Три плани Доброї Новини: пригоди, наука, пророцтво

Наочним прикладом багаторівневої інформації є художні фільми. Скажімо, фільм «Стрілець» / «Shooter» (2007) має два рівні: перший – бойовик, другий – соціальна справедливість: якщо система правосуддя не працює, то треба самому наводити лад.

Фільм «Тринадцятий поверх» / «The Thirteenth Floor» (1999) також має два рівні: перший – детектив, другий – інформація про механізм втілення духовної сутності у фізичному світі.

Подібним до нього є фільм «Матриця» / «The Matrix» (1999): перший рівень – фантастичний бойовик, другий – той же механізм втілення, третій – пророцтво про народження нового вільного народу, нової раси.

Фільм «Револьвер» / «Revolver» (2005): перший пласт – кримінальний бойовик; другий – двоє святих витягують талановитого чоловіка з Простору боротьби через Простір пригод у Простір волі (див.: Здоров’я людини і простори буття).

Подібним багаторівневим чином організована і Добра Новина, яка має принаймні три плани: 1) пригоди, 2) наука, 3) пророцтво.

1. ПРИГОДИ: магічний детектив

Базовий рівень Доброї Новини – це готовий сценарій для пригодницького фільму з чудесними зціленнями і матеріалізацією хлібів, ходінням по воді і керуванням стихіями, вірністю і зрадою, двобоєм правди і брехні, світла і темряви. Підготовка до Таємної вечері, смерть Ісуса, спецоперація зі збереження тіла і виготовлення Туринської плащаниці – це взагалі детектив і практична конспірологія.

Все, що відбулося в Єрусалимі, було наперед ретельно сплановано, починаючи з моменту входу до цього міста: «Ісус пішов попереду, здіймаючись до Єрусалима. І ось, як Він наблизився до Витфагії, що біля Оливної гори, послав двох із своїх учнів, кажучи: Ідіть у село, що перед вами; ввійшовши до нього, ви зараз же знайдете прив’язане осля, на якого ніхто з людей ще не сідав ніколи; відв’яжіть його і приведіть. Коли ж вас хто спитає: Навіщо відв’язуєте? — ви скажете: Господь його потребує». Як бачимо, у селі Ісуса вже чекали надійні люди з ослям. Пароль: «Навіщо відв’язуєте?», відповідь: «Господь його потребує».

Далі все відбувається точно за планом: «Пішовши, посланці знайшли, як Він сказав їм, осля, прив’язане коло дверей, на вулиці, і відв’язали його. Коли вони відв’язували осля, господарі його, що там стояли, спитали їх: Навіщо відв’язуєте осля? Ті відповіли: Господь його потребує. Привівши його до Ісуса, вони накинули на осля свою одежу й посадили Ісуса».

Подібним чином відбулась підготовка до святкування в Єрусалимі Арійського Нового року у четвер 22 березня 31 року. Через глибоку конспірацію ця подія більше відома як Таємна вечеря. Вона відбулась у перший день нового річного кола, яке, згідно з Арійською традицією, завжди починалося на весняне рівнодення 22 березня. У цей день освячували паску-коровай, розділяли і разом споживали як символ духовної та організаційної єдності. Саме ж слово «паска» означає «перехід», тому її готували тільки на Новий рік – для святкування переходу від старого до нового річного кола. Отже:

«Першого дня, коли треба було паску жертвувати, приступили учні до Ісуса й питають: Де хочеш, щоб ми пішли і приготували Тобі їсти паску? Тоді він послав двох із своїх учнів Петра та Івана і сказав їм: Ідіть та приготуйте нам їсти паску. Ось коли ввійдете в місто, стріне вас такий то і такий то чоловік, що буде нести глечик води. Ідіть лишень слідом за ним у господу, куди він увійде, і скажіть господареві дому: Учитель каже — час мій близько, у тебе Я справлю Паску з учнями моїми. Де світлиця, в якій Я з учнями моїми міг би їсти паску? Він покаже вам велику світлицю, вистелену килимами, там приготуйте нам. Пішли вони до міста й знайшли так, як Він сказав їм, і приготували паску».

Знову усе відбувається за правилами конспірації. Апостоли, в т. ч. Іуда, не знали наперед, де відбудеться Таємна вечеря. Незнайомого чоловіка вони впізнали за описом і глечиком води, після чого, не привертаючи уваги, тихо пішли з ним. Схоже, що Ісус уже був знайомий з господарем і бачив власними очима цю світлицю з килимами.

