Томос у мішку: що Константинополь вирішив щодо України

Якби синодам Вселенського патріархату давалися імена, цей був би "Мокрим". Всі ці три дні - з вівторка по четвер - на Стамбул практично безперервно падав дощ: противний, холодний, переважно зверху, але часом і в горизонтальному напрямку.

Журналісти, які приїхали в резиденцію Константинопольського патріарха, невдоволено тулилися в тісній кімнатці для преси, зрідка залишаючи її межі лише для того, аби включитися в прямий ефір своїх телеканалів з багатообіцяльним меседжем: "Чекаємо рішення щодо України".

Навіть коти, безліч яких мешкають на території патріархії - деякі з них уже, здається, відгукувалися на кличку Томос - намагалися сховатися від негоди всередині будівлі патріархату і не особливо протестували, коли їх досить брутально викидали звідти. Робили це, судячи з усього, спеціально навчені люди.

В очах котів стояли сльози. Хоча, можливо, це були краплі дощу, який не припинявся, вганяв і котів, і людей в депресію.

"Що у вашій культурі символізує дощ? Гроші, скорботу, щастя, біду?" - багато в чому через безвихідь звернувся кореспондент ВВС на третій день дощу, тобто синоду, до одного зі співробітників патріархії.

Грек за національністю, він відповів філософськи: "Швидше, ми думаємо про нього, як про явище, після якого завжди приходить покращення. Щось, після чого точно буде хороша погода".

Йому хотілося вірити. Але дощ все ніяк не припинявся, а новини все не з'являлися.

Великі очікування

Ще два тижні тому Константинопольський патріархат заявив, що саме на цьому засіданні синоду він визначить дату об'єднавчого собору ще не створеної автокефальної української церкви.

Собор - це зібрання єпископів з невизнаних досі церков плюс прихильників незалежності української церкви з Московського патріархату. Саме собор повинен формально створити церкву, ухвалити її статут і обрати предстоятеля: по суті, перетворити прихильників автокефалії в єдину структуру - майбутню автокефальну церкву.

Але незадовго до синоду київська влада - а президент України є затятим прихильником автокефалії, і активно використовує відповідні гасла на своїх передвиборчих білбордах - підняли ставки.

Минулої п'ятниці Петро Порошенко заявив, що посилає на синод до Стамбула свого радника Ростислава Павленка, який давно займається темою автокефалії.

"(Павленко) їде до Константинополя, щоб брати участь в історичному синоді, де буде прийматися рішення про затвердження томосу (грамоти про незалежність церкви)", - заявив Порошенко.

Від цього синоду очікували дуже багато.

"Все буде добре"

Але спочатку отримали лише мерзенний дощ, який, здавалося, позбавляв будь-якого бажання займатися важливими справами. А українське питання було справою безумовно важливою: це через нього минулого місяця найбільша церква православного світу - Російська - розірвала відносини з "першою по честі" православною церквою - Константинопольською.

Можливо, саме тому синод взявся за українське питання тільки після обіду другого дня засідання - коли і відтягувати вже було нікуди.

Патріарших екзархів направили в Україну у вересні, вони весь цей час зустрічаються з представниками влади та духовенства. Зараз вони беруть участь у засіданнях синоду і, виходячи з патріархії, натягнуто пообіцяли журналістам: "Все буде добре".

Представник української влади Ростислав Павленко, який у понеділок зустрівся з Вселенським патріархом Варфоломієм, теж випромінював оптимізм, обіцяючи, що все буде не тільки добре, але і дуже скоро.

Павленко, всупереч чуткам, не брав участі в засіданнях синоду, однак за чотири дні в Стамбулі провів низку зустрічей, в тому числі, з високими ієрархами Константинополя. Тобто, щось знав.

Але рішення синоду, яке пояснювало б його оптимізм, все не було. Навіть коли синод закінчив свою роботу, і його члени через дворик патріархії пройшли в храм святого Георгія на богослужіння, журналісти чекали: комюніке рішення синоду ще потрібно було перекласти з грецької на англійську, а тоді завірити у патріарха.

Гість з Росії

А ось якраз зробити це виявилося не так просто: відразу після богослужіння у патріарха Варфоломія була запланована зустріч з делегацією Міжпарламентської асамблеї православ'я - читай, з її головою, депутатом Держдуми Росії Сергієм Гавриловим.

У ситуації нинішньої церковної кризи між Москвою і Константинополем ця зустріч була більш ніж важливою.

Зустріч тривала годину. Говорили переважно про Україну. Після аудієнції всі залишилися на своїх позиціях.

"Всі учасники розмови були гранично ввічливими. Але ми не почули нічого нового, Гаврилов просував меседжі, які ми давно чуємо від Росії", - розповіло ВВС джерело у Вселенському патріархаті.

"Варфоломій готується в грудні розв'язати питання щодо автокефалії (України)... Він упевнений, що Україна багато постраждала, і їй потрібна автокефалія. Вважає, що Росія змириться з цією обставиною", - заявив ВВС після закінчення зустрічі з патріархом Сергій Гаврилов.

У жовтні Російська православна церква розірвала стосунки з Константинополем через Україну, Вселенський патріархат аналогічного кроку не зробив

Незабаром після того, як делегація на чолі з депутатом Держдуми покинула патріархію, в прес-центр, де вже не першу годину чекали новин з-за зачинених дверей резиденції кілька десятків журналістів, внесли видруковані прес-релізи.

