Хав'єр Мілей виявився не лібертаріанцем, а націоналістом – 5 неочікуваних рішень президента Аргентини

Але це не дивує. Мілей каже, що він лібертаріанець. Але лібертаріанці виступають за невтручання держави в економіку, виступають проти будь-яких стратегій, пріоритетів, економічних стимулів, преференцій, нерівних умов. Тобто вони проти всього цього складного регулювання в економіці. Лібертаріанці – за абсолютну свободу, абсолютну добровільність транзакцій, вони – проти жодної ролі держави. Тоді Хав'єр Мілей не є лібертаріанцем. Але те, що він робить, для економіки Аргентини – дуже добре. Про це розповів на своєму каналі Віктор Галасюк:

Хав'єр Мілей відомий своїми радикальними економічними висловлюваннями та деякими дуже радикальними рішеннями. Але неочікуване те, що він розглядає залучення інвестицій до промисловості, до виробничих індустрій як дуже важливий, якщо не ключовий елемент відновлення економіки країни. Він позиціонує себе як лібертаріанець, але діє по суті як економічний інженер.

Перше – це податкові стимули. Наприклад, режим стимулювання великих інвестицій. В липні 2024 року Мілей запровадив пакет стимулів для великих інвестицій. Великий – це понад 200 мільйонів доларів США. Причому це стосується ключових секторів, таких як енергетика, видобуток корисних копалин, інфраструктура та технології. І там є ціла низка податкових преференцій.

Це – податкові канікули на 30 років, спрощення зовнішньоторгівельних процедур, звільнення від митних зборів на імпорт обладнання. Тобто це такий серйозний комплекс економічних стимулів, які спрямовані на те, щоб залучати інвестиції в пріоритетні сектори. Де тут взагалі лібертаріанство? Хтось має вирішити, що якісь сектори більш пріоритетні. Хтось має диференціювати ці податки, хтось має це прорекламувати, провести перемовини, залучити цих інвесторів.

А як це називається, якщо не економічна інженерія? Мілей скоротив, наприклад, експортні мита на сільськогосподарську промислову продукцію, щоб підвищувати її збут на закордонних ринках. Він планує також спрощення податкової системи для зменшення витрат бізнесу. Він робить податкову амністію. Масштабну. Там – мільярди доларів. Це – теж економічна інженерія.

Друга велика історія, яку він робить, – це дерегуляція або, можливо, навіть розумна регуляція. Тому що він скасовує бюрократичні бар'єри. Він ліквідував систему ліцензування імпорту, що дозволило спростити доступ до імпортних товарів і знизити витрати для виробників, які залежать від певної сировини. Тут скорочення регуляторних обмежень спрямоване на стимулювання іноземних і внутрішніх інвестицій.

Також йдеться про більшу гнучкість щодо ринку праці. Запропоновані реформи трудового законодавства передбачають більшу гнучкість у наймі та звільненні працівників, що має полегшити адаптацію бізнесу до економічних змін. Це і для України може бути серйозною перевагою, якщо наше трудове законодавство буде менш зарегульованим, менш соціалістичним.

Економіст Ерік Райнерт каже: "Робіть так, як багаті країни робили, щоб стати заможними, а не так, як вони кажуть вам робити сьогодні". Тобто робіть не так, як вони радять вам робити сьогодні.

Максимальна лібералізація та спрощення трудового законодавства – це серйозна перевага. Взагалі, простота умов і простота ведення бізнесу – це є певна перевага.

Наприклад, в Сполучених Штатах податкове законодавство значно складніше за своїм механізмом, ніж в Україні. І податковий кодекс значно об'ємніший. Але це не заважає американському бізнесу бути дуже і дуже успішним.

Наступний, третій напрям – це інфраструктурний розвиток, інвестиції в транспорт і енергетику. Уряд Мілея активно залучає приватний сектор до модернізації транспортної інфраструктури, енергетичних мереж. Наприклад, компанія TGS оголосила про інвестицію в розмірі 700 млн доларів США для розширення газопроводу між Вакамуерта та Буенос-Айресом.

Вони в ручному режимі залучають американських інвесторів у малі ядерні реактори в Аргентину. Дуже крута ініціатива. І знов-таки, тут лібертаріанства і близько нема. Вирішили, що потрібна ядерна, атомна енергетика та створили спеціальний комплекс умов для таких інвесторів. Тобто, розгрузити їх від податків, від якихось регуляторних обмежень.

Тобто, це – економічна інженерія, це – дипломатична інженерія.

Ще одна важлива складова – це розвиток технологій. Тут програми підтримки технологічного сектору, які включають створення умов для розвитку виробництв, наприклад, електромобілів та акумуляторів.

Четвертий великий напрям – це орієнтація на експорт, це підтримка ключових секторів. Основна увага приділяється галузям з високим експортним потенціалом, таким як харчова промисловість, там зростання майже на 7% минулого року, або автомобілебудування – зростання більше ніж на 5% минулого року. Видобуток корисних копалин – тут літій та мідь. Аргентина позиціонує себе як провідний постачальник літію для акумуляторів електромобілів.

Дуже важливим є розширення торгівельних угод, використання членства, скажімо, в Меркосур для розширення доступу до міжнародних ринків, активні переговори з Бразилією щодо експорту природного газу. Ну і, звісно – валютна стабілізація, тобто політика стабілізації песа через контрольовану девальвацію, поступову м'яку доларизацію економіки. Мілей не виконав обіцянку перевести Аргентину на долар, він від неї одразу відмовився. Якби він перевів Аргентину на долар, то це був би крах економіки Аргентини. Тому що слабка, експортозалежна, сировинна економіка, яка втрачає власну валюту, отримує жорстку прив'язку до зовнішньої валюти, – це шлях до економічного краху.

Але поступово – синхронізація і гнучкість валютного курсу, вплив на нього з метою забезпечення макрофінансової стабільності. Тому що стабільний обмінний курс – важливий, він сприяє зниженню ризиків для інвесторів і полегшує довгострокове планування для бізнесу.

Але тут дуже важливо не потрапити в пастку, тому що якщо ти займаєшся тільки макрофінансовою стабілізацією, якщо ти тільки борешся з корупцією, скорочуєш бюрократію, робиш макрофінансову стабілізацію, але не займаєшся покращенням професії країни, не займаєшся залученням інвестицій в пріоритетні сектори, де високий мультиплікатор, висока додана вартість, висока зростаюча віддача, висока масштабованість бізнесу, якщо ти не робиш апгрейд професії країни, економічної спеціалізації, – тільки питання коли ти програєш. Спочатку в економіці, потім звісно в політиці.

Мілей має гарні шанси закріпити свою владу, в тому числі через вибори, які відбудуться в парламенті. Він діє достатньо скоординовано, сміливо і він вміє це доносити. Мабуть, п'ята особлива фішка Мілея – це вміння піарити свої ініціативи в такий спосіб, щоб на нього звертали увагу в усьому світі, причому позитивну увагу. Не сміялись  над ним, а навпаки, приходили з сотнями мільйонів доларів інвестицій і користувалися тими податковими стимулами, спеціальними умовами та перевагами, які Мілей, його уряд роблять для інвесторів.