Вочевидь, що людина, яка мала в Єрусалимі велику гарну світлицю, була достатньо заможною. Треба сказати, що в оточенні Ісуса була багато заможних людей, по нашим міркам – мільйонерів, які допомагали своїми пожертвами. Серед них згадується «Іванна, жінка Хузи, Геродового управителя», тобто дружина другої особи в Галілеї, а також «Сусанна та багато інших, що їм помагали зо своїх маєтків», тобто надавали підтримку зі свого «бізнесу». Інший приклад – Никодим, який приніс 100 фунтів «пахощів» – бальзамічної рідини, вартість якої, за нинішніми мірками, могла становити кілька мільйонів гривень.

Та й апостоли були заможними господарями, можна сказати, куркулями: так, найближчі до Ісуса апостоли брати Іван та Яків Заведеї, брати Симон Петро і Андрій мали риболовецькі баркаси з найманими командами моряків. Цікаво, що в перекладах Євангелія пишуть «човен», хоча в гелленському оригіналі вживається слово πλοιον (плойон) – судно, що позначає достатньо великий плавальний засіб на відміну від λέμβοσ (лемвос) – човник. На достатньо великі розміри цього судна вказує те, що на ньому перебувало щонайменше 13 осіб, а під час бурі там можна було навіть спати в каюті: «І знявся сильний буревій, і хвилі линули в човен, так що він уже наповнювався водою. А Він був на кормі і спав на подушці» (Марко 4.37–38).

Підготовка до воскресіння Ісуса – це взагалі високотехнологічна спецоперація. Для збереження Ісусового тіла загадковий Йосип Ариматейський побудував гробницю, яка закривалася величезним каменем у вигляді кам’яного колеса. Це колесо рухалось по похилому кам’яному жолобу. Коли Ісуса поклали у гробницю, Йосип вибив фіксуючий клин, тож колесо під своєю вагою покотилося вниз і наглухо заблокувало вхід, так що із-зовні його вже ніхто не зміг би відкрити без спеціальної техніки. Самого ж Ісуса загорнули у льняну плащаницю, просякнуту згаданою вище бальзамічною рідиною. В момент воскресіння відбувся миттєвий високоенергетичний спалах, тому на поверхні плащаниці залишився випалений образ Ісуса – перша у світі фотографія.

Воскреслий Ісус біля спеціальної гробниці, спорудженої загадковим Йосипом Ариматейським (Simon Dewey. "Він живий! Воскресіння")

Після воскресіння – раннього ранку у неділю 25 березня 31 року – Ісус з апостолами та іншими учнями негайно повертаються в Галілею і зустрічаються в наперед визначеному місці на горі. Схоже, що Ісус пройшов через зачинені двері, тому апостоли спочатку подумали, що це привид. «Та Він сказав їм: Чого стривожились? Чого сумніви постають у серцях ваших? Та це ж я! Доторкніться до Мене та збагніть, що привид тіла й кісток не має, як бачите, що Я маю. І зраділи учні, побачивши Господа. А як вони з радощів іще не йняли йому віри й дивувались, Він сказав: Чи не маєте тут чого їсти? Вони подали Йому стільника медового. Він узяв і їв перед ними».

Всі ці надзвичайно цікаві, чарівні й динамічні пригоди – майже готовий сценарій для художнього чи наукового блокбастера, основаного на історично достовірних матеріалах. А проте це тільки пригодницька основа Доброї Новини, яка є яскравою упаковкою для значно глибшої і ще цікавішої інформації.

2. НАУКА: технологія Переходу-IV

Цей другий рівень Доброї Новини розкривається завдяки знанням про чотири простори буття, вищим з яких є Простір волі, або Царство боже. Практичне осягнення людьми Царства божого Ісус Хрестос визначив як головне завдання своєї місії (див. Добра Новина про Царство боже). Тому базовим сюжетом Доброї Новини є опис того, як відбувається перехід людей з Просторів боротьби і страждань у Простір волі – з «підвального» рівня на «четвертий поверх» буття.

Добра Новина починається з констатації перебування Ісуса у Просторі волі: Він сповнений Святого духа, у стані повної безпеки (його не чіпають хижаки), йому служать ангели – носії істинної інформації. Ритуальне омивання Ісуса в Йордані біля Витавари, здійснене за допомогою Івана Предтечі, є не тільки урочистою констатацією перебування Ісуса у просторі Царства божого, а й ініціацією його відкритої діяльності в ролі Учителя. Тепер Він починає навчати людей мистецтву переходу в цей простір.

