Можемо не переживати, що українсько-польське майбутнє буде затьмарене війнами та ненавистю, як це було у минулому. Цивілізовані нації завжди знаходять точки порозуміння, незважаючи на конфлікти минувшини і, водночас не забуваючи ні жертв, ні героїв своєї історії.

Однак, існує когорта людей, які займаються тим, що екстраполюють сутички попередніх епох на стосунки сучасності, застосовуючи примітивні пропагандистські гасла, ідеологічні агітки та «цифри» тоталітарних часів, вживаючи старі імперські терміни (на кшталт «Креси всходні», «Малоросія», «бандформування») та, маючи певний вплив у суспільстві, акумулюють ворожість на догоду тим силам, які готові на все задля зіткнення примирених сусідів.

Зокрема, так звані «кресові середовища» на чолі з одним із їх сумнозвісних лідерів і, як не дивно, священиком Тадеушем Ісаковичем-Залєським, вперто продовжують використовувати фальсифікації української історії (особливо тої, що стосується УПА) для накопичення ненависті, що межує з ксенофобією, тим самим завуальовуючи свої амбіції повернути «креси».

Однак, усі їх ностальгічні викрутаси - лише базікання, бо польська меншина на території сучасної незалежної України, має всі умови для плекання своєї мови і своєї духовності і це теж бентежить і водночас злить кресових рапсодів.

Профанація нашої історії відповідно викликає зворотну реакцію тих українців, зокрема галичан які шанують героїв УПА, що боролися і поклали на вівтар свободи сотні тисяч своїх синів і дочок. Ми в десятках своїх статей наголошували на нерозсудливості «кресових середовищ» у нескінченних спробах ревізувати сучасні українсько-польські стосунки. У відповідь – черговий спалах українофобії і черговий галас щодо УПА чи сучасного політичного об’єднання «Свобода».

Нещодавно у Польщі трапився цікавий випадок. У листопаді 2011 р. праві сили, організували марш, що проходив у столиці Польщі. Ліві, протестуючи проти цієї патріотичної маніфестації, найняли лівацьких бойовиків з Німеччини, які напали на демонстрантів і фактично зірвали її. Чимало польських мас-медіа прирівняли польських правих до фашистів. Натомість національно-патріотичні середовища сусідньої держави були обурені діями лівих і тих, хто їх підтримує.

Навіть католицький часопис «Гошьчь» відізвався гнівною статтею на дії лівих. Ніхто в Україні не зреагував на ці польські внутрішні проблеми. Але як тільки у Львові пройдуть маніфестації «Свободи» чи якісь заходи на честь наших національних героїв, у Польщі негайно здіймається галас про фашизацію України. Зловживання терміном «фашизм» вже перейшло у сферу гумору.

Читати повністю ТУТ