Традиція має бути Жива

Ще раз перечитав статтю "Рідновіри – не язичники: щоб стати язичником, треба здійснити повну перебудову свідомості".... Потужно!

Маю таку думку. 
Ми вже чітко термінологуємо і хрЕстиянство, і хрІстіанство, і хрИстиянство (шукайте на Народному Оглядачеві - це доступно через внутрішній пошук на сайті, тому не повторюватиму тут).
У простонародді маємо на сьогодні хрИстиянство. Якщо взятися за подібний аналіз хрИстиянства (що є те, як людина підсвідомо рефлексує сьогоднішню і вічну власну потребу у спілкуванні з Богом через призму нав’язуваних стереотипів ("догм", "канонів", "істинності" тощо), то прийдемо до наступного висновку:

- Прийняття хрЕстиянства (державне узаконення, визнання) було подібною, до зазначеної у згаданій статті, потугою реставрації Релігії ("відновлення зв’язку" з Богом) шляхом накладання хрЕстиянства (як неоязичництва І-X ст.ст.) на вже зтрухлявілі "рідновірські" уявлення русичів про роль Перуна, Волоса, Слави чи Дани в становленні древньоукраїнського етносу (і Св. Володимир це зрозумів чітко).

!Це ж як мудро було - Зібрати "меморіальні таблички" сПРАВжнім Героям-предкам в одному місці (Капищі), щоб всі побачили-роздивилися збоку на свої "молитви" цим "табличкам", і усвідомили відсутність ШАНУВАННЯ ЖИВИХ ПРЕДКІВ, які є ДУХ (які стали богами)!

Тому й зруйнували "таблички", і наважилися на тодішнє неоязичництво. І як ринули вперед!!!))

І все було б добре, якби до процесу не підключилися ломехузи-наркоторговці від "богообраних". Саме ті, які Ісуса Галілеянина (того, котрого не визнавали своїм, іудеєм) підмінили Іісусом Христосом... Великого Просвітника-Героя учворили "Цапом відбувайлом", що дало їм змогу узаконення визискування "на релігійному підґрунті" полишених просвітництва бідних гобітів....

Як там у Пророка Т.Г.Шевченка?

"За кого ж Ти розіп’явся,
Христе, Сине Божий?
За нас, добрих, чи за слово
Істини... чи, може,
Щоб ми з Тебе насміялись?
Воно ж так і сталось.
Храми, каплиці, і ікони,
І ставники, і мирри дим,
І перед обра[зо]м Твоїм
Неутомленниє поклони.
За кражу, за войну, за кров,
Щоб братню кров пролити, просять
І потім в дар Тобі приносять
З пожару вкрадений покров!!
Просвітились! та ще й хочем
Других просвітити,
Сонце правди показати
Сліпим, бачиш, дітям!.."
(Шевченко Т.Г., "Кавказ")

Проблема в тому, що накладання неоязичництва на місцеву "канонізацію ідолів" (спрощення Шанування до бездумного Поклоніння) призводить до виродження, закостенілого спотворення сенсу "відновлення зв'язку". І вже "моління" ідолу Перуна (Формі позбавленій Духу) - це щось на кшталт "моління" до ікони святого Миколи, або на подобу до мультяшного Санти (що колись був Святим Миколою), чи святкування цукерково-ялинкового Різдва (якого і чийого, "люд потомлений" давно забув...). Аби привід був! Аби торг ішов! Що, само по собі, ніби й не погано... по формі.... але, якби ДУХовне пам’ятали!

Тому, дійсно, традиція це добре, але... Щоб не доводилося "валити ідолів", Традиція має бути Жива!
І хрЕстияство має забезпечувати Духовне оновлення шляхом Просвітництва.

Хай же буде! )