На початку Ісус здійснює масову проповідь Доброї Новини в містах і селах Галілеї, супроводжуючи її чудесними зціленнями. У Нього швидко з’являється багато прихильників, частина з яких бажає стати його учнями. Для добору найбільш сміливих і зацікавлених у навчанні, Ісус здійснює перехід з Галілеї до Витавари, де стає табором і здійснює підготовку. Тих, хто успішно пройшов навчання, він посвячує в учні, здійснюючи обряд омивання в Йордані, яке для них водночас є заключною фазою ініціації для початку життя у Просторі пригод.

Якщо раніше учні переважно займалися рутиною і боротьбою за існування, то тепер у них починається захоплююче і насичене подіями життя: вони подорожують по Галілеї, спілкуються з Ісусом, інтенсивно навчаються, спостерігають за чудесними зціленнями, а потім і самі їх здійснюють.

Навчання відбувається в академічному стилі, тобто так, як навчав Платон у своїй Академії, а саме – прогулюючись серед мальовничої природи. Тодішня Галілея була густо населена, відстань між містами і селами рідко перевищувала 3–5 км, тому було зручно під час прогулянок вивчати «теорію», а на зустрічі з місцевими громадами займатися «практикою» – просвітою і цілительством. Значна частина навчання здійснювалася на човні – під час подорожування Галілейським морем. Окремі важливі теми розглядалися на вершинах гір (зокрема, Нагірна проповідь) і в закритих приміщеннях: «І, вирушивши звідти, пішов у сторони Тира та Сидона. Увійшовши ж до одного дому, не хотів, щоб довідався хто про те».

Окрім основ правильного світогляду, Ісус навчав учнів магічним мистецтвам: керувати стихіями, заспокоювати море і вітер, ходити по воді, помножувати (тиражувати за наявним зразком) хліб і рибу.

Була й бойова частина науки: здатність впливати на живі організми словом (див. оповідання про безплідну смоківницю), випалювати території «небесним вогнем», як це хотіли зробити брати Воанергес з одним негостинним самарійським селом, ставати «невидимим» для ворога (саме так Іван потрапив до садиби первосвященика в Єрусалимі), проходити крізь агресивний натовп (як це зробив Ісус в єрусалимському храмі, коли іудеї хотіли його каменувати), проходити крізь стіни (так Ісус з’явився учням в Галілеї).

Найінтенсивніші пригоди учні пережили в Єрусалимі, в умовах небезпеки і загрози смерті, адже в той час іудейська верхівка активно шукала способу знищити Ісуса. Завдяки ситуації ризику і гострих відчуттів свідомість учнів глибоко закарбувала все, чого їх навчав Ісус – словами і діями. Вони переконалися, що перебуваючи у Просторі волі людина є невразливою. Подією, яка розвіяла останні сумніви, стало воскресіння Ісуса Хреста.

Після апофеозу пригод в Єрусалимі учні змінилися, стали безстрашними і готовими до нових чудес, абсолютно впевненими в перемозі дітей Божих над дітьми диявола. Вони були готові до життя у Просторі волі – Царстві божому. Фактично, вони в ньому вже перебували, тому тепер Ісус називає їх своїми братами. Для закріплення цього стану треба було здійснити останню фазу ініціації. Спочатку Ісус з учнями здійснили обговорення і осмислення єрусалимських подій, такий собі «розбір польотів».

«Потім, знявши руки, благословив їх і сказав: Мир вам! Як Мене послав Батько, так Я посилаю вас. Сказавши це, дихнув на них і каже їм: Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи — відпустяться їм. І ще промовив до них: Дана Мені всяка влада на небесах і на землі. Ідіть, отже, по всьому світу і проповідуйте Добру Новину всьому сотворінню і зробіть учнями усі народи, оновлюючи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що Я вам доручив. Ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Матвій 28.18–20, Лука 24.36–44, Іван 20.19–23). Нагадаємо, що сповнення Святим Духом, тобто чистою, сонячною, істинною інформацією, є обов’язковою умовою входження у Простір волі.

Таким чином, Добра Новина почалася з перебування Ісуса в Царстві божому і розповіла про те, як Ісус підняв у цей простір своїх учнів. Тому на цьому інформаційному плані Добра Новина є системою настанов з опанування Простору волі. Перебування в цьому просторі буття відкриває можливості для істинної творчості і повноцінного земного життя.

