Спогад про українських солдатів з вересня 39 року
10/01/2003 - 07:49
Спогад про українських солдатів з вересня 39 року
Світ
Україна невідомаhttps://ar25.org/node/1949
Image
Про 1-ше вересня та Оборонну війну 1939 року знають у Польщі всі. Коли говориться про солдатів вересня, тоді визріває передусім думка про поляків, що чинять геройський опір переважаючій силі ворога. Однак, у 2 Річпосполитій були численні національні меншини. Наприклад, у довоєнних межах проживало понад 5 мільйонів українців – вони підлягали військовому обов’язкові подібно до інших громадян. За істориками, у рядах Польського Війська у вересні 1939 року боролися від ста до 150 тисяч солдатів української національності.
На жаль, українці з того часу і досьогодні найчастіше асоціюються з інформаціями про українську диверсію і масове дезертирство. Випадки дезертирства солдатів-українців, звичайно, траплялися, та, пропорційно, було їх стільки ж, що й серед поляків. Вони посилилися в останньому етапі війни, в суцільному розладді. Раніше українці віддали в жертву власну кров на вівтарі своєї нерідної Батьківщини. Свідчать про це розсіяні по всій Польщі воєнні цвинтарі, де неважко знайти українські прізвища. Оглядаємо хрести на цвинтарі в місцевості Ґраніца – за 50 кілометрів на захід від Варшави у лісах Кампіноської пущі.
В період 2 Річпосполитої призвані до війська українці найчастіше потрапляли до одиниць, що стояли уздовж західного кордону. Було так з огляду на безпеку, яку розуміли в особливий спосіб. Чим далі від своїх домів, тобто від Східної Галичини й Волині, тим менш небезпечними мали бути озброєні українці. І тому на території Познаньщини служило винятково багато українських новобранців. Згодом, під час війни, вони боролись у рядах армії “Познань”.
У вересні 39 року, по кільканадцятьох днях відступу, армія “Познань” пішла в контрнаступ з-над річки Бзура. Була це найбільша і найкривавіша битва вересневої кампанії. Після невдалого контрнаступу частини армії “Познань” пробували пробитись до Варшави, спливаючи кров’ю на переправі через Бзуру і в Кампіноській пущі. Тому на цій території, поруч могил з польськими, єврейськими і білоруськими прізвищами, особливо багато є прізвищ українських. Українські солдати додержались військової присяги і виконали обов’язок докінця. Спочили в чужій землі подалі від своїх домів. Годиться і про них пам’ятати, коли говоримо про героїв Польського Вересня.
На жаль, українці з того часу і досьогодні найчастіше асоціюються з інформаціями про українську диверсію і масове дезертирство. Випадки дезертирства солдатів-українців, звичайно, траплялися, та, пропорційно, було їх стільки ж, що й серед поляків. Вони посилилися в останньому етапі війни, в суцільному розладді. Раніше українці віддали в жертву власну кров на вівтарі своєї нерідної Батьківщини. Свідчать про це розсіяні по всій Польщі воєнні цвинтарі, де неважко знайти українські прізвища. Оглядаємо хрести на цвинтарі в місцевості Ґраніца – за 50 кілометрів на захід від Варшави у лісах Кампіноської пущі.
В період 2 Річпосполитої призвані до війська українці найчастіше потрапляли до одиниць, що стояли уздовж західного кордону. Було так з огляду на безпеку, яку розуміли в особливий спосіб. Чим далі від своїх домів, тобто від Східної Галичини й Волині, тим менш небезпечними мали бути озброєні українці. І тому на території Познаньщини служило винятково багато українських новобранців. Згодом, під час війни, вони боролись у рядах армії “Познань”.
У вересні 39 року, по кільканадцятьох днях відступу, армія “Познань” пішла в контрнаступ з-над річки Бзура. Була це найбільша і найкривавіша битва вересневої кампанії. Після невдалого контрнаступу частини армії “Познань” пробували пробитись до Варшави, спливаючи кров’ю на переправі через Бзуру і в Кампіноській пущі. Тому на цій території, поруч могил з польськими, єврейськими і білоруськими прізвищами, особливо багато є прізвищ українських. Українські солдати додержались військової присяги і виконали обов’язок докінця. Спочили в чужій землі подалі від своїх домів. Годиться і про них пам’ятати, коли говоримо про героїв Польського Вересня.
Останні записи