Державна геологічна служба та Північне державне регіональне геологічне підприємство “Північгеологія” провели в Українському національному інформаційному агентстві “Укрінформ” прес-конференцію на тему: “Про родовища алмазів України”. У зустрічі з журналістами взяли участь: начальник управління геологічних робіт Державної геологічної служби Антон Дзідзінський, директор Північного державного регіонального геологічного підприємства “Північгеологія” Віктор Металіді, головний геофізик Північного державного регіонального підприємства “Північгеологія” Любомир Шимків. Ось що вони розказали.

Існує закономірність розподілу алмазів у надрах Землі – вони розташовані в межах плит (щитів), що складаються з найдавніших порід. Третина території України розташована на так званому “українському щиті” віком біля 3,5 млрд. Років. Саме на таких щитах й знаходяться кімберлітові трубки – родовища алмазів.

В 1950 роках Україну було визначено як потенційно алмазоносний регіон. Але в ті часи всі зусилля СРСР було спрямовано на продовження пошуків у Якутії. Тому фінансування пошуків на території України здійснювалось за залишковим принципом.

Незважаючи на це, деякі дослідження проводились. Було знайдено території перспективного буріння, виявлені місця залягання порід-супутників алмазів тощо. Поки що за всю історію пошуків в Україні вдавалось знаходити дрібні промислові алмази, найбільший – розміром до 3 мм.

Але аналіз геологічних структур, розташування порід-супутників, відкриття так званих “трубок вибуху” свідчить про те, що алмази в Україні є. І можливо навіть не тільки промислові, але й ювелірні.

Але потрібне належне фінансування робіт. По західних розрахунках на те, щоб знайти, проаналізувати й започаткувати розробку алмазного родовища необхідно в середньому 300 млн. доларів (при тому, віддача з такого родовища складатиме кілька міліардів). В радянські часи фінансування пошуків в Україні хоч якось йшло (хоча й за “залишковим принципом”). Після здобуття незалежності державі стало взагалі не до алмазів. У 1992-1999 році на усі ці роботи виділялось біля 1 млн. на рік. З 1999 року становище трохи покращилось – держава почала давати 3 – 3,5 млн.

Геологи пропонують збільшити цю суму і сподіваються протягом кількох років перетворити Україну в алмазодобувну державу.

До речі, про кваліфікацію наших геологів свідчить і такий факт: відома компанія ДеБірс протягом 17 років проводила геологорозвідні роботи на території Австралії. І врешті-решт відмовилась від безперспективних пошуків. Після чого наші геологи протягом короткого часу знайшли такі в Австралії алмазні родовища (щоправда, фінансування тих робіт було достатнім).