3. ПРОРОЦТВО: очищення і озброєння

Добра Новина являє собою неперевершений зразок правильного структурування інформації та її надійного захисту від спотворень. Надзвичайна інформаційна насиченість і компактність викладу досягається тим, що значна кількість описів тодішніх подій одночасно є настановами на майбутнє і відкритими чи прихованими пророцтвами.

Найбільш виразним і однозначним є пророцтвом про неминуче руйнування Єрусалима, що відбудеться протягом життя одного покоління. Про це Ісус повідомив у середу 21 березня 31 року, перебуваючи в цьому місті: «Надійдуть дні, коли з усього цього не лишиться камінь на камені, що не був би перевернений... Істинно кажу вам: не мине це покоління, доки усе це не збудеться» (Матвій 24.34, Марко 13.30, Лука 21.32). І підбадьорив апостолів, щоб вони не тривожились, «бо треба, що це сталось... Ось Я попередив вас». І справді, у 70 році, тобто через чотири десятиліття, Єрусалим було повністю зруйновано. Точне виконання цього пророцтва вказує на достовірність інших пророцтв Сина Божого.

Друге відверте пророцтво – про те, що спочатку відбудеться забруднення «пшениці» Божого слова «куколем» ворожих фальсифікацій, тобто в текст Доброї Новини будуть внесені блокуючі вставки та інформаційний шум. Проте коли прийде час жнив – завершення циклу, діти Божі обов’язково вилучать облуду дітей диявола і очистять від неї слово про Царство боже. «Так, як збирають кукіль і у вогні палять, так само буде при кінці епохи» (Матвій 13.40). Це пророцтво вже почало здійснюватися: завдяки розвитку інформаційних технологій вдалося ідентифікувати ворожі вставки в тексті Доброї Новини (див. мою книгу «Пшениця без куколю: Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень», 2007).

Якщо ці два пророцтва є абсолютно відвертими, то два наступні мають дещо прихований характер. Одне з них повідомляє про настання часів, коли брехню неможливо буде приховати: «Те, що ви сказали потемки, почується при світлі; і те, що ви говорили на вухо по сховках, оголоситься на крівлях» (Лука 12.3). Описана ситуація вже почала реалізуватися завдяки вибуховому поширенню Інтернету, мобільного зв’язку, технологій пошуку інформації та її автоматичного перекладу різними мовами, розвитку систем прихованого стеження. Символічною подією настання «епохи прозорості» став грандіозний скандал навколо цілеспрямованого витікання таємної інформації через сайт Вікілікс у 2010 році (див.: Головне послання Wikileaks: всім брехунам і фарисеям буде гаплик).

Більш прихований характер має пророцтво про настання часів, коли треба буде відмовитися від частини комфорту, а звільнені кошти вкласти в озброєння. Воно висловлене Ісусом під час Таємної вечері і замасковане під оперативну настанову на наступні кілька днів: «Далі сказав їм: як Я вас посилав без калитки, без торби, без взуття, хіба вам чого бракувало? Нічого, — відповіли. І Він до них промовив: Тепер же хто має калитку, хай візьме, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч. Вони сказали: Господи! Ось два мечі тут. Він відповів їм: Достатньо» (Лука 22.35–38).

Мечами були озброєні двоє апостолів – рідні брати Петро і Андрій. Ісус сказав, що цього достатньо, отже настанова озброюватися не стосується поточної ситуації. Більше того, протягом цих двох днів – п’ятниці і суботи 23 і 24 березня – учні були тільки спостерігачами подій, тож не було сенсу щось продавати і купляти мечі. Отже, ця настанова стосується майбутніх часів, а саме ситуації кризового переходу від старого до нового циклу. Можна здогадатися, що ця ситуація настане одночасно з реалізацією двох попередніх пророцтв – про очищення Доброї Новини від фальсифікацій і про настання «епохи прозорості».

Проте найбільш зашифрованим є найголовніше пророцтво, що ним завершується текст Доброї Новини. Воно замасковане під оповідання про сніданок Ісуса з апостолами, але про це ми поговоримо в наступній статті.
 

В тему:
Здоров’я людини і простори буття
Добра Новина про Царство боже
Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого
Молитва «Отче наш» без вставок
Таємна вечеря чи арійський Новий рік?
Як стати брахманом