Світ після Трампа

Трамп уособлює явище, яке я би назвав трампізмом. І ця тенденція не зникне. Не Трамп породив ці настрої у людей. Певною мірою він лише відображає їх. Тож хто би не прийшов після нього, йому доведеться сприйняти той факт, що більшість американців не люблять мігрантів і відчувають у них щось підозріле. Ми тільки починаємо розуміти це, а тому новому президенту, незалежно від того, що він запропонує, доведеться враховувати і це.

У моєму розумінні трампізм – це суміш популізму з націоналізмом. Є там і трохи ворожості, і протекціонізму, стереотипів, страхів, побоювань та заперечення усталених правил. Трампізм містить у собі чимало всього. Люди підтримують Трампа через особисту симпатію до нього – як бачите, у них багато різних причин.

Чи з’являться трампи в кожній країні? Ми вже спостерігаємо натяки на це. Навіть в Україні. Практично пів-Європи проявляє ознаки якщо не трампізму, то популізму. Брекзіт, посилення популярності правих у Німеччині чи Франції. Навіть у своїх країнах ці політики представляють інтереси аутсайдерів. Я думаю, що всьому вина розчарування у традиційній політиці. Люди відчувають себе змученими через те, як вона зіпсувала їхні життя. І ми бачимо все більше проявів таких настроїв. Мають місце і репресії – в Китаї, Туреччині, Росії.

Навряд чи щось зміниться і у відносинах США з Росією. Найближчим часом ми, ймовірно, спостерігатимемо те ж саме – розбіжності в поглядах на Україну, ЄС і Близький Схід, тобто те, що Росія робить в Сирії. Знову будуть санкції – немає жодних ознак того, що Росія припинить кібервтручання.

За стратегії Путіна Росія залишатиметься аутсайдером. Ця країна не підтримує те, що ми досі звемо ліберальним світовим порядком. Росія хоче інший світ. І американці тут росіянам не партнери – останні не хочуть інтегруватись у реалії, створені нами.

Історія з отруєнням Скрипалів не змінить ситуації. Це просто ще один пункт зі списку. З того самого, де вже є Крим, Донбас, втручання у вибори, військові злочини в Сирії та інші атаки на окремих індивідів. Ця історія в дечому об’єднує країни – аж надто вона специфічна. Зрештою, іноді людям буває важко оцінити велику політику. Натомість історії на кшталт цієї промовляють до людей – кожен відчуває себе причетним.

Думаю, що ми переживаємо складні та потенційно небезпечні часи.