Тернопільське село, яке не захотіло жити бідно: кооперативи і нові технології

Сім років тому у селі було організовано перший кооператив «Лосятинське молочне джерело».

Зробили це із ініціативи Марії Задворної, директора Кременецького молокозаводу, який роками заготовляв у Лосятині молоко. Саме Марія Задворна й запропонувала селянам об’єднатися в кооператив, який би дозволив ефективніше господарювати.

Згодом підприємство допомогло встановити холодильні установки, налагодили роботу фахівців, які слідкували за якістю молока. Люди зрозуміли, що такий кооператив – справа взаємовигідна і для заводу, і для самих господарів. Тому в селі почали заводити більше корів. Нині тут чи не кожен двір має від двох – до десяти корів, котрі, якщо можна так сказати, забезпечують безбідне життя селян. 

«Люди захотіли, крім корів, мати ще інші джерела доходів. Але ми знали, самотужки важко буде виконати те, що задумали, зокрема, вирощувати високі врожаї картоплі, зернових, городини. Тому ми звернулися в один із міжнародних благодійних фондів. Його представники, ознайомилися із проектом громади і дали нам грант на його реалізацію. Більше того, люди отримали сортову картоплю, зернові, що дозволило за правильного, науково обґрунтованого обробітку, вирощувати високі врожаї, і, відповідно, мати з цього хороший фінансовий зиск», - розповідає сільський голова Надія Залевська.

                      Дорогу – новим технологіям

За словами сільського голови Надії Залевської, особливо відчутний фінансовий результат щорічно приносить людям полуничний кооператив «Ягідний край», де нині діє холодильна камера та лінія із виготовлення паливних брикетів.

Цей, як й інші проекти в Лосятині, діють за принципом співфінансування – частина коштів на підтримку проектів йде від місцевого бюджету, частина з державного, використовуються й приватні інвестиції. Дохід – людям та у казну сільської ради, що дозволяє розвивати соціальну інфраструктуру села.     

«Спочатку засадили перших 10 га полуниці. Нині насадження вже сягають понад 32 га. З них 25 гектарів – кооперативне поле і 7 га обробляють сімейні ферми. Минулого року зібрали майже 350 тон.

Вирощуємо полуницю за новітніми технологіями. Ягоди ростуть на спеціальних гребенях з використанням крапельного поливу. Для живлення та обробки полуниць закуповуємо якісні добрива та засоби захисту рослин у провідних компаній-виробників», - каже Надія Залевська.  

Кооперативне підприємство у Лосятині використовує садівний матеріал тільки з сертифікованих українських  маточників. Це гарантує справжність сорту та безвірусність рослин. Наразі на полях кооперативу вирощують сорти «Полка» та «Хоней». Вони апробовані фахівцями і дають добрі врожаї.    

Для витримки виробничого циклу кооператив використовує камеру охолодження об’ємом 25-30 т, придбану за підтримки компанії та Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «АгроІнвест в Україні». Минулого року біля цієї камери охолодження встановлено ще одну, придбану за кошти проекту ПРООН зі співфінансуванням в сумі 120 000 грн. У такій камері може зберігатися 25 т замороженої полуниці.

                            З поля – в молоко та йогурт

Вирощена в лосятинському кооперативі та сімейних фермах продукція постачається для виробництва молочних виробів.

«Для цього ми використовуємо відбірну українську сировину – молоко, фрукти, ягоди. Ми раді бачити значний розвиток сільської громади за чотири роки існування полуничного проекту. Адже створення сімейних ферм членами кооперативу – новий важливий етап розвитку кооперативного об’єднання. Він свідчить про зрілість сільської громади і сталість такої моделі. Ми й надалі плануємо підтримувати цей проект. Загалом, з початку проекту разом з усіма партнерами ми інвестували вже 1 млн 400 000 євро», – коментує генеральний директор «Данон» в Україні Марек Войтина.

За словами пана Марека, в Україні розпочинається співпраця з п’яти полуничними сімейними фермами у Тернопільській та Львівській областях.

Як вже було сказано, такі полуничні ферми створені на умовах співфінансування. 52 тис. євро було інвестовано партнерами проекту, стільки ж родини інвестували самі. Це свідчить про готовність українських родин частково фінансувати витрати, пов’язані з вирощуванням полуниці, та економічну доцільність й сталість ідеї такого проекту.

                            Кооператив – шлях до добробуту

Досвід організації полуничного кооперативу у Лосятині та інших селах Тернопільщини й Львівщини свідчить про те, що кооперативна модель господарювання - важливий крок у майбутнє українського селянства.

Найголовніше – кооперативи повертають в регіон життя, селяни все менше залишають свої домівки в пошуках роботи й починають розвивати власні сімейні ферми та об’єднання виробників для досягнення добробуту  родин та розвитку громади.  З села,  в якому були залишені домівки, Лосятин тепер перетворюється в найбільш привабливий в соціальному розумінні населений пункт району.  Упевнені і заможні мешканці стають прикладом сільської ініціативи для інших сіл України.

Нині тільки полуничний кооператив у Лосятині гарантує роботу понад 700 сільським жителям регіону.

У сезон збору полуниці середньомісячна зарплата працівника сягає до трьох тисяч гривень. Проте, є збирачі, які заробляють і понад 4000 й більше гривень. А окремі сім’ї заробляють тут за сезон по 30 і більше тисяч гривень. Зрозуміло, такий заробіток суттєво перевищує середній місячний дохід родин в сільській місцевості Тернопільщини. Окрім того, розвиток полуничного кооперативу дозволяє отримати дохід великій кількості безробітних, яких є переважна більшість у сусідніх районах і які виживають за рахунок присадибних господарств.  

У Лосятині створюються й окремі сімейні ферми, що вирощують полуницю. От, Іван Хомлюк став членом кооперативу з моменту його заснування п’ять років тому. Минулого року вирішив створити свою сімейну ферму на 1,5 га. Вирощує полуницю сорту «Хоней», яку реалізує компанії «Данон» в Україні. Торік урожайність полуниці сягнула 8 т з гектара. За минулий сезон родина отримала близько 150 000 грн доходу. Роботою забезпечені п’ятеро членів сімї Івана Хомуляка і сім’я брата дружини, теж п’ятеро осіб.

Так що, всупереч твердженням скептиків про неможливість створити заможне життя в окремо взятому населеному пункті, лосятинці довели протилежне. Це можна зробити, коли позбавитись інертності, сподівання, що хтось прийде і допоможе жити краще. Ось тоді й з’являтимуться в Україні поки-що окремі острівки благополуччя й добробуту, як у Лосятині, вже названим на Тернопільщині «полуничним раєм».

 Орест САРМАТСЬКИЙ