У Німеччині відкрили німецько-українську школу: з цією освітою щось треба робити
У Німеччині відкрили німецько-українську школу: з цією освітою щось треба робити
Про це йдеться у повідомленні посольства України в Німеччині на сторінці посольства у Facebook.
Робота школи розпочалась у 2022/23 навчальному році з підготовчого етапу, який охоплює два класи у початковій школі «Азіз-Несін» у Фрідріхсгайні-Кройцберзі та чотири класи у школі «Хелена-Ланге» у Штегліц-Целендорфі.
У посольстві зазначають, що школа має стати унікальним для Німеччини пілотним проєктом, у рамках якого учні навчатимуться німецькою та українською мовами та отримуватимуть атестати про повну загальну середню освіту обох країн.
Очікується, що повноцінно проєкт розпочнеться у наступному навчальному році, а під час нинішнього підготовчого етапу триватиме тестування та планування українського навчального контенту, який буде необхідний для підготовки до української атестації.
У коментарях українці, що зараз перебувають в інших землях Німеччини, висловлюють бажання також мати подібну школу.
Нагадаємо, до польських шкіл цього навчального року пішли навчатися 185 тисяч українських дітей, які виїхали з України після 24 лютого
З освітою та навчанням дітей щось треба робити. Спочатку локдауни 2020-2021 років, інспіровані так званою пандемією, тепер війна в Україні штовхають нас до повного переосмислення тієї системи освіти, яку Україна має на сьогодні. Організація подібних шкіл як приклад того, що громада може мати свої школи та наймати до них вчителів самостійно, не підпорядковуючись різним чиновникам з департаментів освіти та МОН. Потрібна велика реформа освіти в Україні (а краще – ліквідація чинної системи освіти з усіма чиновницькими надбудовами та різними методистками з райвно та облвно) й створення різних шкіл самими громадами, куди громади самі будуть запрошувати вчителів та методистів, самі будуть складати графік навчального процесу і витрачати на нього гроші так, як це буде доцільно. Вчителів найматимуть за контрактом без оплати лікарняних і відпускних – щоб вчитель не мав спокуси хворіти через кожні два тижні та байдикувати два з половиною місяці літніх канікул.
Якщо нас читають вчителі й ображаються на мої категоричні зауваження, хочу зазначити, що за освітою я також вчитель. І не тільки за освітою. Я – вчитель-практик. Я працювала і в школах, і в ліцеї, і у вищому навчальному закладі, і на мовних курсах для школярів. Останні півтора десятка років працюю приватним вчителем, якого називають репетитором. Тож маю право говорити про занепад шкільної освіти, тому що бачу, як діти вчилися до локдауну 2020-2021, як вони вчилися під час локдауну і як вони вчаться зараз. Питання: чому батьки наймають репетиторів? Приклад: питаю учня у 2015-2016 році, що вони робили на уроці. Відповідає, що у вчительки захворів син і вона пішла його лікувати, а їм поставила фільм дивитися. Через місяць питаю: "Що робили на уроці?" Відповідь: вчителька пішла на якусь нараду, а нам дала робити тест. Вчителі сидять на держбюджеті. Беруть постійно лікарняні. Батьки наймають репетиторів, бо вчителі не дають дітям знань! До речі, репетитори отримують винагороду за свою роботу по факту виконаної роботи. У репетиторів немає лікарняних та відпусток. Шкільні вчителі відкрито не хочуть викладатися, якщо складна тема. Вони вміють тільки контрольні проводили через день! Колись мені учениця сказала, що їхня вчителька не захотіла пояснювати тему, а прямим текстом сказала: "У вас у всіх репетитори, вони вам пояснять". Говорю про вивчення англійської мови.
Я зараз говорю саме про шкільну освіту, пане Володимире! Про якість навчання у вищих навчальних закладах не говорю, бо працювала в університеті ще на початку своєї кар'єри, коли готувалася вступати до аспірантури й здавала кандмінімуми. У вищих навчальних закладах якість освіти залежить від викладачів.