уряд Чехословаччини нарешті погодився на створення автономного українського уряду на Закарпатті, який 26 жовтня очолив Августин Волошин.

15 березня 1939 року сойм Карпатської України проголосив незалежність, ухвалив Конституцію і обрав Президентом Августина Волошина. Для захисту державної незалежності було створено збройні сили Карпатської України - Карпатську Січ. Велику допомогу в цьому дала ОУН. Десятки її членів перейшли на Закарпаття, щоб провести безкомпромісну боротьбу за Українську державу. Серед них шеф штабу Карпатської Січі М.Колодзинський, О.Ольжич, З.Коссак, Р.Шухевич.

У ніч з 13 на 14 жовтня 1939 року Угорщина розпочала відкриту агресію проти Карпатської України. Героїчна оборона Карпатської України тривала близько трьох тижнів - більше, ніж оборона будь-якої європейської країни на початку Другої світової війни.

Недовгий період існування Карпатської України став однією із найяскравіших сторінок багатовікової боротьби українців Закарпаття за встановлення Української державності та соборності українських земель.