У ліжку з Азаровим. Дякую СТБ!

Втямила це глупої ночі проти суботи, коли, здавалось би, всі ньоз-мейкери та їхні писаки спочивають від трудів праведних і не зовсім. Прокинулася від улесливого голосу Азарова, який розповідав про якесь чергове покращення.

Думала, примарилося. Але ж ні! Продерши очі, побачила джерело інформації: від перепаду напруги в мережі увімкнувся телевізор, залишений звечора у режимі «стенд-бай», і показав мені десь о 3 ночі новини від СТБ. А там - у всій красі в розкішному репортажі (редакція не пошкодувала часу!) - Микола Янович із черговою казочкою про покращення нашого життя.

Про що саме йшлося, не запам’ятала, бо намагалася впоратися з тим, ЩО нині в інтернет-спільноті модно називати «когнітивним дисонансом».

Досі не можу зрозуміти, ЯК редакторам новин на СТБ вдалося запхнути пісний до гикавки репортаж із серйозним державним чиновником у головній ролі з його занудними «синхронами» у низку інших сюжетів з абсолютно іншою - стьобною (властивою лише цьому каналові) стилістикою новин. Від такого намагання схрестити їжака з вужем весь випуск «рвало» по всіх швах, а глядача плющило й ковбасило, бо ще зовсім недавно здавалось, що такого просто не може бути, бо не може бути ніколи. Невтямки також, ЯК можна було цією ложкою (підозрюю, що вона не остання) передвиборчого «джинсового» дьогтю убити те, ЩО було упродовж багатьох років візитівкою і гордістю каналу і мало відданого глядача, - ексклюзивні новини.

Сьогодні ж принаймні на одного симпатика у Вікон поменшало - у моєму телевізорі цієї кнопки вже нема: «Давай, давай, СТБ, досвіданія!». Надмірна присутність фронтмена Партії регіонів, який не лізе в мій життєвий простір хіба що з утюга, допекла до живих печінок. Однак сподіваюсь, що брак міри та смаку у влади, яка гвалтує ЗМІ заради цілодобової присутності в інформаційному просторі, зроблять свою добру для України справу: ці «джинсові» телегерої-покращенці набриднуть багатьом виборцям, бо те, чого забагато, не розчиняється ні у воді, ні у просторі. І випадає в осад.