Теорія спілкування

Тарґовський стверджує, що в моделях Хартлі і Шеннона для комунікації суть повідомлення не є частиною процесу. У цих моделях повідомлення не має істотного значення, в людському розумінні. Розглядається тільки пропускна здатність каналу і якість сигналу. Тільки модель Кожібського зосереджена певною мірою на суті переданих повідомлень між відправником та отримувачем.

Таким чином, Андрій Тарґовський і Джоел Боуман розробили новий підхід, заснований на парадигмі семантичної реакції. В результі, вони розробили багатошарову прагматичну модель процесу спілкування. Ці шари (фізичний, системний, сесійний, навколишнього середовища, функцій і ролей, символів, поведінки, цінностей, пошуку в пам’яті) сприяє логічному розумінню зв'язку між відправником і отримувачем. Якість зв'язку може бути оцінена за одним з чотирьох можливих результатів: транс-зв'язку, псевдо-зв'язку, нерозуміння, і пара-зв'язку. Тарґовський і Боуман опублікували це у двох статтях: "Моделювання процесу комунікації: Карта — не територія". (Журнал ділового спілкування, осінь 1987: 21-34) і "Багатошарова прагматична модель комунікаційного процесу." (Журнал ділового спілкування, Зима 1988: 25-40). Реагуючи на критику цієї моделі, Тарґовський розширив теорію за допомогою моделювання когнітивних процесів, що беруть участь в комунікації. Він опублікував статтю "За межами концепції процесу комунікації." (Журнал ділового спілкування, Зима 1990: 75-86).

Міжкультурне спілкування

У глобальній економіці дуже часто стрічаються перемовники з різних країн або навіть цивілізацій. Подібні випадки спілкування між представниками різних культур дослідили Андрій Тарґовський і Алі Метуваллі. Вони створили математичну модель, що дозволяє обчислювати ефективність такого спілкування та ймовірності успіху комунікації. Також визначили п`ять правил міжкультурної комунікації. Зокрема, встановлено, що при спілкуванні єгипетянина з американцем, перший має докласти у 1,8 разів більше зусиль, ніж останній. Дослідники опублікували свою працю в якості глави "Лаштунки для ефективності процесу міжкультурного спілкування світовій економіці" до книги Є. Шевчака і С. Снодграса (2002).

Економічна теорія

Як фахівець широкого профілю, Тарґовський розглянув світову кризу 2008 року з погляду теорії мудрості і теорії цивілізації. Він усвідомив, що коріння цієї кризи у трансформації Західної Цивілізації у Глобальну. Оскільки будь-яку цивілізацію можна охарактеризувати релігією, то питання полягало в тому, що є релігією Глобальної Цивілізації? Юдохристиянство (західне чи східне)? Ні. Скоріше бізнес став “релігією”, запанувала світська доктрина. Це означає, що максимізація прибутку і мінімізація суспільної відповідальності переважає в розумових налаштуваннях найвпливовіших людей світу. Ринкова економіка переросла в ринкове суспільство. І відтепер усе продається. Мудрий підхід підказує, що мудрець дев’ятнадцятого століття не був би мудрим тепер. Стимулювання господарювання за Кейнсом добре зарекомендувало себе в закритій економіці 1930-40 років, але на працює після 2010, коли економіка є відкритою і глобальною. Відтепер економіку контролюють лоббісти. Крім того, здоровий глузд підказує, що ринок послуг не може зростати через зниження доходів і зниження попиту. Такого роду питання він і Едвард Джейн підняли в праці "Бізнес — Релігія світової цивілізації", (2010). Крім того, за ініціативою Тарґовського створена дослідницька група Духовності і Цивілізаційної Стійкості в 21-му столітті.

Image

Анджей Станіслав Тарґовскі (Andrzej Stanislaw Targowski, Андрій Тарґовський, Andrew Targowski) народився 9 жовтня 1937 року в Варшаві, Польща. Видатний польсько-американський вчений, спеціаліст з інформаційних технологій, теорії мудрості і цивілізаційної теорії.