У кутку, де сиділи журналісти з Києва, - а українські й російські журналісти зайняли різні частини залу - пролунало сумне зітхання.

Невелике - менше сторінки - підсумкове комюніке містило лише один пункт, що стосується України, і там не було ні новин про томос, ні дати проведення собору.

"У контексті раніше прийнятого Вселенським патріархатом рішення надати автокефалію церкві України та підготовки видання... томосу... синод підготував проект установчого статуту української церкви", - говорилося в ньому.

"Зрада", - пролунало в "українському кутку".

Що не потрапило в комюніке

Втім, вже дуже скоро виявилося, що в прес-реліз синоду не потрапила ціла низка найважливіших новин щодо української автокефалії.

Першим про них повідомив громадськості президент України Петро Порошенко: у не анонсованому заздалегідь зверненні до народу він оголосив, що синод Константинополя прийняв "історичні рішення": схвалив текст томосу про надання незалежності українській церкви та призначив дату об'єднавчого собору.

"Москва - держава і російська церква, ФСБшники та церковники, хто в погонах, хто в рясах, хто в хрестах, хто в лампасах - не боялися ніякого гріха, щоб тільки зірвати це рішення. Але Господь був з нами", - пафосно заявив Порошенко.

Хоч офіційно про це не оголосили, але президент запевнив - текст томосу про автокефалію Вселенський патріархат затвердив і дату об'єднавчого собору визначив

Джерело ВВС у Вселенському патріархаті, близьке до процесу ухвалення рішення, підтвердило: синод дійсно схвалив текст томосу і статут ще не створеної церкви.

Томос - за даними ВВС, це буде досить короткий документ на три сторінки тексту - вже фіналізований, в нього не вноситимуться жодні зміни.

Він, за словами Ростислава Павленка, передбачає повну незалежність української церкви та входження її в сім'ю з чотирнадцяти помісних церков, що нині існують, на рівноправній основі.

Статут нової церкви - світський "паспорт" церкви - базується на ідеології томосу про автокефалію. Проект цього документу буде представлений для затвердження учасникам собору, який створить нову церкву.

І томос, і статут, стверджують співрозмовники ВВС, готові.

"Держава зробила для (створення нової церкви) все, що могла і повинна була зробити... Все від нього залежне зробив і Вселенський Престол... Залишився тільки один крок до закінчення процесу. Тепер уже нашим православним ієрархам потрібно зібратися і провести об'єднавчий собор", - описав у своєму зверненні нинішню диспозицію в процесі створення української церкви Петро Порошенко.

Що далі?

Співрозмовники ВВС у Києві та Стамбулі стверджують, що синод Константинопольського патріархату, як і анонсував раніше, ухвалив рішення про конкретну дату проведення об'єднавчого собору нової церкви, але ця інформація була свідомо не включена в підсумкове комюніке синоду.

Однак, погоджуються українські та константинопольські співрозмовники ВВС: Вселенський патріархат не збирається відступати від уже задекларованого наміру провести цей захід у грудні цього року.

Зрештою, цю інформацію за підсумками переговорів з патріархом Варфоломієм підтверджує і депутат Держдуми Росії Сергій Гаврилов.

Найближчим часом в Україні має розпочатися підготовка до собору. Всі єпископи всіх православних юрисдикцій - зокрема, і Московського патріархату - отримають запрошення до участі в створенні нової церкви.

За прогнозами Ростислава Павленка, конкретну дату собору Вселенський патріархат може повідомити громадськості вже на початку наступного тижня.

Охочі брати участь у соборі єпископи прибудуть до Києва: швидше за все, він пройде в Софійському соборі XI століття в центрі української столиці, який нині є історико-культурним заповідником і не використовується жодною церквою країни.

Порядок денний цих зборів сформує представник Вселенського патріархату, відряджений для модерування собору до Києва - за даними ВВС, мова, швидше за все, йде про митрополита Галльського Еммануїла (Адамакіса), якого називають куратором "українського питання" в Константинополі.

Проте, вже зараз очевидно, що перед учасниками собору постануть три першочергові завдання: сформувати нову церкву, схвалити її статут та обрати предстоятеля.

Після цього новообраний предстоятель повинен буде прибути до Стамбула, де в рамках спеціальної процедури, яка передбачає, зокрема, його співслужіння з Вселенським патріархом, він отримає томос, підписаний усіма членами синоду Константинопольського патріархату.

За словами радника президента Ростислава Павленка, томос отримає тільки обраний на соборі предстоятель майбутньої церкви

Саме вручення томосу можна буде вважати моментом народження незалежної української церкви.

"Саме тому цей документ зараз не показують - тому що він є непублічним, унікальним документом, який вручається один раз одній людині", - терпляче пояснював Ростислав Павленко перипетії створення нової церкви журналістам, які їжачились під зливою неподалік від резиденції Вселенського патріарха.

Коли останній журналіст поставив Павленку останнє запитання, він вибачився: мовляв, через нас, акул пера, ви так промокли.

Однак киянин, здавалося, сяяв від щастя.

"Дощ в дорогу - це на щастя", - сказав він з посмішкою та швидко попрямував у якусь із вузьких стамбульських вуличок.